Потрібно тисячі в день: що таке дрони-перехоплювачі та чи зможуть закрити небо від "Шахедів"

Україна цьогоріч зіштовхнулася з безпрецедентною хвилею російських атак дронами-камікадзе російсько-іранського виробництва типу Shahed, які росіяни назвали "Герань". У 2025 році російські війська запустили по українських містах тисячі таких дронів, а в перші дні серпня рахунок йде на сотні. Така масованість ставить на межу виснаження запаси протиповітряної оборони. Збивати відносно дешеві (50 тисяч доларів) "Шахеди" дорогими зенітними ракетами (вартістю від сотень тисяч до кількох мільйонів доларів за одиницю) виявилося нераціонально.

Це спонукало до пошуку альтернативи – перехоплення ворожих БпЛА за допомогою власних безпілотників. За попередніми даними, собівартість українських дронів-перехоплювачів складає всього 1 – 5 тисяч доларів за одиницю, що в рази менше за ракети західних ППО.

Тактика збивати дрони за допомогою дронів уже продемонструвала свою ефективність. Перехоплювачі бувають як літаючого типу (з фіксованим крилом), так і мультикоптери; оператор за допомогою станції керування направляє їх назустріч ворожій цілі. Такі апарати оснащені потужними цифровими каналами зв'язку для роботи на великій висоті та можуть розвивати швидкість близько 330 км/год – швидше, ніж Shahed (близько 200 км/год), що дозволяє їх наздоганяти. Український досвід доводить результативність цього підходу. Під час масованого нічного нальоту Росії 4 липня 2025 року десятки запущених "Шахедів" були збиті саме дронами-перехоплювачами.

Президент Володимир Зеленський наголосив, що цей успіх треба максимально масштабувати: налагодити більше виробництво таких перехоплювачів і підготовку операторів. Дрони-перехоплювачі вже є новим пріоритетом у розвитку української ППО. Детальніше про них – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Що відомо про дрони-перехоплювачі – новий пріоритет ППО?

Українська держава наразі активно інвестує в розвиток технологій перехоплення ворожих БпЛА. На початку липня 2025 року за участі Зеленського було підписано меморандум про співпрацю з американською компанією Swift Beat щодо спільного виробництва безпілотників, передусім дронів-перехоплювачів.

Завдяки цьому партнерству Україна розраховує отримати вже до кінця року сотні тисяч безпілотних систем різних типів, з подальшим нарощуванням обсягів у 2026-му.

Уламки ворожих "Шахедів" / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Swift Beat пріоритетно забезпечуватиме ЗСУ перехоплювачами для знищення ворожих дронів і навіть крилатих ракет – за собівартістю та на спеціальних умовах. За словами Зеленського, цей контракт має суттєво розширити виробничі спроможності України:

Дуже розраховуємо на збиття "Шахедів" у великій кількості. Тому я вважаю, що це хороший початок – працювати в цьому напрямі,
– зазначив глава держави.

Паралельно розгортається нарощування потужностей національної індустрії безпілотників. Президент поставив виробникам чітке завдання – забезпечити здатність України в потрібний момент застосовувати мінімум 1000 дронів-перехоплювачів на добу. Для цього уряд взявся за максимальне контрактування перспективних розробок: за словами міністра оборони Шмигаля, станом на кінець липня вже чотири державні виробники отримали замовлення сумарно на понад 3 мільярди гривень спеціально на випуск перехоплювачів.

Перехоплення ворожого "Ланцета" дроном / Відео з X

Масове виробництво фактично стартувало, проте для його повноцінного розгортання, за оцінкою Зеленського, потрібне фінансування близько 6 мільярдів доларів. Загалом же на розвиток арсеналу дронів різних типів (ударних, розвідувальних, перехоплюючих) та засобів РЕБ Україні необхідно до 25 мільярдів доларів на рік – такі цифри озвучуються на найвищому рівні. Отже, роль приватного капіталу та міжнародної допомоги у цій галузі критично важлива.

