Загадковий Cosmolot: понад 1 млрд несплачених податків, доступ БЕБ до даних гравців та інші подробиці з життя скандального казино

Попри прийняття у 2020 році закону пролегалізацію грального бізнесу, по сьогоднішній день в Україні так і не було вирішено одне з головних питань: забезпечення державного контролю за цією сферою. Про це свідчать висновки глобального державного аудиту, оприлюднені нещодавно Рахунковою палатою.

Аудитори вважають, що "поточний стан державного регулювання та контролю не гарантує повної прозорості, податкової дисципліни, відповідальності та захисту суспільних інтересів". Це, своєю чергою, означає, що попри зростання надходжень від ігорки, держава продовжує недоотримувати значні кошти у вигляді податків з операторів грального бізнесу. Ті просто ховають свої реальні прибутки.

При цьому, навіть коли контролюючі органи виявляють маніпуляції казино з податками, стягнути їх у держави не вистачає чи то вміння, чи юридичної снаги. Так, дані Рахункової палати говорять, що лише до 0,9% донарахованих сум було реально сплачено, а 94% — скасовано під час судових розглядів.

Показовим у цьому відношенні є ситуація з ТОВ "Спейсикс", яке є власником відомого в Україні онлайн-казино "Космолот". Попри численні судові претензії загалом на понад 1 мільярд гривень, державі поки не вдається стягнути ці кошти. "Телеграф" розбирався, які у держави є рахунки до казино під брендом Cosmolot, чи є перспективи стягнення з нього коштів, та чим взагалі цікава ця ігорна компанія.

Різниця між адміністративним та кримінальним "абордажем" "Космолоту"

Наразі у Єдиному держреєстрі судових рішень можна знайти відразу декілька судових розглядів, які стосуються ТОВ "Спейсикс" — як по адміністративній, так і по кримінальній лініям.

Так, "адміністративний" наступ на власників "Космолот" намагалася вести податкова служба, висунувши відразу декілька претензій — по несплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору; незастосуванні РРО (тобто реєстраторів розрахункових операцій, у просторіччі – фізичний чи програмний "касовий апарат"); та по неправомірності віднесення до видатків ТОВ "Спейсикс" (з яких, відповідно не платяться податки) переказів на оплату софту та виготовлення рекламних роликів. Кожну з цих претензій ТОВ "Спейсикс" оскаржило в адміністративному суді.

Відразу зауважимо, що всі ці "адміністративки" держава в особі ДПС з тріском програла. Наприклад, показову справу, у якій податкова намагалася "збити" з ТОВ "Спейсикс" понад 1,36 млрд грн, начебто несплачених ПДФО та військового збору. Фабула справи була наступною: восени 2023 року Головне управління Державної податкової служби провело планову виїзну перевірку ТОВ "Спейсикс". Податківців здивувало, що ТОВ "Спейсикс", яке протягом 2020-23 років перерахувало гравцям загалом 5,7 млрд грн, сплатило ПДФО та військовий збір (згідно з законом, по сплаті цих податків лежить саме на операторові. — Ред.) лише з 1,2 млрд грн і водночас не забезпечило таких податкових відрахувань з інших 4,5 млрд грн.

14 грудня 2023 року ДПС видала два податкові повідомлення-рішення №07953224025 та №07955324025, відповідно до яких власники "Космолоту" повинні були додатково сплатити державі 1,005 млрд грн ПДФО, майже 84 млн грн військового збору та ще 272 млн грн штрафів. Таким чином, разом зі штрафами набігло 1,36 млрд грн.

Та ТОВ "Спейсикс" оскаржило ці претензії податкової у суді, і після тривалих розглядів 14 липня 2025 року у справі зрештою було прийнято остаточне рішення – Верховний суд підтвердив, що претензії ДПС є необґрунтованими, визнавши податкові повідомлення-рішення протиправними, і постановив їх скасувати.

