"Нам критично бракує молоді": інтерв'ю з комбатом 66-ї ОМБр, яка б'ється на Лиманському напрямку

Лиманський напрямок є одним із найважчих на лінії фронту – більше ніж тут росіяни атакують лише в районі Покровська. Одним із підрозділів, який тримає оборону на цій ділянці, є 66-та окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго.

24 Канал мав нагоду побувати на позиціях у бригади, поспостерігати за роботою бійців та поспілкуватися з ними. Зокрема ми зустрілися з командиром батальйону "Онуки Адольфівни" Юрієм Горбцем з позивним "Юдж". І ця зустріч відбулася не абиде, а на командно-спостережному пункті, звідки відбувається управління боями на лінії зіткнення.

Про ситуацію на Лиманському напрямку, тактики росіян, використання нових технологій, зміну в управлінні, мобілізацію і не тільки читайте в ексклюзивному інтерв’ю комбата "Юджа" для 24 Каналу.

"Позитивна у наш бік": про ситуацію на Лиманському напрямку

За зведеннями Генштабу, на Лиманський напрямок, після Покровського, припадає найбільша кількість російських атак і така динаміка зберігається вже досить довгий час. Розкажіть, будь ласка, якою є ситуація зараз саме в зоні відповідальності вашого батальйону?

Наразі ситуація стабільна, ба більше, навіть позитивна в наш бік. Нам вдалося відновити положення на певних ділянках. Поки рано говорити про локацію та площу, але в нас є успіхи.

Відповідно, на цій ділянці немає успіхів у противника, проте дещо складніша ситуація в суміжних підрозділів. Проте все ж загалом зараз дещо краще, ніж було, наприклад, кілька місяців тому.

Тобто впродовж останніх кількох місяців ситуацію вдалося вирівняти?

Так точно.

Росіяни докладають зараз чималих зусиль на Лиманському напрямку, а якими є їхні стратегічні цілі тут?

Противник хоче захопити місто Лиман. Звісно, вони намагалися це зробити ще до кінця цієї весни, але не виходить.

Вони мають певні локальні успіхи в кількох населених пунктах, але якщо говорити про стратегічні плани, то вони хочуть вийти на Лиман та зробити оперативне оточення Борової.

Ситуація на Лиманському напрямку / Карта DeepStateMAP

"Відправляють у штурм з мінами": про тактики росіян

Якими тактиками послуговуються росіяни? Тобто вони зараз роблять акцент на піших штурмах чи відбувається певне залучення техніки?

Зараз у них певний симбіоз. Вони, скажімо так, промацують ґрунт, штурмують малими пішими групами. Окрім того, відправляють піхоту в штурм з мінами ТМ-72 для того, щоб знищити укриття наших військовослужбовців. Проте така тактика не приносить їм бажаного успіху.

Також вони пробують використовувати мототехніку. Тобто йдеться про штурми із залученням 4 – 6 мотоциклів. Їдуть вони, звісно, без броні і намагаються заїхати глибоко в тил для проведення диверсій. Проте і це не виходить, тому що їх знищують наші засоби ще на підступах.

Недавно от була спроба штурму на бронетехніці. Вона не доїхала, бо ми її уразили на дуже далеких підступах.

Тому наразі в них ефективно виходять лиш звичні штурми малими групами піхоти.

З нашого боку, як ми в основному протидіємо ворожим атакам? Використовуємо тільки дрони чи для уражень вдається застосувати й інші засоби?

Наразі в нас така ситуація, що відчувається певний снарядний голод в артилерії, яка додана в нашу батальйонно-тактичну групу. Що стосується калібру 105 міліметрів – з цим у нас дуже великі проблеми, бо немає достатнього постачання. Зі 120-м ситуація трохи краща.

Основні наші засоби ураження – міномети, артилерія і, безперечно, дрони. Вони є найефективнішими засобами зараз. І мова йде про дрони всіх типів – бомбери, зокрема, тяжкі, такі як "Баба Яга", також FPV різних типів – звичайні на радіокеруванні та на оптоволокні.

Як "Онуки Адольфівни" ліквідовують окупантів: дивіться відео

У нашій смузі відповідальності працюють і підрозділи, які додані до нас і є дуже фаховими, наприклад, відомий підрозділ К2. Тому дистанція ураження противника у нас суттєво збільшилася. Тобто ми можемо виявляти і вражати противника на більших дистанціях.