Українські виробники безпілотників відгукуються на цей запит, пропонуючи власні рішення для повітряної оборони. Сьогодні в країні вже діє перша у світі фактично "дронова ППО": спеціалізовані підрозділи збивають ворожі БпЛА за допомогою наших перехоплювачів. Так, лише за березень – квітень 2025 року бригадою БпЛА "Nemesis" було знищено 60 ударних дронів типу Shahed, використовуючи експериментальні українські перехоплювачі.

Збитий "Шахед" / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Вартість одного такого дрона-перехоплювача (5000 доларів) у рази нижча не тільки за ціну іранського "Шахеда" (150 000 доларів), а тим більше за ціну зенітної ракети (1 мільйон доларів).

Україна стала першою країною, яка навчилaся збивати ворожі розвідувальні та ударні БпЛА власними дронами. Причому ця технологія стрімко еволюціонує: якщо у 2024-му наші ударні безпілотники почали збивати ворожі квадрокоптери-розвідники, то у 2025-му вони вже перехоплюють стратегічні дрони типу Shahed.

Василь Гончарук, "Армада": нові компанії, що випускатимуть перехоплювачі

Василь Гончарук, голова асоціації виробників безпілотних систем і технологій "Армада", у коментарі 24 Каналу відзначає, що українська оборонна промисловість лише входить у стадію масштабного розвитку дронів-перехоплювачів. Перші успішні зразки вже існують, проте вони тільки окреслюють початок великого шляху.

Ми ще тільки на порозі розвитку цієї технології, але активно рухаємося,
– зазначає експерт.

За його словами, зараз в Україні кілька десятків компаній активно працюють над створенням перехоплювачів, і щонайменше в кількох із них вже є успішні результати бойових випробувань. Втім, поки що ці системи не досконалі: більшість працює в режимі ручного управління. Тобто оператор мусить самостійно наводити дрон на ціль – фактично керувати перехопленням у реальному часі.

Гончарук пояснює, як це відбувається на практиці: якщо радіолокаційні засоби виявляють наближення ворожого безпілотника, оператор піднімає в повітря наш перехоплювач (літак або коптер) і направляє його в напрямку цілі. Коли в оптичних приладах – чи то FPV-окулярах, чи на екрані – з'являється "Шахед", оператор виконує візуальне захоплення і скеровує свій дрон на зближення з ворожим. На фінальній стадії (за кількасот метрів від цілі) може ввімкнутися система автоматичного утримання на прицілі, але функцію пострілу або тарану все одно санкціонує людина.

Такий напівручний режим наразі є вимушеним, і цілий ряд українських інженерних команд працює над його максимальною автоматизацією. Зокрема, мовиться про інтеграцію дронів-перехоплювачів із радарами та засобами спостереження, щоб безпілотник самостійно вийшов у потрібний квадрат повітряного простору, наблизився до цілі на відстань прямої видимості, а оператор лише підтвердив атаку.

Працюємо над тим, щоб наведення на 2 – 3 – 5 – 10 кілометрів також працювало в автоматичному режимі,
– говорить Гончарук, маючи на увазі етап пошуку цілі за координатами перед переходом у режим прямого бачення.

При цьому повністю усунути людину з контуру не можна, адже рішення про ураження цілі має приймати оператор – згідно з принципами міжнародного гуманітарного права.

Гончарук підкреслює, що розвиток дронів-перехоплювачів стрімко набирає обертів:

За кілька місяців, гадаю, додасться ще кілька компаній, які успішно тестуватимуть свої вироби й застосовуватимуть їх у реальних бойових умовах,
– прогнозує він.

Причому до цього процесу долучаться не лише військові, а й цивільні оператори. Асоціація "Армада" спільно з Центром національного спротиву готує програму залучення підготовлених добровольців: планується навчати цивільних керувати дронами та включати їх до мобільних груп, що полюватимуть на ворожі БпЛА.

Фактично йдеться про розгортання масового руху "мисливців на дрони" на базі тероборони й добровольців. Таким чином Україна прагне наситити всі регіони додатковим ешелоном захисту від повітряних загроз.

