"Коли вже внуки?" Як війна вплинула на безпліддя, що таке репродуктивне насилля і до чого тут "дорога родина" - інтерв'ю з репродуктологинею

Війна в Україні забирає не тільки життя, але й можливість його створити. Безпліддя за останні три роки все частіше стає на заваді стати батьками. Молоді пари, які ще вчора планували дітей, сьогодні дізнаються про діагнози, які раніше здавалися далекими. Аменорея військового стану, передчасне виснаження яєчників, зниження якості сперматозоїдів – це не просто медичні терміни, а болісна реальність тисяч українських родин.

Лікарка-репродуктологиня Ольга Савицька в інтервʼю "Телеграфу" розповіла, як війна руйнує репродуктивне здоров'я українців і чому середній вік пацієнтів знизився. Вона пояснила вартість ЕКЗ (екстракорпорального запліднення) в Україні, які страхи найбільше заважають парам звернутися за допомогою та розвіяла міфи про державну програму лікування безпліддя. Окремо — про те, як тиск рідних на бездітні пари стає формою репродуктивного насилля, і що робити жінкам, які хочуть відкласти материнство.

Війна загострила непліддя, але є й інший чинник

— Зараз масово жінки в Україні скаржаться на неможливість завагітніти, зокрема, у ТікТок та інших соціальних мережах дівчата знімають дуже багато відео про безпліддя. Чи можна сказати, що війна загострила проблему безпліддя у суспільстві?

— Я маю дві позиції щодо цього питання. По-перше, війна загострила питання непліддя в Україні. Тривалий стрес, некомфортні умови для того, щоб ми могли жити нормально, розвиватись, виховувати дітей, — причини, чому пари ставлять багато репродуктивних планів на паузу. І це впливає на здоровʼя чоловіків та жінок.

Багато хто з чоловіків та жінок боронять нашу країну, і це також впливає. Серед моїх пацієнтів зараз багато пар, де хтось із подружжя, або навіть обидва партнери є військовими, і це відображається на їхньому здоровʼї, причому не тільки на загальному, але й репродуктивному.

Що стосується соцмереж, то я це розумію і тим чином, що раніше про це боялись говорити відкрито. Люди діляться своїм досвідом і це непогано, бо багато хто завдяки соцмережам дізнаються, що вони не одні такі.

Щодо соцмереж, то, як мені здається, зараз з'явився якийсь тренд — просто хвиля пар, переважно жінок, які діляться своєю історією щодо безпліддя. Може це буде і не зовсім коректно звучати. Хоча поганого в цьому нічого немає, на мою думку.

Кількість звернень збільшилась, а вік пар зменшився

— У мережі дуже багато реклами репродуктологів. Чи зросла кількість звернень до репродуктивної медицини за останні три роки?

— Зросла. Якщо говорити про мою практику, то три роки тому це були пари переважно 40+, які з тих чи інших причин вирішили, що прийшов час щось робити. А зараз це пари до 30 років. Певно, з тих самих соцмереж вони розуміють, що якщо не настає вагітність і нема інших факторів, то їм потрібно звернутись до фахівця.

Частіше таких жінок вели гінекологи й казали, що у них все окей, і вони мають завагітніти, але вагітність не настає. Тому кількість звернень збільшилась і, на жаль, вік пар зменшується. На це впливає як і обізнаність людей, так і війна.

Заморозити матеріал чоловіка військового можна без перешкод, а у жінок, які служать, з цим проблема

— В Україні наразі можна заморозити яйцеклітини, сперматозоїди, ембріони. Особливо це актуально для жінок, чоловіки яких стоять на захисті країни. Наскільки мені відомо, то ці процеси можна зробити безкоштовно. Чи часто до вас звертаються такі пари?

— Так. Зараз діє рекламна компанія з висвітленням в медіа, що військовослужбовці мають таку опцію як безкоштовне заморожування сперматозоїдів. Завдяки цьому таких звернень стало більше. Пари розуміють, що чоловік може піти захищати нашу країну, і запитують наперед, як це зробити. Залишити свій матеріал неважко, адже документів там треба небагато.