Важливо! Зараз триває збір на безпілотники для батальйону "Онуки Адольфівни" 66-ї ОМБР. Ціль збору – 200 000 гривень. Долучитися до збору можна донатом:
на банку;
за номером карти 4441 1111 2604 5917.

І пам'ятайте, що маленьких донатів не буває, а кожна гривня – важлива.

"Людей не вистачає критично": про мобілізацію та нестачу фахівців

Ви згадали про те, що певною мірою відчувається снарядний голод в батальйоні, а як щодо людського ресурсу? Чи бракує людей?

Він відчувається завжди. Не забувайте, що ми воюємо проти країни, в якої значно більше населення, ніж у нас. І в них нема проблем з мобілізацією, постійних скарг на ТЦК. До речі, через оті скарги здається, ніби це не вони на нас, а ми на них напали. Бо громадянин України знає, що в нього є права, але забув, що в нього є обов’язки. Статтю 65 Конституції ніхто не скасовував.

Усі думають, ніби тут військові, яких мама народила вже в пікселі. А людей не вистачає критично. При чому не тільки піхотинців, які мають знищувати противника у ближньому бою. Не вистачає фахівців, пілотів.

У нас в жодному підрозділі 66-ї бригади жоден пілот ніколи не ішов з автоматом на позиції піхоти. Тобто в нас таких випадків, коли операторів БпЛА кидають на штурм, просто немає. У нас пілоти є фахівцями у своїй справі.

Так, є кадровий дефіцит, тому ми були би раді бачити у своїй бригаді фахівців та особливо пілотів.

"Це можна поновити, а життя – безцінне": про перспективу НРК на фронті

Якщо ми говоримо про фахівців, то мова йде лише про операторів БпЛА чи й про спеціалістів з інших напрямків?

У наш батальйон першочергово потрібні оператори безпілотників. Однак, крім того, ми ще розвиваємо такий напрямок як наземні роботизовані комплекси, тобто НРК, які дозволятимуть нам проводити логістичні заходи, доставляти піхоті набої, медикаменти, харчі, колоди для бліндажів і проводити евакуацію поранених, коли евакуаційна група не може приїхати до позицій, а це питання життя і смерті.

Тобто НРК дозволятимуть доїхати туди, де не може доїхати броня, бо вона вразлива перед тими ж FPV-дронами. Наприклад, М113 достатньо гучна і її навіть акустично легко виявити, тому на неї полює противник. Натомість роботизований комплекс тихенький. Якщо місія по порятунку бійця правильно спланована, то він може під’їхати і забрати його. Це дієвий засіб, але потрібні оператори для таких комплексів.

Також ми запускаємо підрозділ мисливців на пілотів противника. У моєму розумінні це підрозділ, який збиває дрони безпосередньо над піхотними позиціями, не даючи ворогу робити скиди. Противник втрачає борти і, відповідно, втрачає змогу здійснювати тиск на позицію. Також підрозділ має займатися пошуком та фіксацією ворожого обладнання. Тобто він пролітає, виявляє антену противника, після чого своїми силами та засобами знищує її.

Згадані вами наземні роботизовані комплекси уже пройшли випробування в бойових умовах в бригаді чи поки що відповідний підрозділ лише на етапі формування?

У підрозділах, які додані до нас, НРК працюють і ми бачимо ефективне використання наземних роботизованих комплексів також у суміжних підрозділів.

Немає бажання стояти осторонь. Ми не маємо права не розвивати цей напрямок, бо він ефективний. Він дозволяє нам не втрачати людей. Якщо ми втратимо цього робота, то це можна поновити, а людське життя – безцінне.

"Юдж" – командир батальйону "Онуки Адольфівни" / Фото 24 Каналу

"Не вистачає молоді, яка грала на приставках": про новобранців у бригаді

На які посади найчастіше претендують новобранці у бригаді?

Пілотний напрямок зараз найпопулярніший серед новоприбулих. Проте у нас є певна проблема – ми отримуємо новобранців не те що б із "залишків", проте за розподілом часто до нас потрапляє, наприклад, людина, якій 50 років, і вона в житті не бачила комп’ютера й джойстика в руках не тримала. Така людина пілотом не стане. Бо коли ти вперше в житті побачив дрон, то навряд ти будеш на ньому ефективно літати. Хоча і справді є талановиті хлопці. Наприклад, був у нас екскаваторщик. Прийшов у військо і виявив у себе хист до управління дронами. І от він оператор БпЛА. Проте це виняток.