Якщо розібратися, то логіка податківців справді була кульгавою – вони хотіли переконати суд, що згадані виплати гравцям у сумі загалом понад 4,5 млрд грн – є саме "виграшами", без урахування того, що для гри клієнт казино спершу має внести якусь суму на депозит. Але "Космолот" зміг довести, що у цьому випадку "виграш" (а саме тільки він у даному випадку і має оподатковуватися) — це лише позитивна різниця між загальною сумою виплати та сумою витрат гравця на поповнення клієнтського рахунку, а не вся сума. І шо він правильно сплатив податки лише з 1,2 млрд грн. Тож податкова залишилася ні з чим.

Аналогічно розгромно для податкової відбувалися й інші адміністративні розгляди. У справі, де ДПС спробувала покарати ТОВ "Спейсикс" за невикористання РРО, власники казино змогли довести, що до операцій у сфері грального бізнесу цей обов’язок не застосовується. А у випадку, коли податкова намагалася звинуватити ТОВ "Спейсикс" у тому, що те начебто списало кілька десятків мільйонів гривень за рекламу і програмні продукти наперед, ще не отримавши цих послуг, і тому не мало права вказувати ці кошти як видатки (тобто, відповідно, мало сплатити з них податки), казино змогло довести, що за документами у нього все "чисто".

Тепер перейдемо до кримінального судочинства. Якщо проаналізувати існуючі кримінальні судові справи по ТОВ "Спейсикс", неважко помітити, що їх фабула значною мірою збігається з вищезгаданими адміністративними розглядами. Але є суттєва відмінність. Якщо Державна податкова служба (а відтак і адміністративні суди) оперують лише тим, що, умовно лежить "на поверхні" (тобто, наданими їм ТОВ "Спейсикс" офіційними документами щодо видатків, текстами договорів та іншими "причесаними" документами"), то правоохоронці, котрі розслідуються ці епізоди, "копають на кілька метрів углиб".

До прикладу, якщо у адміністративній справі про несплату ТОВ "Спейсикс" ПДФО і військового збору з 4,5 млрд грн предметом розгляду були лише правильність оформлення документів і відповідність їх податковому законодавству, то у кримінальній справі вже можуть фігурувати такі цікаві моменти, як те, що частина цих коштів могла бути ТОВ "Спейсикс" "зароблена" ще до моменту отримання ліцензії, тобто, можна вважати, незаконно. Або що ці кошти могли виводитися на підставних осіб. А у справі про списання ТОВ "Спейсикс" видатків на ПЗ і рекламу – розслідується можлива фіктивність відповідних правочинів, адже списані кошти ТОВ "Спейсикс" так і не були реально сплачені контрагентам у звітному періоді. Така маніпуляція (списання на папері, але не в реальності) водночас дозволила б ТОВ "Спейсикс" зменшити свої податкові відрахування (читай – недоплатити державі) на понад 60 млн грн.

З практичного погляду це означає, що перемога "Космолота" в адміністративних судах (де за наданими документами начебто "все чисто") не убезпечує ТОВ "Спейсикс", його власників та посадових осіб від можливого покарання за результатами судового розгляду кримінальних проваджень. Якщо, наприклад, виявиться, що згадані "чисті документи" було сфальсифіковано.

В цьому контексті можна згадати мінімум два кримінальні провадження – №72023000500000026 та №72024001410000012 (які станом на сьогодні об’єднані в одне).

З матеріалів ЄДРСР, котрі стосуються цих двох проваджень, можна дізнатися, наприклад, що досудовим слідством, яке проводить БЕБ, встановлено, що, цитуємо: "група невстановлених осіб здійснювала діяльність з організації та проведення азартних ігор до моменту отримання відповідної ліцензії, а також продовжує здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор під брендом "Космолот" без відповідної ліцензії, використовуючи ряд дзеркальних вебресурсів".

Або що предметом розслідування є "обставини умисного ухилення службовими особами ТОВ "Спейсикс" від сплати податків та зборів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах".

