Дорога в ЕС: зачем Украине адаптация стандартов TEN-T и сколько это будет стоить

Україна є учасницею транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) від 2017 року — відразу як Європейський Союз офіційно поширив її на країни "Східного партнерства".

Вперше українські автомобільні дороги були включені до карти TEN-T як частина мережі, що забезпечує стратегічне з’єднання з країнами-членами ЄС.

Це стало основою для інтеграції української інфраструктури в єдиний європейський простір перевезень.

Наступне суттєве оновлення відбулося у 2023 році, коли ЄС ухвалив нову версію карт TEN-T у межах Регламенту (ЄС) 2023/745.

У цьому документі вже прямо визначено структуру TEN-T для України — з чітким поділом на основну (core) та розширену (comprehensive) мережі.

Як країна-кандидат, Україна зобов’язана поступово адаптувати свою інфраструктуру до стандартів ЄС.

У 2024 році ЄС ухвалив новий Регламент 2024/1679, який суттєво змінює технічні вимоги до автомобільних доріг, що входять до TEN-T, — як для країн-членів, так і для держав-кандидатів.

У червні 2025 року Україна завершила скринінг за Главою 21 права ЄС, що охоплює TEN-T, і зараз переходить до етапу практичної адаптації норм — як у законодавстві, так і в інженерному проєктуванні та будівництві.

Що саме передбачає новий Регламент?.

Регламент 2024/1679 встановлює обов’язкові технічні характеристики для автомобільних доріг, що входять до основної (core) та розширеної (comprehensive) мереж TEN-T:.

мінімум по дві смуги в кожному напрямку (тобто чотири загалом);.

фізичне розділення потоків руху (відбійники, центральна смуга, бар’єри);.

обмеження доступу з другорядних доріг;.

ширина кожної смуги — не менше 3,5 м.

Ключовим поняттям стало "traffic separation lanes" — окремі смуги руху або інженерні рішення, які знижують ризик лобових зіткнень.

Ці вимоги поширюються не лише на нові дороги, а й на ті, що вже входять до мережі TEN-T і мають бути модернізовані до 2030 року (core) та 2040 року (comprehensive).

Поточна ситуація в Україні.

Загальна довжина автомобільної частини української мережі TEN-T становить близько 7 372 км: з них 4 753 км — основна (core) мережа, ще 2 619 км — розширена (comprehensive).

Вимоги до них різні, але для обох категорій обов’язковими є: щонайменше дві смуги в кожен бік, фізичне розділення потоків, ширина смуги не менше 3,5 м, обмежений доступ із другорядних доріг.

На сьогодні більшість українських доріг, що входять до TEN-T, не повністю відповідають цим стандартам.

Частина ділянок, зокрема на трасах М-06 Київ – Чоп та М-05 Київ – Одеса, вже має розділення потоків і достатню кількість смуг.

Водночас значна частина основної та розширеної мережі — це дороги з однією смугою в кожному напрямку і без фізичного поділу.

Під час тематичного заходу в Києві 30 липня 2025 року експерти та представники урядових структур підтвердили: лише близько половини основної мережі TEN-T відповідає вимогам нового Регламенту, а в розширеній таких доріг ще менше.

Експерти зазначили, що частина нових ділянок уже проєктується з урахуванням оновлених вимог, проте масового переходу ще не відбулося.

Для впровадження положень Регламенту ЄС необхідно переглянути низку українських нормативних актів.

Передусім — внести зміни до:.

Закону України "Про автомобільні дороги", визначивши поняття доріг TEN-T як окрему категорію з чітко встановленими технічними вимогами;.

Державних будівельних норм (ДБН В.2.3-4:2015) — щодо ширини смуг, поділу потоків, обмеження доступу, інженерних рішень безпеки;.

ДСТУ Б В.2.3-12-2004 — у частині проєктування споруд на дорогах TEN-T.

Також доцільно закріпити в нормативній базі визначення "traffic separation lanes" та оновити підходи до класифікації доріг на основі вимог TEN-T (з поділом на core/comprehensive мережі).

Ці зміни мають створити юридичне підґрунтя для розробки державної програми модернізації мережі.

Експерти у галузі підтверджують, що чинні державні будівельні норми лише частково відповідають вимогам Регламенту.

Наприклад, стандарт "дві смуги + розділення потоків" не є обов’язковим у національному проєктуванні, що створює бар’єри для системної імплементації.

Орієнтовна вартість модернізації.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій підрахував орієнтовну вартість приведення української мережі TEN-T до нових стандартів ЄС.

Для оцінки було використано порівняльні дані з країн ЄС, зокрема Словаччини, де будівництво одного кілометра автомагістралі в середньому коштує 14–17 млн євро.

Для України було умовно прийнято розрахункову ставку — 15 млн євро/км.

Таким чином, приведення основної мережі до європейських вимог може коштувати близько 71 млрд євро, а розширеної — ще 39 млрд євро.

Загальні витрати становлять понад 110 млрд євро.

Втім, ця сума не включає витрати на мости, тунелі, земельні питання чи екологічні заходи.

Для порівняння, у 2020 році середня вартість нового будівництва 1 км дороги в Україні становила близько 5,3 млн євро, тоді як капітальний ремонт — приблизно 1,9 млн євро.

У межах програми "Велике будівництво" реалізовувалися здебільшого проєкти поточного або капітального ремонту, а не повноцінної реконструкції до стандартів TEN-T.

Попри масштабну оцінку витрат, значна частина фінансування потенційно може надходити з боку ЄС.

Під час заходу експерти галузі наголосили, що Україна вже зараз може починати підготовку проєктів для подання на фінансування в межах таких інструментів, як Механізм з’єднання Європи (CEF), Інструмент передвступної допомоги (IPA) та кредити Європейського інвестиційного банку (EIB).

У майбутньому, під час переговорів про вступ, Україна зможе також претендувати на окремі грантові програми, що були доступні для інших країн-кандидатів у період наближення до ЄС.

Модернізація всієї мережі TEN-T в Україні — завдання щонайменше на 25 років.

За темпів будівництва до 250 км на рік після початкового періоду, приведення основної мережі до стандартів може тривати до 2050 року.

Ще 10–11 років буде потрібно для завершення робіт у межах розширеної мережі, з частковим паралельним виконанням.

Ці строки можуть змінюватися залежно від наявного фінансування, технічної спроможності виконавців та організаційного супроводу з боку держави.

* * * * *.

Імплементація Регламенту (ЄС) 2024/1679 — це не лише інфраструктурне завдання, а повноцінна реформа нормативної та інституційної системи дорожнього господарства.

Йдеться не тільки про будівництво, а й про запровадження нової логіки безпеки, мобільності та інтеграції з європейським простором.

Навіть за повільних темпів процес задає нову якість дорожньої політики — з фокусом на безпеку, довговічність і європейську інтеграцію.

Експерти у галузі транспортної інфраструктури наголошують, що попри значні витрати, приведення української мережі TEN-T до європейських стандартів є необхідним і стратегічно важливим.

Цей проєкт покликаний не лише інтегрувати Україну до єдиного транспортного простору ЄС, а й істотно зменшити аварійність, скоротити час доставки вантажів і забезпечити кращу логістику для економіки післявоєнного відновлення.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України" за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Європейське Відродження України".

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".