Трохи складніше з ооцитами (жіночі статеві клітини, які ще не дозріли та перебувають у стадії розвитку — Ред.), і яйцеклітинами, бо нас захищають не тільки чоловіки, але й жінки. Станом на зараз я ще не зустрічала такої програми на безкоштовній основі, тому наразі в Україні мова йде тільки про заморозку сперми військовослужбовців.

Я дуже сподіваюсь, що найближчим часом це візьмуть до уваги, і ми будемо допомагати військовим. Вони мають знати, що мають заморожений матеріал, з яким буде можливість реалізуватися у батьківстві і материнстві.

— Це погляд на майбутнє?

— Так, це дає чітке розуміння, у яких часових рамках вони зможуть реалізувати себе у батьківстві.

Криза є, а українців має ставати більше

— Чи збільшиться хвиля звернень щодо батьківства після війни? Чи можуть, до прикладу, цифри подвоїтися? Адже політики та експерти вже кажуть про демографічну кризу в Україні, а після війни вона може бути ще суттєвішою.

— Так, демографічна криза є. Найбільше сумно на прийомі чути від пар, з якими ми пройшли нелегкий шлях у діагностиці чи лікуванні, і дійсно багато було зроблено, що поставити це на паузу, бо вони не готові ні морально, ні фізично, ні фінансово до народження дитини. І це сумно. Як лікарю і мамі мені б хотілось, щоб українців ставало більше, і люди мали діточок, але я так розумію, що багато хто з них чекає завершення війни і стабільності.

Можливо, це станеться не відразу, а через кілька місяців після завершення війни, коли всі зрозуміють, що все добре і ми перестанемо жити у постійному стресі під постійними обстрілами. Тоді, я вважаю, можна і буде очікувати хвилю звернень українців до фахівців-репродуктологів.

Проблеми є у чоловіків і жінок. Як війна, стрес, шкідливі звички впливають на успішне зачаття

— У мережі є багато інформації про ендокринне безпліддя. Це і синдром полікістозних яєчників, ановуляторні цикли, через проблеми щитоподібної залози. З якими найчастішими проблемами приходять жінки?

— Так, дійсно, в умовах війни на перший план почали виходити саме ендокринні фактори непліддя, які переважно пов'язані у жінок з ановуляцією, а у чоловіків — з гормональним фактором непліддя, коли через порушення вироблення певних гормонів немає адекватного сперматогенезу.

Я думаю, всі чули про таке поняття, про нього багато хто говорив раніше на початку війни, так звана аменорея військового стану, коли у жінок просто зникають менструації.

Це такий закон збереження виду: якщо людина опиняється під загрозою зникнення, то перше буде виключатися саме репродуктивна функція, бо в умовах стресу явно немає потреби та умов до відтворення потомства. Ми бачили це на прикладах самців і власне на людях. Тому ановуляція, відсутність регулярної менструації, зниження лібідо, — це важливі фактори, які не сприяють продовженню роду.

Частіше почали звертатись пацієнтки, які проходили щороку профілактичний огляд, і, коли почали планувати, скаржаться: "Щось пішло не так: постійно стреси, чоловік захищає країну, в мене проблеми із циклом". Таких випадків дійсно суттєво побільшало. Кожне друге звернення — саме через відсутність овуляції.

Щоранку українці прокидаються, і першим ділом читають новини з хвилюванням, чи не сталося чогось страшного. А гормони гонадотропіни дають поштовх яєчникам для правильної роботи. Вони виробляються під час здорового сну. Але яким може бути сон, якщо ночі люди проводять в паркінгах, укриттях. Відбувається депривація сну. У жінок постійний стрес і високий рівень кортизолу, адреналіну. Вони блокують овуляцію. Так влаштований наш організм.

— Наскільки війна прискорює старіння репродуктивної системи?

