Звіт: російські ЗМІ "все ще доступні" в ЄС попри санкції

Вебсайти заборонених російських ЗМІ все ще можуть бути легко доступні в ЄС у "переважній більшості" випадків.

Про це йдеться у звіті, опублікованому Інститутом стратегічного діалогу (ISD), аналітичним центром, що базується в Лондоні, передає "Європейська правда" з посиланням на Euractiv.

Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року влада ЄС заборонила підконтрольним Кремлю ЗМІ вести мовлення на території блоку, в тому числі в Інтернеті, щоб протидіяти "дезінформації".

Але минуло більше трьох років, а "підсанкційні ЗМІ все ще активні і доступні" в країнах-членах, йдеться в звіті.

"Російські державні ЗМІ продовжують зберігати сильну присутність в інтернеті, створюючи постійний виклик західним демократіям", – йдеться у звіті, а блокування з боку інтернет-провайдерів "в основному неефективні".

Санкції ЄС заборонили RT, раніше відомий як Russia Today, і Sputnik, а також інші підконтрольні державі ЗМІ, звинувачені в "інформаційній війні".

Звіт ISD охопив Німеччину, Францію, Італію, Польщу, Чехію та Словаччину, протестувавши по три найбільші інтернет-провайдери в кожній з цих країн.

Було виявлено 26 ЗМІ, що перебувають під санкціями, і зроблено спробу переглянути 58 пов'язаних з ними доменів. У 76% тестів провайдери не змогли заблокувати доступ.

Держави-члени ЄС несуть відповідальність за забезпечення блокування інтернет-провайдерами.

Однак у звіті ISD критикується Європейська комісія за "нездатність" підтримувати "остаточний список різних доменних ітерацій" – або адрес веб-сайтів – пов'язаних з кожним ЗМІ.

У звіті сказано, що це залишило країни та інтернет-провайдерів "без керівництва, необхідного для ефективного та цілеспрямованого впровадження".

"Проблема полягає в тому, що коли вони накладають санкції на російські державні ЗМІ, вони згадують ЗМІ, які підпадають під санкції – тобто Russia Today, Sputnik і т.д. – але вони не вказують, який домен підпадає під ці санкції", – сказав автор звіту Пабло Марістані де лас Касас.

"Якби Європейська комісія перерахувала різні домени, які, як відомо, пов'язані з цими організаціями, це значно полегшило б країнам-членам ЄС та інтернет-провайдерам у цих країнах-членах забезпечення виконання цих блокувань", – додав він.

У звіті міститься заклик до ЄК опублікувати "постійно оновлюваний і загальнодоступний список" і включити його в пакети санкцій і на свою онлайн-панель санкцій.

За словами автора доповіді, правозастосування має бути більш гнучким, оскільки Росія намагається обійти санкції. "Деякі ЗМІ, наприклад, RT, використовують так звані дзеркальні домени", де вони "просто копіюють вміст заблокованого сайту на нову URL-адресу – нове посилання – щоб обійти ці санкції", сказав він.

У звіті зазначається, що Словаччина, прем'єр-міністр якої Роберт Фіцо відомий своєю проросійською позицією, продемонструвала найгірші результати у виконанні санкцій, не заблокувавши жодного сайту.

Польща посіла друге місце, тоді як Франція та Німеччина були найефективнішими в цілому. Більшість доменів, що потрапили під санкції, мали невелику популярність у блоці, з менш ніж 1 000 переглядів щомісяця, але Німеччина з її великою російською діаспорою була винятком: три домени, включаючи RT, мали понад 100 000 відвідувачів щомісяця звідти.

4 серпня у Латвії Національна рада електронних ЗМІ (NEPLP) вирішила закрити доступ до ще десяти інтернет-сторінок, що поширюють російську пропаганду.

Наприкінці липня NEPLP заблокувала доступ до низки російських сайтів, зокрема до ресурсів для набору солдатів для участі у війні РФ проти України.