Окрема тема – це співпраця виробників дронів із державою. Якщо раніше увага концентрувалася на рішенні профільних центральних органів (Міноборони, Міністерства цифрової трансформації тощо), то тепер активно підключилися місцеві влади. За словами Василя Гончарука, обласні адміністрації почали самостійно ініціювати програми підтримки виробників, чиї розробки здатні збивати повітряні цілі.

"Одна-дві ОДА заявили про це – зокрема, Київська область, здається, і Херсонська – й інші масово підхопили ідею", – розповідає він.

Місцева влада допомагає з організаційними моментами (виділення полігонів для тестування тощо) й навіть фінансує закупівлі дронів-перехоплювачів коштом регіональних бюджетів. Зазвичай це відбувається через прямі контракти з виробниками – після того, як на спеціальних демонстраційних випробуваннях обирають найкращі рішення. Мотивація для бізнесу очевидна: "Виробники рухаються швидше і більш мотивовані, коли розуміють, що їм заплатять за ці вироби", – підкреслює Гончарук.

Формується своєрідне державно-приватне партнерство у сфері ППО: дрони від приватних компаній закуповуються для підрозділів, що захищають відповідний регіон (тероборона або частини ППО, дислоковані в області). Така децентралізована ініціатива наразі набирає обертів по всій країні. На думку голови асоціації "Армада", вона здатна суттєво прискорити та здешевити впровадження інновацій, адже в умовах війни на рахунку кожен збитий "Шахед".

SkyLock від 3DTech: швидкісний дрон для боротьби з "Шахедами"

Над власним перехоплювачем "Шахедів" працює українська компанія 3DTech. Її SkyLock – це високошвидкісний дрон-перехоплювач, розроблений спеціально для протидії дронам-камікадзе типу Shahed-136.

Його назва символічна: "небо" (Sky) і "замок" (Lock), що натякає на головне завдання пристрою – заблокувати повітряну загрозу. Проте сам по собі SkyLock не є самодостатнім засобом протидії – це елемент складної технічної екосистеми, що охоплює виявлення, цілевказання, навігацію та управління.

Як виглядає дрон-перехоплювач SkyLock / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Характеристики дрона SkyLock

• Перехоплювач розвиває швидкість до 350 км/год, що значно перевищує швидкість класичного "Шахеда" (до 300 км/год).
• Він оснащений бойовим навантаженням до 600 грамів – цього достатньо, щоб нейтралізувати ціль при точному влучанні.
• Основна перевага дрона – саме його швидкість, яка, однак, супроводжується високим енергоспоживанням: час перебування у повітрі – лише близько 10 хвилин.

Цей обмежений часовий інтервал визначає специфіку використання SkyLock – дрон має бути своєчасно піднятий у повітря, оперативно виявити ціль, наздогнати її та здійснити ураження, і все це протягом лічених хвилин.

Для ефективного застосування SkyLock необхідна комплексна система раннього оповіщення, яка включає:

• аудіо- та радіолокаційні сенсори;
• тепловізійні модулі;
• мережеві сенсорні системи;
• автоматизовані алгоритми розпізнавання.

Інформація з цієї інфраструктури має в реальному часі надходити до оператора або системи наведення, щоб дрон міг оперативно реагувати – в буквальному сенсі за секунди.

Важливо, що штучний інтелект у цій моделі не замінює оператора, а асистує йому. Система навігації та наведення має автоматичні функції, однак рішення щодо траєкторії, способу перехоплення та загального бойового сценарію ухвалює саме пілот. Це пояснюється складністю реальних умов: змінні траєкторії, погодні фактори, необхідність маневрування тощо.

Станом на зараз SkyLock перебуває на етапі активного тестування – серійне виробництво ще не стартувало. Випробування мають на меті зібрати реальні дані, відпрацювати тактичні сценарії, удосконалити технічні вузли.

Одним з основних викликів у виробництві залишаються двигуни: для досягнення необхідної швидкості на дрон встановлюються більш потужні двигуни, які споживають значну кількість енергії та обмежують час польоту.