— Деякі науковці, зокрема з України, навіть почали проводити дослідження про вплив фертильності і репродуктивного старіння в умовах стресу і війни. Звісно, по тих жінках, які до мене звертаються, а саме по рівню їхнього антимюлерового гормону, а він якраз є маркером їхнього оваріального резерву, я бачу катастрофу. Вона стосується жінок, які мають стресові розлади під час війни, і деколи вони його навіть не розуміють. Вона каже: "Я рік тому до вас приходила, в мене був рівень антимюлерівого гормону в нормі". А зараз УЗД показує у яєчниках поодинокі антральні фолікули. Це говорить про те, що резерв значно зменшився, і рівень антимюллерового гормону стає меншим за одиницю.

Уже можна зробити висновок, що стрес і успішне зачаття — взаємопов’язані. Вірю, що колись такі дослідження оприлюднять, і ми побачимо чіткий взаємозв’язок між війною та прискоренням репродуктивного старіння нації.

Резерви нашого організму не безмежні, і це ж стосується і чоловіків. У них немає таких маркерів резерву, як у жінок, коли здають аналізи. Проте проблеми фертильності чи непліддя, які полягають саме в ендокринних факторах, ми все ж таки можемо побачити.

— А чоловіки з якими проблемами зіштовхуються?

— Коли ми починаємо обстежувати пару, для декого дивно. Чоловік каже: "Я себе нормально почуваю, я здоровий, чому в мене такі аналізи?". Переважно у чоловіків діагностують олігоастенозооспермію, інколи азооспермію. Якщо перекладати це на звичайну людську мову, то це зменшення кількості, концентрації та активних форм сперматозоїдів, з правильною будовою. Чим більше пошкоджених таких клітин ми маємо, тим більший ризик порушення структури ДНК в сперматозоїді. Це може призводити або до ненастання вагітності, або до вроджених вад розвитку чи втрати вагітності.

Окрім цього, були проведені численні дослідження, зокрема, щодо впливу тютюнопаління. Він також є фактором ризику передчасного виснаження яєчників у жінок (за умови, що жінка викурює понад 10 цигарок на добу). Треба брати до уваги і алкоголь, і наркотичні засоби, які можуть впливати на прискорення та збільшення кількості "неякісних" яйцеклітин та сперматозоїдів.

На пачках тютюнових виробів є написи, що куріння призводить до раку легень та непліддя. Я б теж саме писала б і на інших девайсах. Не тільки тютюн є шкідливим — всі парові девайси мають вплив. Тому раджу лікарям питати, які саме тютюнові вироби палять пацієнти.

До речі, понад 500 мкг грамів кофеїну на добу для чоловіків та жінок асоціюють з перечасним старінням репродуктивної системи. Тому порахуйте, скільки ви чашок кави на день випиваєте. Хороша чашка еспресо чи капучино може містити навіть до 200 мкг кофеїну. Тож 2-3 чашки — і ось ми вже маємо негативний вплив.

Жінки бояться прийти на прийом з двох причин

— Які бар’єри заважають жінкам звертатись до репродуктолога: фінансові чи емоційні?

— Насправді, мені здається, найбільший бар'єр є психологічний. Жінка боїться прийти до репродуктолога і почути страшний діагноз, що без допомоги репродуктивних технологій вона не може стати матір'ю.

Принаймні, своїх пацієнтів я питаю: "Чому ви так затягнули з цим, чому ви боялись звертатися". Вони кажуть, що боялися прийти і почути невтішний діагноз.

Тут треба бути обережним, щоб не звинуватили в ейджизмі. Коли приходять на прийом і лікар каже: "Ми бачимо ваш вік і по наших медичних рекомендаціях ви би мали звернутися декілька років тому. Багато жінок це може сприйняти не дуже адекватно".

Фінансові моменти також стають на заваді. Багато хто думає, що репродуктолог – це відразу про екстракорпоральне запліднення, а це не так. Звісно, в Україні зараз є певна кількість таких спеціалістів, які відразу пропонують ЕКЗ, послуговуючись своїми переконаннями, бо інколи простіше зробити запліднення, ніж розібратись у проблемі. Тому варто визнати, що в нашій країні в плані репродукції дійсно присутня комерційна складова.