Ще одне кримінальне провадження, за №72024001500000001, де також фігурує ТОВ "Спейсикс", стосується спроб незаконного виводу коштів, отриманих злочинних шляхом, з рахунків ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ". Про цю компанію, зокрема її "кураторство" з боку чиновників тодішнього регулятора грального бізнесу КРАІЛ та можливі зв’язки з Росією, "Телеграф" ранішедетально писав у своєму матеріалі.

Після того, як НБУ відібрав у ТОВ "Даймонд Пей" ліцензію, а його рахунки було арештовано, на цих рахунках зависла значна кількість коштів. За різними даними – мова могла йти про сотні мільйонів, якщо не мільярди гривень. Відтак було організовано кілька спроб протиправно вивести ці кошти. БЕБ вважає, що одним із головних організаторів цих протиправних спроб виступило якраз ТОВ "Спейсикс".

"Встановлено, що за короткий проміжок часу протягом серпня-вересня 2024 року, з мотивів нібито невиконання правочинів, які мають ознаки фіктивних (ст. 234 ЦК України), низкою юридичних осіб подано позовні заяви про стягнення заборгованостей з ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ". Загальна сума зазначених позовних заяв становить майже 0,3 млрд гривень", — йдеться у матеріалах судової справи.

Гра більше не таємна: всі дані про виграші клієнтів "Космолоту" опинилися у розпорядженні БЕБ

Зазвичай у розслідуваннях такого рівня, де мова йде про мільярди, для уникнення фінансових маніпуляцій правоохоронці намагаються заблокувати рахунки причетних осіб. Так сталося і цього разу. Наразі у зв’язку із розслідуванням кримінальних проваджень та проведенням різного роду експертиз кошти на рахунках ТОВ "Спейсикс" арештовані.

Але, схоже, цього разу БЕБ та прокуратура пішли ще далі. Як стало відомо "Телеграфу" на початку липня суд наклав арешт на значну частину фінансової документації ТОВ "Спейсикс".

У розпорядженні БЕБ і прокурорів в якості доказів по справі, окрім податкових розрахунків ТОВ "Спейсикс", опинилися також всі реєстри прийнятих "Космолотом" від клієнтів платежів та виплачених їм коштів, як у вигляді виграшів, так і повернення депозитів. У яких БЕБ тепер, схоже, зможе знайти чимало цікавого не лише про ТОВ "Спейсикс", але й про самих гравців казино "Космолот".

Тепер лишається лише спостерігати, чи допоможе це БЕБ у подальшому розслідуванні, і, зокрема, в повернені податкових коштів, несплату яких інкримінують власникам "Космолоту".

Цікаві керманичі "Космолоту"

Формально ТОВ "Спейсикс", власник бренду "Космолот", стало першою компанією в Україні, яка отримала ліцензію на здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі інтернет. Ліцензію було видано 2 лютого 2021 року на 5 років.

Та насправді гральний бізнес під брендом "Космолот" успішно діяв (як у вигляді мережі залів гральних автоматів, такі і онлайн-казино) і до офіційної легалізації в Україні, ховаючись спершу під вивіскою лотереї УНЛ, а згодом її конкурента МСЛ.

Звичайно, ніякою лотереєю там і не пахло – це була класична заборонена на той час в Україні ігорка. Підтвердженням цьому є навіть офіційна реклама "Космолоту". Наприклад у ролику 2019 року, де "Космолот" рекламують у костюмах "людей в чорному" разом Жан Беленюк та Павло Зібров, вони говорять про "кешбеки", "бонуси за реєстрацію" і "фрі-спіни".

Ці поняття абсолютно чужі для лотереї, але притаманні усім без винятку онлайн-казино в мережі інтернет.