Зараз розробники зосереджені на двох напрямках вдосконалення:

• розробка та оптимізація системи штучного інтелекту – зокрема, для автоматичного захоплення та супроводу цілі;
• інтеграція операторів у загальну екосистему виявлення – щоб вони працювали як частина єдиного щита.

Поява повідомлень про нові російські реактивні Shahed, здатні розвивати швидкість до 500 км/год, ставить перед розробниками нові виклики. Якщо SkyLock ще може ефективно перехоплювати стандартні "Шахеди", то протидія більш швидкісним БпЛА потребує нових підходів – зокрема, ще більшої швидкості, кращої навігації та покращеної автоматизації процесу перехоплення.

Однак першочерговим завданням зараз є боротьба з масовими атаками звичайних Shahed-136, і SkyLock вже зараз демонструє потенціал для цього. Розробники з 3DTech зосереджені на нагромадженні практичного досвіду та відпрацюванні тактики бойового застосування.

SkyLock не варто сприймати як "чарівну кнопку", яка здатна автоматично знищити всі ворожі дрони,
– кажуть у 3DTech.

Це інструмент нового покоління, що стане справді ефективним у поєднанні з іншими елементами системи ППО – від раннього виявлення до командної взаємодії. У перспективі SkyLock може стати частиною щита, що захищатиме українське небо від атак дронів-камікадзе.

Sky Tactic – "Багнет AA": готове рішення та масштабування виробництва

Ще один приклад української розробки – дрон-перехоплювач "Багнет AA" від компанії Sky Tactic. Її представник наголошує, що це "готове рішення, не прототип, а працюючий продукт", який уже сьогодні може використовуватися на фронті.

"Багнет АА" (праворуч) / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

БпЛА цієї моделі здатний розвивати швидкість до 300 км/год, перебувати в повітрі до 20 хвилин і нести до 1 кілограма вибухової речовини (бойової частини). Навчання військових операторів не потребує багато часу: мобільна вогнева група опановує новий перехоплювач за 3 – 4 дні тренувань, після чого готова застосовувати його в бою.

За словами розробників, виробництво "Багнетів" уже налагоджене, проте щоб задовольнити наявний попит, потрібно масштабуватися в рази.

Наразі перед Україною стоїть завдання нейтралізувати два типи ворожих дронів-камікадзе:

• Перший – це звичні Shahed-136 (в російській класифікації "Герань-2"), які атакують переважно вночі роєм по кілька десятків.
• Другий, більш небезпечний, з'явився останнім часом – так звані "реактивні шахеди", що можуть розганятися до 500–700 км/год. Мовиться про модифікацію іранських дронів з реактивним двигуном, які Росія запускає на великих висотах і швидкостях. Проти таких цілей ефективних рішень наразі майже немає – звичайні перехоплювачі не встигають їх спіймати.

Водночас в РНБО кажуть про наявні рішення й для реактивних шахедів.

Отже, виклик для української інженерної думки полягає в тому, щоб підвищити швидкість і дальність наших дронів-перехоплювачів, а також наситити ними війська у достатній кількості. Масштаби потрібні справді великі. Розробники "Багнета AA" оцінюють, що для надійного прикриття від масованих ударів "Шахедів" Україні може знадобитися до 3 тисяч перехоплювачів на день на всіх напрямках.

Ми маємо вийти на обсяг виробництва 3 тисячі на день, як країна, щоб протидіяти "Шахедам",
– кажуть у компанії.

Чи реальне таке різке нарощування? Виробники зазначають, що нині всі профільні фірми спільно шукають можливості для кооперації з великими заводами, залучення додаткового персоналу і потужностей, щоб налагодити серійне виготовлення дронів. Фактично відбувається поступова конверсія частини промисловості під потреби БпЛА.