Інколи жінки навіть не знають, що є такий лікар як репродуктолог, і йдуть до звичайного гінеколога. Такі лікарі можуть тривалий час не звертати уваги на певні нюанси, бо в них інша специфіка роботи. І тільки коли жінка приходить до репродуктолога, каже: "А мені ніхто раніше не казав". І це буває дуже сумно, бо пацієнти втрачають такий дорогоцінний час.

Втім, сьогодні репродуктологи стали досить поширеними. У кожному обласному центрі є і державні, і приватні структури, до яких можна звертатися. Тепер ці послуги більш доступні. Проте психологічні, фінансові фактори, а інколи навіть низька обізнаність, — стають бар’єром для отримання якісної медичної допомоги.

Вартість ЕКЗ в Україні

— Скільки коштує екстракорпоральне запліднення?

— У середньому заморожування середньої кількості кріотеків з ембріонів стартує 110-120 тисяч гривень. Ціна залежить від конкретної ситуації, дуже залежить від кількості і дози ліків, а також самого виду ліків, які застосовуються для стимуляції яєчників, від методу запліднення. Також дуже вагомою є кількість кріотеків з біологічним матеріалом, які потрібно заморозити.

— А найдорожче в програмі ЕКЗ це напевно, все ж таки стимуляція овуляції?

— Так, на першому місці ліки для стимуляції овуляції. Друге місце – це запліднення та культивація ембріонів.

Лікування безпліддя за державні кошти

— В Україні зараз кожна пара віком до 40 років з підтвердженим діагнозом безпліддя може скористатися програмою НСЗУ. Чи дійсно ця програма безкоштовна, за що треба платити? Яку саме суму надає держава на штучне запліднення?

— Сума варіюється залежно від того, який це був протокол, чи була там генетична діагностика ембріонів, чи ні. Здається, зараз НСЗУ покриває від 85 до 93 тисяч гривень.

Цієї суми інколи цілком достатньо, щоб дійсно покрити всі такі базові витрати. Але найбільший фінансовий складник ЕКЗ – це є стимуляція яєчників, то, відповідно, чим нижчий резерв, тим більше дози потрібно використати.

Тобто, така програма цілком підходить для жінок з нормальним оваріальним резервом. Я це вже перевірила на практиці — маємо хороші результати, тому цю програму оцінюю позитивно.

— Але ж у суспільстві є міфи про те, що у державній програмі нібито можуть використовувати дешевші і не такі якісні препарати?

— Так, насправді це міфи. Лікар і клініка самостійно ухвалюють рішення, з якими ліками працювати. Вони просто мають поміститись у суму, яку повертає держава. Якщо до цього підійти розумно, то результати можуть бути класними і навіть на рівні комерційних програм ЕКЗ. А якщо держава буде виділяти ще більше грошей, то у майбутньому вона може скласти хорошу конкуренцію комерційним програмам ЕКЗ.

— А чи може в цю державну програму вступити або жінка, або чоловік самостійно?

— Ні, це має бути пара, бо фінальним етапом програми гарантії НСЗУ по непліддю все-таки є перенесення ембріона і підтвердження або непідтвердження вагітності. Тобто, ця програма запрограмована на підтвердження вагітності.

Відкладене материнство і збереження фертильності

— Що робити жінці, яка хоче мати дітей у майбутньому, але не зараз?

— Моя щира рекомендація усім жінкам, які поки що не планують вагітність, хоча б раз за життя перевірити свій оваріальний резерв.

Зокрема, перевірити рівень антимюллерового гормону, як мінімум підрахувати кількість антральних фолікулів на УЗД. Далі треба проговорити ці питання саме з репродуктологом і визначитися в часових межах. Для тих жінок, які хотіли б завагітніти після 35, я б рекомендувала заморозити свої яйцеклітини заздалегідь. Адже після 35 активно знижується оваріальний резерв — для того, щоб отримати один ембріон з правильним набором хромосом треба залучити мінімум 8 яйцеклітин. А після 35 років їх отримати не так і легко — деколи доводиться робити кілька стимуляцій.