Вважається, що на час "лотерейного" періоду справжнім власником "Космолоту" був бізнесмен з російським корінням Сергій Токарєв. Це людина, яка тривалий час займалася розвитком грального бізнесу паралельно в Росії та Україні. В Росії Токарєв мав безпосереднє відношення до гральних брендів GMS і GGS. А в Україні його діяльність пов’язували з компанією Lucky Labs. Ця компанія була не лише розробником грального софту, але й оператором низки онлайн-казино, серед яких, зокрема, згадувалася і мережа Cosmolot.

Певний час Токарєв перебував у санкційному списку РНБО, але у 2020 році (якраз тоді, коли "Космолот" змінював власника) санкції проти нього було скасовано, і зараз він є досить активним у публічній площині, навіть виступаєспівзасновником одного із закладів, пов’язаних з Київською школою економіки.

Що стосується "ліцензійного" періоду "Космолоту", то він пов’язаний вже безпосередньо з ТОВ "Спейсикс". Компанію було зареєстровано лише навесні 2020 року. Першим її власником став такий собі Сергій Потапов, прописаний на Запоріжжі, який раніше не мав відношення до ігорки, і займався розробкою ПЗ, рекламою та виробництвом відео. За його власними словами, ще у 2007 році він начебто побував у Лас-Вегасі, після чого "загорівся" ідеєю створити легальне казино на теренах України.

"Звернувся до асоціацій зі сфери гемблінгу і поцікавився, чи можливо купити наявний бренд. Із запропонованого пулу брендів найбільше сподобався бренд "Космолот". Було прийнято рішення купити цей бренд і далі його розвивати", — розповідав він ЗМІ після отримання ТОВ "Спейсикс" ліцензії для бренду "Космолот" у 2021 році. Тоді ж він заявив, що саме ТОВ "Спейсикс" є власником торгової марки "Cosmolot".

А власник ТМ "Космолот", виявляється, не один…

Цікаво, що з правами на бренд "Космолот" сьогодні відбувається щось не до кінця зрозуміле: згідно з офіційним реєстром торгівельних марок "чиста" (без додаткових слів) назва "Космолот" кирилицею наразі зареєстрована відразу за двома компаніями – і за ТОВ "Спейсикс" (відразу три діючих свідоцтва) і через таке собі українське ТОВ "Гравітіфол" із статутним капіталом у 700 грн (попередня назва ТОВ "Космолот", власник Микола Козлов з Вінниці) за кіпрською компанією "Космогейт ЛТД".

З огляду на те, що кіпріоти мають право на ТМ "Космолот" до 2028 року, у перспективі це навіть може викликати конфлікт інтересів, адже теперішні власники "Спейсикс" мають плани масштабувати свій бізнес на інші країни (про це нижче).

Попри публічну появу "справжнього" власника "Космолоту" Сергія Потапова, джерело інвестицій "Космолоту" (зокрема і плати за ліцензію, яка склала кілька десятків мільйонів гривень) тривалий час лишилося невідомим. Сам він при цьому заявляв про американських інвесторів, однак у пресі можна знайти чимало згадок, де реальним власником продовжували називати Сергія Токарєва.

Період Арнульфа Дамерау, або "Космолот" у віражі міжнародного скандалу

Втім, розвиток подій показав, що нехай не чисто американські, але все ж закордонні інвестори до "Космолоту" все-таки мають відношення. У 2023 році поруч з Потаповим в числі засновників ТОВ "Спейсикс" зя’вився такий собі Нойманн-Дамерау Арнульф Еккехард – громадянин Німеччини із пропискою у Великій Британії. А з жовтня 2024 року він є кінцевим бенефіціаром "Космолоту" (згідно з даними аналітичної системи YouControl, Дамерау належить 49% ТОВ "Спейсикс", а ще 51% — американському ТОВ "НЕВАДА ГЕЙМІНГ ХОЛДИНГ", де Дамерау є президентом та СЕО).

Біографія цього "стратегічного інвестора", як він сам себе позиціонує, досить яскрава. Він є засновником інвестиційної компанії Euro Atlantic Group і благодійної організації Euro Atlantic Institute. У своєму життєписі він називає себе "серійним підприємцем" та "благодійником", тісно пов’язаним із заходами на полях Мюнхенської конференції та Всесвітнього економічного форуму.