Конче необхідна молодь, яка грала на приставках, яка знає, що таке джойстик, яка розуміє електроніку. Фахівці потрібні, які знають про частотні діапазони. Оператори весільних дронів у цивільному житті. Є дуже велика потреба саме в молоді.

Зараз ситуація така, що ті, хто приходить до нас за розподілом, це в основному піхотинці. Після прибуття вони спершу проходять додаткове навчання.

66-та бригада не включена в перелік тих, де молодь може підписувати контракт 18 – 24. Чи проводиться зараз робота для того, щоб це змінити, чи це питання поки не стоїть?

Скажу чесно, не маю інформації про те, чи відбувається робота щодо цього. Однак я б хотів, щоб ми були у списку підрозділів, які отримують цю можливість поповнювати особовий склад.

Бо надходження за розподілом у нас критично мале, через що замість нормального терміну хлопці мають бути на позиціях значно довше. Це треба змінювати і рекрутинг якраз має на меті це зробити.

На скільки ускладнена робота піхоти в умовах нестачі людей?

У нас в підрозділі ситуація така, що ротації відбуваються десь раз на 20 днів. Десь вона триває більше місяця. Ситуація така, що піхотинець мусить тримати рубежі, бо його просто немає ким замінити.

Ви розумієте, що не можна просто забрати піхотинця з напрямку, де він перебуває, бо для цього його треба замінити. Треба, щоб хтось прийшов замість нього. Проте, вочевидь, хтось тримає Івано-Франківський фронт і не бажає долучатися до війська.

"Розв'язує руки": хто такий капітан бою і як це змінює правила гри

Знаю, що віднедавна у вас з’явилася посада капітана бою. Що вона передбачає?

Зараз це позаштатна посада і ми тільки вчимося. Нам ще потрібно багато речей зробити в цьому напрямку, проте ми маємо певне розуміння.

Що змінилося з появою капітана бою?

Спростилася інтенсивність керування і залученість мене як командира та моїх заступників безпосередньо до управління бойовими діями. Це трохи розв’язало мені руки і з’явилося більше часу, аби більше уваги приділяти підрозділам та плануванню задач.

Я думаю, що в майбутньому це буде набагато ефективніше працювати, коли ми бодай на половину реалізуємо план з впровадження цієї посади.

А як відбувалося призначення на посаду? Був відбір чи комусь доручили завдання відповідати за новий напрямок?

Насправді у нас ситуація така, що люди, котрі були залучені у бойову роботу, отримали нові інструменти і вчаться зараз їх використовувати. До моменту введення цієї посади підрозділ же ж вів свою роботу і здійснювалося бойове керування на командно-спостережному пункті. Зараз у нас більше інструментів, звісно, і ми вчимось.

"Кислий" – капітан бою "Онуків Адольфівни" / Фото 24 Каналу

Бажано, звісно, щоб у нас з’явилася інституція для навчання саме капітанів бою і щоб вони вже приходили як фахівці у підрозділ, як офіцери інших напрямків – начальник розвідки, начальник артилерії, заступники командира. Щоб була оця культура виховання капітанів бою.

Введення позаштатної посади капітана бою зараз є єдиною зміною, яка з’явилася із переходом на систему корпусів?

Є нюанси певні, які б мені хотілося впровадити. Поява капітана бою розв’язала мені руки і дала трохи часу, який можна витратити, наприклад, на те, щоб з’ясувати, на які напрямки треба розподілити сили, засоби і зусилля.

У нас з’явилися чергові по безпілотних системах, які ведуть спостереження і повністю керують підрозділами розвідки. Є черговий, який займається виключно нанесенням вогневого ураження, тобто черговий безпілотних систем, який командує скидами та FPV.

Ніхто не забуває про начальника артилерії, який працює на своєму напрямку, але це практика з часів ще 1942 року.

Розвідка, планування та інші аспекти більш-менш стали на свої місця і стали більш структурованими. Я б сказав, більш правильними.

Більше про роботу командно-спостережного пункту та, власне, капітана бою ми розповімо у наступних матеріалах про роботу 66 бригади. Не пропустіть!