Інформаційна висадка: що насправді стоїть за заявами про наступ на Херсон

Останні тижні на Придніпровському напрямку загострились: ворог активізував штурмові дії в острівній зоні, інтенсивно обстрілює Херсон і прилеглі населені пункти, а також активно застосовує FPV‑дрони та дрони‑камікадзе.

Лише за минулу добу зафіксували 289 ударів дронами-камікадзе — це дуже багато: якщо взяти до уваги, що по всій лінії фронту Росія запускає близько 3000 дронів щодня, то кожен десятий із них спрямований саме на Херсон. Щодня тривають авіаудари: як корегованими бомбами, так і ракетами.

Тривожні повідомлення надходять і від західних ЗМІ: так за даними CNN російський десант може висадитися в Херсоні вже найближчими тижнями.

Фокус розбирався чому саме зараз заговорили про ймовірність захоплення Херсону та що насправді слід очікувати в регіоні.

Армія РФ зайде в Херсон: як західні ЗМІ підіграють Путіну, а українські — підхоплюють

За словами військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, уже давно помітно, що подача від західних ЗМІ подій на полі бою в Україні часто є щонайменше необ'єктивною. У кращому випадку це тенденційність, у гіршому — відверта дезінформація, яка, на думку експерта, є результатом інформаційно-психологічних операцій Російської Федерації. Через західні ЗМІ РФ активно формує громадську думку, як на Заході, так і в Україні, створюючи штучну напругу.

"На жаль, українські медіа нерідко підхоплюють такі вкиди без перевірки джерел, не аналізуючи їхню природу. Так, ще в грудні 2024 року почали з’являтися повідомлення про нібито підготовку Росії до масштабного форсування Дніпра й штурму Херсона. Тоді, за даними деяких західних ЗМІ, окупанти мали захопити острови в дельті Дніпра. Повідомлення активно коментували в інформаційному просторі — як українському, так і західному. Очільник Херсонської ОВА Прокудін заявляв, що регулярні атаки росіян можуть бути частиною підготовки до такого наступу.

Ці заяви лунали паралельно з коментарями на найвищому рівні. Зокрема, у грудня 2024 року президент України підтвердив, що ворог активізувався на Херсонському напрямку, намагаючись покращити тактичне положення на островах і створити плацдарми для майбутнього наступу. Проте час показав — нічого з цього не реалізувалося", — каже Фокусу Снєгирьов.

Попри це, за словами експерта, українські ЗМІ, посилаючись на власні джерела, писали, що російський генералітет уже нібито ухвалив рішення щодо наступу на Херсон. Вони навіть вказували, що відповідальним за операцію призначено генерал-полковника Теплинського.

"Виникає питання — хто ці "власні джерела" і чи вони взагалі існують? Подібні вкиди з'являлися й пізніше. Наприклад, у травні 2025 року всі українські медіа цитували офіцера спецпідрозділу НГУ «Омега» Сергія Ткачука, який заявив про скупчення 300 човнів, що могло свідчити про підготовку до десанту. Жоден журналіст не поставив питання, звідки в офіцера Нацгвардії така інформація розвідувального характеру? І чому СБУ не реагує на подібні заяви?

Згодом з'ясувалося: 300 човнів — це вигадка. У противника немає технічної можливості накопичити таку кількість плавзасобів, адже українська сторона має повний контроль над акваторією завдяки FPV-дронам. Географічно правий берег Дніпра вищий за лівий, який контролює РФ, що дає нам перевагу у вогневому контролі — аж до Криму. Це унеможливлює будь-яку масштабну десантну операцію", — стверджує Снєгирьов.

І ось зараз, за словами експерта, знову спостерігається інформаційна хвиля. Причому її активно розкручують уже не західні ЗМІ, а російські. Всі великі російські канали педалюють тему "повернення Херсона" і підготовки до десантної операції. Формальним приводом став удар по мосту, що з'єднує мікрорайон Корабельний (острів Карантинний) з містом. Проте, міст не зруйнований. Також росіяни самі визнають, що його конструкція дуже міцна й не піддається навіть ФАБам. Але інформаційна хвиля вже пішла.