За даними преси, серед найбільш відомих інвестицій Арнульфа Дамерау – частка у кібервійськовій компанії CrowdStrike (він брав участь у організації її IPO та придбав частину її акцій). Ця компанія, окрім відомих на увесь світ викриттів хакерських угрупувань відома одним із найгучніших серійних збоїв комп’ютерів на базі системи Windows. Захисне ПЗ, яке постачала компанія, викликало "сині екрани смерті" у десятків тисяч комп’ютерів, можливі збитки від чого обчислювалися у мільярди доларів.

Також свого часу CrowdStrike опинилась у центрі історії щодо розслідування кібератак 2016 року в США (популярна "Трамп-теорія"). Як писало BBC з посиланням на Forbes, згідно з цією теорією, яку пізніше було визнано фейковою, начебто саме CrowdStrike у 2016 році найняв Національний комітет Демократичної партії для розслідування зламу своїх серверів. Згідно з теорією, демократи разом із CrowdStrike начебто сфальшували докази про причетність Росії до зламу, щоб дискредитувати перемогу Трампа на виборах у 2016 році. Згодом ця теорія була спростована — незалежні експерти в галузі безпеки та спецслужби США підтвердили, що за зламом стояла Росія. Але, як кажуть, "осад лишився". До речі Трамп свого часу висував претензії до Володимира Зеленського, згадуючи при цьому саме CrowdStrike.

Коротко нагадаємо суть цього скандалу: у середовищі республіканців існувала фейкова теорія, яка активно поширювалася російською пропагандою, що начебто втручання у американські вибори 2016 року з боку російських спецслужб не було, а були начебто інсинуації, інспіровані українською стороною, зокрема через компанію CrowdStrike, сервер якої начебто був розташований в Україні.

У листопаді 2019 року Трамп згадав цю історію в одному з інтерв’ю: "Вони (демократи, — ред.) віддали сервер компанії Crowdstrike, якою володіє дуже багатий українець. І я все ще хочу побачити цей сервер. ФБР так і не отримало цей сервер. Чому вони віддали його українській компанії?… Це те що є, це те, про що я говорив у телефонній розмові (з Зеленським). Тому що ми шукаємо корупцію, величезну корупцію. Чому ми повинні давати сотні мільйонів доларів країнам з такою корупцією", — сказав Трамп.

Водночас відомо, що на той момент слідчі ФБР та прокурори вже підтвердили факт саме російського втручання. А Crowdstrike – не українська, а американська компанія, одним із головних власників якої (окрім інвесторів на кшталт Дамерау) був росіянин Дмитро Альперович, який ще в дитинстві емігрував у США.

Як би там не було, але у 2023 році виявилося, що "системний інвестор", який до цього працював по проєктам у глобальній енергетиці, серйозному ІТ та нерухомості, раптом зацікавився досить, як би це сказати, "низькосортним" (?) видом бізнесу — гральним. Та ще й з таким бекграундом, як у "Космолота" доліцензійного періоду.

Правда, у своєму коментарі в серпні 2023 року, яке публікує видання "Гордон", він чомусь заявляв, що інвестує в "технологічну" компанію.

"Мої інтереси як інвестора полягають у зростанні капіталізації компанії Cosmolot та відкритті нових ринків. Тому інвестувати кошти у технологічну компанію є логічним та своєчасним", — явно гордий своїм кроком казав Дамерау.

Своєчасно інвестувати в технологічну компанію – можливо і правильно. Але от у гральний бізнес в Україні під час війни…. Той самий гральний бізнес, з якого годується всі, хто тільки міг – від чиновників, до правоохоронців… Розуміння цього прийшло до Арнульфа Дамерау досить швидко. Нагадаємо, восени 2023 року, фактично відразу після заяви Дамерау, ДПС провела перевірку ТОВ "Спейсикс" та почала висувати претензії. Після чого до процесу підключилися правоохоронці.

