/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F0c8d5dfd51b3551e57a64415a42e5234.jpg)
Кидає виклик теорії: астрономи виявили найбільш ранню чорну діру у Всесвіті
Учені за допомогою космічного телескопа Вебб виявили надмасивну чорну діру, яка існувала на зорі історії космосу. Ця чорна діра дає можливість зрозуміти, яким чином формувалися дуже масивні поглиначі матерії, коли згідно з поточними моделями, у них не було для цього можливості.
Астрономи виявили найранішу, а значить і найдальшу підтверджену надмасивну чорну діру у Всесвіті. Вона розташована в центрі галактики CAPERS-LRD-z9 і існувала вже через 500 млн років після Великого вибуху, тобто через 13,3 млрд років після народження Всесвіту. Маса чорної діри в 300 млн разів більша, ніж у Сонця. Вивчення цієї чорної діри допоможе зрозуміти, яким чином сформувалися ці космічні монстри в той період історії Всесвіту, коли у них, згідно з нинішніми моделями, не було для цього умов. Дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal, пише Phys.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Найраніша і найдальша чорна діра у Всесвіті
Раніше вчені виявили кілька кандидатів на звання найранішої і найдальшої чорної діри у Всесвіті. Але точних доказів цьому поки що не було отримано. Водночас надмасивну чорну діру в галактиці CAPERS-LRD-z9 підтверджено, як найбільш раннього і далекого пожирача матерії у Всесвіті.
За допомогою космічного телескопа Вебб астрономи спочатку виявили яскраве джерело світла, яке виявилося частиною нового класу галактик, відомих як "Маленькі червоні точки". Ці галактики існували тільки протягом перших 1,5 мільярда років історії Всесвіту. Вони дуже компактні, дуже яскраві та мають червоний колір. Ці галактики були виявлені вперше зовсім нещодавно, і астрономи намагаються зрозуміти, як вони з'явилися і що з себе представляють. Вивчення галактики CAPERS-LRD-z9 може допомогти астрономам у цьому.
Секрет "Маленьких червоних крапок"
Дослідження цієї галактики доводить, що несподівано велику яскравість "Маленькі червоні крапки" мають через надмасивні чорні діри в їхньому центрі. Зазвичай надто велика яскравість галактики вказує на наявність дуже великої кількості зірок у ній. Але в період існування "Маленьких червоних точок" не могло утворитися так багато зірок. Насправді чорні діри випромінюють світло. Якщо точніше, то світло й енергія виходять від речовини, що оточує чорну діру, яка нагрівається і стискається перед тим, як чорна діра її поглине.
Галактика CAPERS-LRD-z9 також допомагає пояснити, чому "Маленькі червоні точки" мають яскраво виражений червоний колір. Можливо, це пов'язано з газовою хмарою, що оточує чорну діру, яка спотворює світло, а тому воно переміщується в червону частину електромагнітного спектра.
Найраніша і найдальша чорна діра кидає виклик теорії
Найвіддаленіша чорна діра має масу, яка в 300 млн разів більша за масу Сонця. При цьому маса чорної діри еквівалентна приблизно 50% маси всіх зірок у галактиці CAPERS-LRD-z9. Надмасивні чорні діри в більш пізньому Всесвіті мають масу, яка набагато менша за цей показник, тобто еквівалентна лише кільком відсоткам маси всіх зірок у галактиці.
Настільки масивна чорна діра дає можливість астрономам зрозуміти, яким чином виникли й еволюціонували пожирачі матері і в ранньому Всесвіті. Річ у тім, що надмасивні чорні діри з пізнішої історії Всесвіту мали час і різні можливості для збільшення свого розміру та маси. Але чорні діри, які існували протягом перших кількох сотень мільйонів років після Великого вибуху, не мали ні часу, ні таких можливостей.
Автори дослідження вважають, що найбільш ранні чорні діри росли набагато швидше, ніж вважалося можливим. З іншого боку, вони могли відразу ж мати величезну масу після появи, але це суперечить поточним моделям.
Фокус уже писав про те, що відомо про лавові планети, яких немає в Сонячній системі. Лавові планети — це кам'янисті світи, які схожі за розміром на Землю або трохи більші, але вкриті океаном із розплавленої лави.
Також Фокус писав про те, що Сонячна система зіткнулася з об'єктом, який охолодив Землю і це сталося 2 млн років тому. Сонце рухається навколо центру Чумацького Шляху, піднімаючись і опускаючись по дорозі вище і нижче площини галактики. Дослідження показало, що такий рух зірки проводить всю Сонячну систему через небезпечні області космосу.