"Почали з тези, що Росія спробує заблокувати українські війська на острові. Далі розкрутили — мовляв, буде широкомасштабна висадка на правий берег. На тлі цього було ухвалено рішення про евакуацію мешканців. Російські джерела при цьому кажуть, що планують не масштабну операцію, а висадку малих мобільних груп.

Але це — абсолютна нісенітниця. Ширина Дніпра — понад кілометр. Перекидання навіть розвідувально-диверсійної групи — складне завдання, адже українська розвідка й візуальний контроль дозволяють миттєво виявляти такі пересування. У відкритій місцевості, без інфраструктури, такі групи не можуть довго утримуватися — немає ні підвезення боєприпасів, ні евакуації поранених.

Ми вже бачили приклад: масштабна українська десантна операція в Кринках завершилася неможливістю закріпитися через постійний вогневий контроль РФ. І якщо ЗСУ з усім оснащенням мали труднощі, то про росіян у дерев'яних човнах навіть говорити не варто", — продовжує Снєгирьов.

З цим погоджується і військовий експерт Олег Жданов. За його словами в Херсоні Дніпро вдвічі ширший ніж в Кринках, і течія набагато сильніша. Тож дістатися до правого берега тут значно важче, ніж у верхів'ї річки.

"Ще один важливий момент. Ви могли бачити аналітичні матеріали, де згадується, що Росія зосередила близько 100 тисяч військових на південному напрямку. Це правда, але з нюансами. Ці сили розосереджені на ділянці від Кам'янського (або трохи південніше від Енергодара) до Херсона — а це майже 400 кілометрів фронту. Тож говорити про велику щільність угруповання не доводиться.

До того ж коли є достатня кількість боєприпасів, наша авіація працює по ворожих позиціях у цьому районі — і доволі ефективно", — каже Фокусу Жданов.

Висадка росіян в Херсоні: чому саме зараз з'явилась ця інформація

Ця нова хвиля інформації з’явилася не випадково, вважає експерт, — вона збігається в часі з дипломатичною активністю США та дискусіями навколо можливих територіальних поступок. Росія подає сигнал: вона розглядає лише свій варіант закінчення війни — повний контроль над чотирма українськими областями, зокрема Херсонською.

"Тобто вся ця кампанія — це не про Україну. Це — інформаційний тиск на Захід. Кремль намагається продемонструвати, що без врахування його "нових територіальних реалій" війна не закінчиться. І що Херсон — не предмет перемовин, а "вже російська земля", з якої РФ не відступить, бо це забороняє Конституція.

Це спроба підняти ставки. Якщо раніше ще можна було припускати, що Москва "торгуватиметься" за Запорізьку чи Херсонську області, то зараз РФ чітко показує: або все — або нічого. Вони не готові на жодні поступки, і вся нинішня інформаційна кампанія — лише частина цього сценарію", — впевнений Снєгирьов.

До речі, міф про "єдиний міст", який з'єднує Корабельний район із Херсоном — також частина цієї гри, підкреслює експерт. Насправді існує ще й залізничний міст через річку Кошеву. Так, його пропускна здатність нижча, але він функціонує і дозволяє проводити ротації. Проте про нього зручно "забувати", щоб створити враження ізоляції й загрози.

"У підсумку маємо чіткий шаблон: інформаційна атака запускається перед ключовими дипломатичними подіями. Так було в грудні 2024-го, у травні 2025-го, і зараз — на тлі зустрічей у Вашингтоні, візиту Віткоффа та потенційної зустрічі Путіна з Трампом. Також — на тлі заяв сенатора Рубіо про можливі територіальні поступки.

Все це — частина цілісної картини. Виривати з контексту окремі фрази — значить піддаватися впливу. А справжня мета Кремля — вплинути не на нас, а на наших союзників. Щоб ті почали думати не про перемогу, а про "компроміси", — резюмує Снєгирьов.

Нагадаємо, речник угруповання військ (сил) "Південь" Владислав Волошин розповів Фокусу про ймовірну висадку російського десанту в Херсоні.

Також Фокус розбирав, як пройшли переговори в Кремлі і яким буде наступний крок Трампа.