Вже за кілька місяців тон публічних виступів "стратегічного інвестора" з оптимістичного змінився рівно на протилежний. У статті Financial Times, яка вийшла у квітні 2024 року, Арнульф Дамерау фактично визнав, що інвестиції в "Космолот" створили йому лише проблеми. Та найголовніший меседж статті – що "корумповані чиновники в спецслужбах країни намагаються вимагати у нього десятки мільйонів євро".

За словами інвестора, начебто у грудні 2023 року у Відні з Дамерау зустрічалася особа, пов’язана з українською владою, яка повідомила, що, цитуємо статтю: "юридичні проблеми для Cosmolot будуть зняті, якщо Дамерау буде готовий передати контроль над половиною компанії офшорному трасту".

"Це країна, яка прагне бути частиною НАТО і Європейського Союзу, але те, що зараз там відбувається, — невелика меншість — дає мені дежавю найтемніших часів Януковича", — заявив Дамерау.

Ці його слова потім рознесли сотні видань по всьому світу. Що не дивно – значна частина з посиланням навіть не на ФТ, а на російську пропагандистську телекомпанію Russia Tооday, яка радісно підхопила ці меседжі і розтиражувала їх, як тільки можна.

А от що справді дивно – як так виявилося, що гучний міжнародний скандал, від якого залежить сприйняття в світі української влади, вже вдруге провокує саме компанія, до якої має відношення німецько-британський бізнесмен Арнульф Дамерау? Можливо, у цьому питанні значна частка конспірології, але, як мінімум, співпадіння досить цікаве…

За дужками "Космолоту"

Як би надалі не розвивалася ситуація з "Космолотом", зрозуміло, що його кейс є лише одним із небагатьох на українському ринку азарту. Приклади інших гравців ринку свідчать, що державі доводиться регулярно боротися з мінімізацією податкових зобов’язань.

Нещодавно голова парламентського фінкомітету Данило Гетманцев наводив приклад абсурдної ситуації – коли офіційні прибутки онлайн-казино зростають на десятки відсотків, а сплачені податки дивним чином зменшуються.

Наразі відомо, що у парламенті готують ТСК з питань несплати податків у гральній сфері. Про це заявив нардеп Ярослав Желєзняк, пообіцявши підключити до роботи ТСК НБУ, Податкову, БЕБ та новостворене "ПлейСіті".

До речі "ПлейСіті", попри те що офіційно працює вже кілька місяців, поки так і не відзначилося жодним притомним кроком для наведення порядку в гральній сфері. Хоча окрім явного провалу у податковій ніші ця сфера має безліч невирішених питань – незаконнареклама ігорки, нелегальні онлайн- та офлайн- казино, факти лудоманії серед військових… Все це говорить про те, що наявних у держави механізмів контролю недостатньо, аби гарантувати цивілізований розвиток грального ринку.

Що ж до податків, то зрозуміло, що проблеми в оподаткуванні гральної індустрії мають глибокі корені – від невиписаних норм законодавства, до практики його виконання. Відтак шанси держави стягнути недоплачені суми податків з окремих компаній (з того ж "Космолоту") будуть залежати від швидкості реформ, наявності жорсткого комплаєнсу, та, головне, від впровадження нарешті глобальної системи онлайн-моніторингу, яка дозволить відслідковувати всі транзакції на ринку. Без цього податкові спори з операторами грального бізнесу продовжуватимуть лишатися тривалими та невизначеними. Наразі з власних джерел "Телеграфу" відомо, що чергову спробу (а їх було вже кілька) впровадити онлайн-моніторинг у Мінцифри призначили на початок осені. Побачимо, чи вдасться хоч цього разу.

"Телеграф" продовжить уважно слідкувати за розвитком подій на гральному ринку, зокрема – і щодо забезпечення сплати операторами податків у повному обсязі. Не перемикайтеся.