Наразі реальні спроможності конкретного виробника вимірюються сотнями апаратів: "Ми зараз по нашому виробничому обсягу реально можемо випускати тисячу – дві тисячі на місяць", зізнаються в Sky Tactic. Однак щомісячне подвоєння цих показників – цілком досяжна мета за умови належного фінансування та організації. Уся галузь перебуває в процесі постійного масштабування, тож ключові показники – собівартість, кількість, надійність – покращуються від місяця до місяця.

Інженери Sky Tactic переконані, що їхня продукція вже зараз може істотно зменшити шкоду від ворожих ударних дронів, а за достатньої кількості – повністю закрити небо від "Шахедів".

Ярослав Ажнюк, Odd Systems: штучний інтелект і майбутнє дронів-перехоплювачів

Над проєктуванням перехоплювачів нового покоління, зокрема, з елементами штучного інтелекту, працює українська компанія Odd Systems у партнерстві з данською Terma Group.

Ярослав Ажнюк, співзасновник Odd Systems, розповідає 24 Каналу, що цей проєкт стартував майже рік тому, а офіційно про українсько-данське партнерство оголосили близько 2 – 3 місяців тому. Мета – створити універсальну платформу перехоплення, здатну адаптуватися до різних типів ворожих дронів.

Виділяють чотири основні категорії цілей, для боротьби з якими потрібні перехоплювачі:

• FPV-дрони (фронтові ударні безпілотники) – малогабаритні дрони-камікадзе, які російська армія застосовує безпосередньо на лінії зіткнення.
• Комерційні квадрокоптери типу DJI Mavic – розвідувальні дрони ближньої дії, які широко використовуються для спостереження та коригування вогню на фронті.
• Безпілотники оперативно-тактичного рівня – наприклад, російські розвідувальні БпЛА "Орлан-10", "Zala" та інші, що діють на десятки кілометрів углиб від фронту.
• Ударні дрони далекої дії – дрони-камікадзе типу Shahed-136/131, які Росія запускає по Україні.

"Існує чотири яскраво виражені категорії дронів, які є сенс перехоплювати", – пояснює Ажнюк. За його словами, платформа перехоплювача матиме апаратно-програмну архітектуру: поєднує бортове обладнання (корпус, двигуни, сенсори) та спеціальне програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту. Наразі цей продукт перебуває в стадії розробки та випробувань; жодного бойового застосування поки не було – команда лише готується до польових тестів найближчим часом.

Водночас в Україні та світі паралельно ведеться кілька подібних проєктів. Ярослав Ажнюк радше говорить не про конкуренцію, а про спільний пошук рішень: всі прагнуть якнайшвидше створити ефективну систему, і змагальність тут носить умовний характер. "Є інші команди, які займаються подібними задачами – дай Боже їм успіху", каже підприємець, підкреслюючи, що ринок дронів зараз більше формується потребами оборони, ніж законами бізнесу.

Одне з ключових питань – одноразовість чи багаторазовість дронів-перехоплювачів. Здебільшого нині йдеться про дрони-камікадзе, які фізично таранять ціль і разом із нею виходять із ладу.

Спочатку вони будуть одноразовими, з часом у певних категоріях стануть багаторазовими,
– прогнозує Ажнюк.

Іншими словами, можливі перехоплювачі, які після тарану зберігатимуть цілісність (наприклад, за рахунок скидуваного заряду або удару крилом) і зможуть повернутися на базу для повторного використання. Окремі українські розробники вже експериментують у цьому напрямі, але назвати це повноцінними продуктами поки рано – потрібні результати випробувань.

Новітні перехоплювачі зі ШІ будуть максимально автономними. Відповідаючи за цю частину в спільному проєкті з данцями, компанія Terma інтегрує на борту безпілотника компактний комп'ютер, здатний виконувати завдання в режимі реального часу. Ярослав Ажнюк описує функціонал такої системи: вона включає алгоритми з нейронними мережами, які можуть самостійно виявити ворожий дрон у небі, захопити його як ціль і спрямувати наш перехоплювач на зближення для знищення.