І далі ви вже будете як мінімум спокійно спати, знаючи, що колись зможете реалізувати своє материнство без зайвих часових, фінансових і психологічних затрат.

— Це ми говоримо про відкладене материнство? Що це взагалі таке? Скільки воно коштує в Україні?

— Ціна залежить від того, скільки ліків було витрачено і який резерв має жінка. Якщо вона хоче заморозити яйцеклітини, то за запліднення не треба платити, але в майбутньому потрібно буде все ж провести процедуру запліднення. В ціну у такому випадку входить вартість стимуляції, пункції та заморозки.

Але з практичного боку все ж таки краще заморожувати ембріони. Наприклад, якщо ви маєте партнера, в якому ви впевнені, з яким ви в майбутньому плануєте мати спільних дітей, то краще все-таки проводити заморозку ембріонів, адже вони краще переносять розморожування. Яйцеклітини не настільки добре переносять розморозку.

Якщо ми говоримо про заморозку яйцеклітин, то зараз це коштує в Україні близько 60-70 тисяч гривень. Проте якщо фахівці не зможуть за одну стимуляцію отримати достатню кількість клітин, то цю суму треба помножити на 2-3.

— А в якому віці ще можна подумати вже про збереження фертильності, якщо є проблеми ендокринні, наприклад?

— Якщо чесно, я думаю, навіть з 20-річного віку можна думати про заморозку. У мене було декілька таких випадків, коли в підлітковому віці пацієнтів з тих чи тих причин зробили оперативне втручання на яєчниках, яке призвело до зниження резерву. Дівчина приходить на огляд, ультразвук, і ми вже розуміємо, що у 21 рік вона має критично знижений резерв. При цьому репродуктивних планів вона поки ще не мала. У такому випадку ми пропонуємо можливість замороження, і переважно на це погоджуються, бо розуміють, що це потрібне для майбутнього.

Тому я думаю, що навіть в деяких критичних випадках, за медичними показами, заморожування можна робити навіть з 18 років і бажано до настання 35-річного віку.

— Скільки разів на тиждень треба займатися сексом, щоб завагітніти?

— Два-три рази на тиждень, не частіше і не рідше. Проте в умовах війни такої кількості та кратності все одно важко досягнути.

Канцерофобія та інші міфи, які заважають вчасно звернутись до лікаря

— Які міфи найбільше заважають жінкам вчасно звернутись за допомогою? Деякі вважають, що дитина може народитися з вадами, наприклад.

— Я не знаю, звідки є така інформація. Звісно, фахівці перевіряють їхню морфологію (правильний вигляд та структуру). Проте не всі ембріони перевіряються генетично — за показами або за бажанням пари. Це також платна опція, яка може значно збільшувати прайс на ЕКЗ.

Мається на увазі передімплантаційний генетичний тест ембріонів. Тобто коли перед тим, як перенести ембріон в порожнину матки, беруть невелику частину клітини з його оболонки (це відносно безпечно для ембріона), і ми можемо дізнатись, який набір хромосом має той чи той ембріон. Пара може бути спокійна, що в порожнину матки перенесли ембріон з правильним набором хромосом. Хоча там теж є певні нюанси.

Далі, під час вагітності, жінка буде проходити різні генетичні скринінги, бо є, наприклад, деякі аномалії, які неможливо виявити до перенесення. Та й деякі хромосомні поломки можуть статися пізніше.

Що ж ще стає причиною, чому жінки та пари бояться екстракорпорального запліднення? Напевно, на перше місце я б поставила канцерофобію.

Є багато міфів, що після екстракорпорального запліднення може збільшуватися частота онкологічних захворювань. І ці міфи не є безпідставними — на початку ери ЕКЗ використовувались не настільки очищені та м’які дози гонадотропінів, і ці ризики збільшувались. Проте за умови перевірки жінки до та після ЕКЗ ризики виникнення онкологічного захворювання, наприклад, раку молочної залози, зменшуються. А якщо враховувати розумний підхід, правильні терміни стимуляції та дози препаратів, то ризики мізерні.

