На Одеському кінофестивалі покажуть спеціальну ретроспективу до 80-річчя режисера Віма Вендерса

На 16-му Одеському міжнародному кінофестивалі покажуть спеціальну ретроспективу до 80-річчя європейського режисера кінця XX — початку ХХІ століття Віма Вендерса. Про це повідомила пресслужба заходу. 

«"Подорож як спосіб думати" — саме так можна окреслити не лише фільмографію Віма Вендерса, а й саму суть його погляду на кіно. У кожному його кадрі присутня відстань між людиною і світом, памʼяттю й миттєвістю, словом і тишею. Його герої ніколи не знають, куди прямують, але й ніколи не зупиняються. Вендерс став літописцем дороги, яка не завжди веде до себе, але завжди щось відкриває», — йдеться в повідомленні. 

Програма охоплює ключові етапи його кар’єри — від експериментального кіно до філософських роздумів про природу мистецтва, памʼяті й часу. У межах ретроспективи представлені 11 робіт:

• «Той самий гравець стріляє знову» (Same Player Shoots Again, 1968)

Один із перших короткометражних фільмів Вендерса був знятий у чорно-білому кольорі, а потім повторений п'ять разів та пофарбований щоразу в інший колір.

• «Повернення до Срібного міста» (Silver City Revisited, 1969)

Студентська робота поєднує краєвиди, звук, памʼять і візуальний настрій. Спроба створити аудіовізуальний колаж, який передає емоційний стан митця, стала провісником подальших документальних досліджень.

• «Страх воротаря перед одинадцятиметровим» (Die Angst des Tormanns beim Elfmeter, 1971)

Після вилучення з поля воротар Йозеф Блох втрачає зв’язок із реальністю. Він блукає незнайомим містом, проводить ніч із касиркою кінотеатру, а наступного дня без емоцій позбавляє її життя. Не намагаючись втекти, Блох вирушає за місто до колишньої коханої і чекає на арешт. Як і в багатьох пізніших роботах режисера, тут герой у дорозі, але напрям цього руху невідомий.

• «Аліса у містах» (Alice in den Städten, 1974)

Молодий Вільгельм Майстер вирушає в подорож, шукаючи сенс, голос і свободу. У рідному місті його душить зневіра, тому він вирушає в дорогу, під час якої прагне стати письменником, віднайти себе через слово і простір. Але з кожним кроком все очевиднішою стає істина: рух не завжди дорівнює змінам, а спроба «жити й писати» часто виявляється одним і тим самим викликом.

• «Фальшивий рух» (Falsche Bewegung, 1975)

Молодий чоловік вирушає в подорож Німеччиною в пошуках себе й свого письма. Але замість натхнення знаходить тривогу, мовчання, відчуження. Цей фільм є осмисленням ролі митця в суспільстві, яке переживає післявоєнну амнезію, і другий етап роуд-трилогії Вендерса.

• «З плином часу» (Im Lauf Der Zeit, 1976)

Історія розповідає про чоловічу дружбу. Бруно, який ремонтує кінопроєктори, подорожує прикордонням, зустрічає Роберта — чоловіка, який тікає від себе. Разом вони мандрують через забуті кінотеатри, осмислюючи втрату, пам’ять і самотність.

• «Стан речей» (Der Stand der Dinge, 1982)

Покинута продюсером знімальна група застрягла на березі Атлантики, чекаючи на плівку, гроші чи просто на знак. Режисер Фрідріх Манро, оператор, сценарист та актори зависли в порожнечі між дублями. Манро вирушає до Лос-Анджелеса, аби знайти продюсера, який переховується від відповідальності та мафії. 

• «Номер 666» (Chambre 666, 1982)

Фільм-рефлексія, знятий у готельному номері в Каннах. Вендерс ставить запитання про майбутнє кіно і слухає, що відповідають Ґодар, Герцоґ, Спілберґ, Фасбіндер та інші кінематографісти. Своєрідна капсула часу, в якій зафіксовано стан кіномислення на межі епох.

• «Так далеко, так близько!» (In weiter Ferne, so nah! 1993)

Об’єднаний Берлін, нова реальність і янголи, що з небесного споглядання спускаються в людський світ. Даніель вирішує стати смертним, щоб пізнати відчуття, біль, любов і тягар вибору. Його шлях переплітається з іншими колишніми янголами, які тепер живуть серед людей. 

• «Лісабонська історія» (Lisbon Story, 1994)

Звукорежисер Філіп Вінтер отримує листівку з Лісабона з терміновим проханням, зашифроване у загадкових кіноабревіатурах: «Я не можу продовжувати m.o.s.! S.O.S.!». Він вирушає на допомогу другові, режисеру Фрідріху Манро. Той знімає фільм «з нуля», у стилі Бастера Кітона, ніби вся історія кіно ще не трапилася. Але його експеримент застрягає, тому Філіп має «витягти» зображення зі звукової тиші.

• «Ілюзія світла» (Die Gebrüder Skladanowsky, 1995)

Поетична історія винахідників біоскопа братів Складановські, що працювали паралельно з Люмʼєрами. Фільм, знятий у стилі німого кіно, нагадує про чарівність самого факту «рухомого зображення».

Покази конкурсних програм та індустріальні заходи кінофестивалю відбудуться в Києві з 24 вересня по 4 жовтня.

• Читайте також: Тривожно, але на диво впевнено. Підсумки 15-го Одеського міжнародного кінофестивалю

Фото: ОМКФ