Більше того, ШІ здатен інтегруватися з радіолокаційними мережами: отримавши зовнішні координати, дрон під управлінням алгоритму автоматично злітає, виходить у задану точку траєкторії ворога, перехоплює "Шахед" або інший БпЛА, а у випадку багаторазового варіанту – може повернутися і здійснити посадку. Усі ці дії виконуються без безпосереднього контролю людини, що критично важливо для масового застосування.

Ця автономність дозволяє залучати людей без спеціальної підготовки – фактично звільняючи операторів від рутинної роботи,
– пояснює Ажнюк.

Адже якщо дрон сам знайде та знищить ціль, роль людини зведеться до моніторингу та підтвердження рішення про атаку. А один підготовлений оператор зможе одночасно контролювати кілька перехоплювачів замість одного.

Українська держава дуже щільно працює з данськими партнерами, підтверджує Ажнюк. Українські розробники мають підтримку і всередині країни, і з боку союзників, зацікавлених у новітніх рішеннях протиповітряної оборони. На міжнародних виставках український досвід викликає велику увагу:

Україна – єдина країна, яка воює з Росією вже 11 років... Цей досвід безцінний,
– наголошує Ярослав.

За його словами, представники США та Європи відкрито визнають лідерство України у сфері дронів і ставлять собі амбітні цілі "до такого-то року наздогнати українців" в тих чи інших спроможностях. Іноземні компанії все частіше відкривають в Україні офіси, укладають партнерські угоди з нашими виробниками, розглядають можливість закуповувати українські безпілотники – фактично намагаючись перейняти напрацювання, що народилися у боях.

Важливий нюанс: поява перехоплювачів не робить ударні дрони застарілими – і навпаки. Це безперервне змагання технологій, де кожне нововведення породжує відповідь іншої сторони.

З'явилась протидія мечу у вигляді щита – з'явилися списи,
– наводить аналогію Ажнюк, підкреслюючи, що гонка озброєнь триватиме і надалі.

Ворог, імовірно, шукатиме способи захистити свої "Шахеди" від наших перехоплювачів – наприклад, за допомогою постановників перешкод, фальшивих цілей або нових маневрів. У відповідь українські інженери вдосконалюватимуть дрони-перехоплювачі, щоб долати ці перешкоди. Так само звичайна ППО нікуди не зникає:

Як дрони не замінили артилерію, не можна думати, що перехоплювачі замінять класичну ППО,
– зазначає співрозмовник.

Заглядаючи на кілька років уперед, Ярослав Ажнюк прогнозує стрімке зростання ролі безпілотників у війні. Навіть зараз на одного українського військового в середньому припадає два дрони (різних типів), а надалі ця пропорція може зрости до десятків на бійця. Безпілотні системи поступово перетворюються з допоміжного інструменту на основу бойових порядків. Збільшуватиметься і рівень їхньої автоматизації.

Автономність і штучний інтелект – це основний тренд майбутнього розвитку дронів, переконаний підприємець. Вже найближчим часом ми побачимо ширше застосування тактичних роїв дронів, коли один оператор або ШІ-координатор керуватиме десятками безпілотників одночасно.

Частина дронів перетвориться на звичайну "амуніцію" – наприклад, одноразові FPV-камікадзе у відділеннях стануть такими ж витратними матеріалами, як набої чи міни. Інші, навпаки, будуть дорогими високотехнологічними платформами багаторазового використання – скажімо, для дальньої розвідки чи перехоплення балістичних ракет.

У будь-якому разі, технології розвиваються дуже швидко, й Україна намагається використовувати цю перевагу.

Україна звучить дуже гучно у всіх цих розмовах,
– зазначає Ажнюк, маючи на увазі світові військово-технічні форуми.

Оборонна індустрія нашої держави отримала унікальний шанс зміцнити свої позиції на роки вперед – і дрони-перехоплювачі вже стали одним із її козирів.

Більше виробництва, більше навчання – як сказав президент, "чітке завдання", над виконанням якого зараз спільно працюють і держава, і бізнес, і волонтери. Це шанс не лише захистити свої міста від ударів, а й посісти гідне місце серед лідерів світової оборонної індустрії.