Щодо ризиків виникнення аутизму, то відсотки виявлення після ЕКЗ не вищі, ніж при звичайному зачатті.

— З якими пацієнтами найважче працювати репродуктологу?

— Чесно кажучи, то із тими, які вже були у багатьох лікарів, чули багато думок і не можуть прийти до спільного знаменника.

Колеги скаржились, що важко буває із тими, хто начитався багато інтернету та медичних джерел, і обізнаний з проблемою. Інколи жінка, яка має, до прикладу, діагностований ендометріоз, може знати все про захворювання нарівні з лікарем, а іноді і більше. Але мені з такими пацієнтами простіше, бо можна говорити медичними термінами. Я навпаки отримую задоволення від спілкування з пацієнтами, які максимально долучені до процесу.

Важко працювати і з упередженими людьми. Якщо людина переконана, що екстракорпоральне запліднення чи інші допоміжні репродуктивні технології – це зло, це не буде корисно. Я не знаю, чи варто їх переконувати в зворотному, бо найчастіше це просто, на мою думку, гра з часом.

"Коли вже будуть внуки" або що таке репродуктивне насилля і до чого тут тиск родичів

— Як чоловік і жінка можуть підтримати одне одного, поки проходять програму ЕКЗ? Адже зараз люди люблять питати: "А коли вже діти? Давно пора"

— Я щодня стикаюся з тим, що консультація починається просто зі сліз. І ти не розумієш, внаслідок чого ці сльози — можливо, пацієнтка пережила якісь страшні речі в плані репродукції. І потім як починаєш розпитувати, і розумієш, що це навіть щось більше.

Одна справа, коли тисне суспільство. Друге діло, коли тиснуть твої близькі. Я б це навіть відносила до категорії репродуктивного насилля. Це дуже гучно сказано, але коли твої рідні, батьки, батьки твого партнера, сестри, брати, чи хтось інший починають тиснути типу: "Дивись, он скільки в нас було дітей, ніколи не було проблем… з вами щось не так, чому ви нічого не робите" тощо. Люди досить нетактовні і, на жаль, у більшості випадків підтримки в сім’ї дуже бракує, хоча саме в родині вона мала б бути найсильнішою.

Також часто буває, що на прийом та всі обстеження жінка приходить сама. І коли лікар розуміє, що, скоріш за все, проблема не в ній, а, можливо, у партнері, і починаєш запитувати, вона каже: "Та який партнер. Він сказав, що процес дітонародження повністю лягає на плечі жінки і участі він в тому брати не хоче".

Від таких речей мені як лікарю дуже сумно, бо мати дітей, — це спільна мета пари, а не когось одного. Ця підтримка має бути найсильніша. А ще необхідне розуміння, особливо коли маємо фактор непліддя одного партнера в парі. У такому випадку з боку умовно здорового партнера починаються звинувачення. Це також неприпустимо у стосунках.

Просто треба розуміти, що це ваша спільна мета. Виховувати дітей ви будете спільно, і працювати над цим треба разом, з максимальною підтримкою, розумінням і без жодного лишнього тиску.

Доля майбутнього України на плечах жінки

— Ви маєте змогу звернутися до жінок України — що б ви їм сказали?

— Вважаю, що українські жінки найсильніші у всьому світі, і на них потрібно рівнятися.

Доля майбутнього України саме на їхніх плечах. Адже на нас лягає така непроста функція виношування, народжування дітей, їхнє виховання. Тому себе потрібно максимально берегти.

Відчепіться від себе. Ви дуже класні, ви дуже круті. Дайте собі змогу видихнути, відпочити.

Турбуйтесь в першу чергу про себе. У нас якось так закладено генетично, ментально, нас так вчили, що ти маєш піклуватися про цих інших, а про себе ні.

Піклуйтеся про себе в першу чергу, бо генетичний фонд нашої країни і майбутнє наше покоління напряму будуть пов'язані саме з вами. Я думаю, що з такими жінками ми точно не пропадемо.

Раніше "Телеграф" писав, що психологиня дала поради, як не втратити родину.