Укус комара та тисячі заражених: вірус чикунгунья атакує Китай та загрожує світу

Потужний спалах нового вірусу накрив Китай: понад 8000 заражених ізольовані у лікарні. Найбільше дісталося провінції Гуандун на узбережжі Південно-Китайського моря – тут населення 126 млн чоловік, і вже запровадили жорсткі карантинні заходи на тлі поширення вірусу під назвою «чикунгунья». Коротко про - про те, як людству знову загрожує крихітний, але злий вірус.

«Скривлений» і хворий

У провінції Гуандун жителі знову одягли маски, фахівці постійно обробляють вулиці дезінфекторами, запроваджено й інші санітарні заходи та обмеження, аналогічні тим, що були в епоху COVID-19. Вірус чикунгунья, який передається через укус комара, поширюється надто швидко. Найбільше постраждало місто Фошань – лише за останній тиждень там виявили близько 3000 нових випадків.

Китайці обробляють вулиці водною суспензією з інсектицидами, а дрони шукають місця розмноження комарів. Вчені навіть випустили у природу комарів-хижаків, щоб скоротити популяцію переносників вірусу. Ці комарі-канібали поїдають личинок комарів виду Aedes albopictus - переносників небезпечного вірусу чикунгунья.

Новий «коронавірус» прийшов із берегів Індійського океану, де заразу підчепили вже понад 50 000 людей. Екзотичну назву він отримав з мови кімаконде, поширеній в Танзанії, у перекладі «чикунгунья» означає «викривлений» - саме так виглядає людина, уражена вірусом і страждає від болю в суглобах.

Цього року лихоманку чикунгунья вперше зафіксували навесні в Італії та Франції. Париж навіть запровадив на всій території країни «Білий план», оскільки лише за тиждень із 17 по 23 березня було зареєстровано близько 6000 випадків зараження. «Білий план» застосовується під час кризових ситуацій та дозволяє медустановам мобілізувати всі необхідні людські та матеріальні ресурси. Востаннє його вводили на острові Реюньйон у січні 2022 року під час COVID-19.

У травні від чикунгуньї страждали Мальдіви та Шрі-Ланка. Наразі вірус зосереджений у Китаї, проте він уже поширюється на Європу та Північну Америку. До цього дня захворювання активно поширювалося у Мексиці та Гватемалі.

Вірусу майже 70 років

Взагалі вірус не новий – вперше він був ідентифікований у 1952 році в Танзанії, звідки і назва. Спочатку чикунгунья циркулював в Африці серед приматів, потім викликав епідемічні спалахи серед жителів Азії та Африки. А з 2004 року став особливо активним через мутації, що дозволили вірусу легше передаватися через комарів виду Aedes albopictus. Це призвело до його поширення: у 2005 році вірусний спалах був на французькому Реюньоні (266 тис. випадків), у 2006 році – в Індії (1,25 млн випадків), з 2013 року вірус прижився в Америці (понад 1 млн випадків).

Вірус чикунгунья передається людині через укуси інфікованих комарів Aedes aegypti та Aedes albopictus, які також переносять віруси денге, Зіка та Жовтої лихоманки. Також вірус передається від матері дитині під час вагітності чи пологів, якщо мати була хвора на цей момент. Теоретично зараження можливе через переливання інфікованої крові або трансплантацію органів, хоча випадки не підтверджені. Прямої передачі від людини до людини немає.

Висип, ломота та депресія

Основні симптоми вірусу чикунгунья: лихоманка, сильний біль у суглобах, м'язовий біль, головний біль, нудота, втома, висипання. Симптоми зазвичай з'являються через 3-7 днів після укусу інфікованого комара (інкубаційний період 1-12 днів). Через тиждень симптоми проходять, але біль у суглобах може зберігатися місяцями або роками, особливо у людей похилого віку або людей з хронічними захворюваннями на кшталт діабету або серцевих хвороб.

Тяжкий перебіг найчастіше спостерігається у новонароджених, дорослих старше 65 років та осіб із супутними захворюваннями. Смертність від вірусу буває рідко (приблизно 1 на 1000 випадків).

З ускладнень найчастіше виділяють ураження очей (іридоцикліт, ретиніт), неврологічні ускладнення чи ушкодження органів, особливо в новонароджених, інфікованих під час пологів. Плюс – хронічна втома та депресія.

Специфічного противірусного лікування від чикунгуньї немає, тільки симптоматичне: постільний режим, більше пити води, прийом парацетамолу або ацетамінофену для зняття лихоманки та болю. У важких випадках потрібна госпіталізація через ризик ушкодження органів.

Вакцини є, але краще репеленти

Китай запроваджує аналогічні антиковідні заходи дезінфекції, а також намагається усунути місця розмноження комарів (вони можуть з'явитися не лише біля стоячої води водойм, а й біля води у горщиках з квітами), використовує інсектициди. Для профілактики укусів всім рекомендується носити одяг з довгими рукавами та використовувати репеленти, що містять ікаридин, встановити москітні сітки на вікна та двері. Заражених ізолюють у лікарнях під москітними сітками щонайменше на тиждень, доки пацієнти стануть незаразними.

Введений похапцем домашній двотижневий карантин китайці скасували, як тільки зрозуміли, що вірус не передається від людини до людини.

Питання вакцинації від вірусу цього разу стоїть не дуже гостро – вакцина є, навіть дві: IXCHIQ та VIMKUNYA. Вони схвалені в США та ЄС для туристів, що вирушають до ендемічних зон, але вони поки що не широко доступні. Жива вакцина IXCHIQ не рекомендується людям старше 60 років через ризик побічних ефектів.

Всесвітня організація охорони здоров'я випустила рекомендації всім: боротися з комарами, знижувати їх популяції всіма можливими способами. У ВООЗ вказують, що подібні вірусні спалахи трапляються «завдяки» зміні клімату: на Землі стає тепліше та вологіше, що для всіх комарів просто райська насолода. Так що після Африки та Азії комариний удар вірусом чикунгунья можуть прийняти на себе Італія, Іспанія, Франція та Греція, де комарі виду Aedes albopictus розмножуються чи не цілий рік. У США в зоні ризику опинилися південні штати (Флорида, Техас, Луїзіана) та північ Мексики. Долітають заражені комарики і до Австралії, де клімат, що змінився, зокрема, в північному регіоні Квінсленд, також став зоною ризику по поширенню вірусу.

Як і належить вірусу, він мутує, намагаючись продовжити свою життєздатність та заразність. У 2005 році на острові Реюньйон змусила всіх панікувати мутація E1-A226V, яка дозволила вірусу чикунгунья ефективніше заражати комарів Aedes albopictus, збільшуючи їхню здатність передавати вірус. Ця та інші мутації зробили комарів виду Aedes albopictus більш стійкими до різних кліматів, що розширило географічний ареал вірусу і на Європу.