Мобілізація без "бусифікації". В Раді назвали чотири способи посилення ЗСУ

У військових на фронті є запит на справедливість

Силова і не завжди законна мобілізація військовозобов’язаних громадян призвела до виникнення терміну "бусифікація". Обурені діями військовослужбовців терцентрів комплектування українці вступають із ними у конфлікти, нападають із битами і трубами, блокують транспорт і приміщення ТЦК. І все це – підігрівається та розганяється пропагандистськими ЗМІ Росії та вітчизняними виданнями, які симпатизують країні-агресору.

Як уникнути подібного розвитку подій у майбутньому – розбирався сайт "Телеграф". Депутати Верховної Ради допомогли виданню назвати чотири способи порятунку мобілізації та уникнення "бусифікації".

Більше про це читайте у публікації: "Бусифікація" буде існувати. Люди забули про свій обов'язок": як в Раді збираються рятувати мобілізацію".

По-перше, треба не втрачати вже тих військових, які є в ЗСУ. І мова тут не про бойові втрати.

– Військові на фронті просять від законодавчої влади, виконавчої, всіх правоохоронних органів, нарешті вирішити проблему з СЗЧ, яких більше 100 тисяч. Щоб ми ще жорсткіше реагували на такі випадки. Просять [військові], щоб умовно, заарештовували всі рахунки і все-все-все, але щоб дійсно була відповідальність. Це запит військових на справедливість. Законодавці постійно продовжують терміни повернення людей з СЗЧ, однак командири кажуть, що вже настав той час, коли треба поставити крапку, визначити дедлайн, після якого ці люди будуть нести відповідальність перед законом. Тому якщо є правопорушення військового статуту, "бусифікації", на жаль, ми не уникнемо. Тут питання не мобілізації, а порушників статуту.

нардеп від "Слуги народу", член комітету з нацбезпеки Руслан Горбенко

По-друге, щоб "бусифікація" стала непотрібною, за словами нардепів, треба працювати з тими, хто проігнорував військовий облік і радикально ховається від мобілізації. А таких близько 1,5 млн осіб (за даними Руслана Горбенка, та його колеги по комітету, нардепа від "Голосу" Романа Костенка).

По-третє, поштовху мобілізації міг би надати механізм демобілізації. Чи хоча б довгострокових відпусток. Бо ж одна річ — йти в армію на невизначений строк, і зовсім інша — мати якісь часові орієнтири.

По-четверте, принциповим є питання й зниження мобілізаційного віку. Бо якщо "колодязь" 25-60 років пересихає — потрібні нові джерела. Однак провладні нардепи вже неодноразово запевняли, що таких змін не планують, роблячи ставку на програму контрактів 18-24.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, як без зашкварів і "бусифікації" Житомирщина стала лідером з мобілізації.