Території, армія та НАТО: політологи про «червоні лінії» України в президентських переговорах

Майбутні зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським начебто відкрили вікно можливостей для переговорів про припинення війни в Україні. Все впирається у вимогу кожної із сторін. Політологи та військовий експерт пояснили Коротко про, які із можливих пропозицій можуть бути прийнятними для України, а які - ні.

Відмова від територій

Однією із найголовніших вимог Росії є відмова України від уже зайнятих окупантом територій. Чи піде на це Україна? На перший погляд, відповідь категорична – ні! Але тут є важливий нюанс: ми лише юридично відмовимося це робити чи за фактом визнаємо втрату своїх територій?

– Навіть коли ми говоримо про заморожування війни, ми ніколи фактично не визнаємо окуповані території російськими. Це неможливо навіть із погляду міжнародного права та української Конституції. Як це було свого часу з Кримом та частинами Донбасу. Просто це рішення щодо повернення наших земель буде розтягнуте у часі. І основний акцент буде зроблено не на силових зусиллях для повернення наших територій, а на дипломатичних, - пояснює політолог Олег Саакян.

Відмова від вступу до НАТО та ЄС

Другим пунктом умов припинення війни та досягнення миру російська сторона вимагає від України відмовитись від вступу до НАТО та ЄС. У якій формі це може бути: фактична відмова чи просто відкласти питання у довгу скриньку? Тим більше, що частина провідних країн Альянсу (США, Німеччина) також не підтримує вступ України до НАТО. Перспективи членства в Блоці - це питання не близького, а далекого майбутнього. Що стосується ЄС, то в Росії вже неодноразово заявляли, що не бачать нічого поганого в тому.

- По-перше, курс на вступ до ЄС та НАТО – це конституційна норма, і ми не можемо відмовитись від цього. А змінити Конституцію під час війни та перемир'я (це ще не завершення війни) неможливо. Та й після її завершення це вимагатиме тривалого часу. Окрім цього, в Україні зараз немає політика, який проголосує за відмову від вступу до цих організацій, - вважає політолог Євген Магда.

Скорочення армії та припинення військової допомоги Заходу

На це Україна ніколи не погодиться, маючи під боком такого вічно агресивного сусіда, як Росія. А історія цієї війни однозначно довела, що головною перешкодою на заваді російській агресії є лише українська армія. Саме вона перетворила взяття «Києва за три дні» на багаторічний опір окупанту. Тому Київ ніколи не піде на кардинальне зменшення своєї армії та її роззброєння. Щодо вимоги Москви скасувати військову допомогу Україні, то вона збережеться і після припинення вогню.

- Росія може багато чого хотіти, але реалії на полі бою та в геополітиці такі, що Кремль ніколи цього не дочекається. Тому Україна ніколи на це не піде, і в цьому її повністю підтримають західні партнери. Що ж до продовження постачання військової допомоги, то країни Європи як колегіально, так і індивідуально виділили кошти на закупівлю військової допомоги нашій країні в середньо- та довгостроковій перспективі. А сама Україна успішно укладає контракти з виробниками військової техніки та зброї у всьому світі, - пояснює військовий експерт Іван Тимочко.

Зняття санкцій із Росії

Цього однозначно хоче Москва. Україна ніколи не погодиться – зняття санкцій дозволить Росії відновити свою економіку та міць, а отже, створить загрозу нового вторгнення до нашої країни через якийсь час. Тут останнє слово також буде за провідними світовими економіками серед наших партнерів.

- Після припинення вогню частину санкцій може бути знято, а частину - призупинено. Такі опції є у Євросоюзі, адже вони голосують за продовження санкцій кожні пів року. І в США є режим тимчасового виключення із санкцій. Але все залежатиме від того, на яких умовах буде (якщо буде) досягнуто припинення вогню, - пояснює політолог Ігор Тишкевич.

Гарантії безпеки України та охорона лінії розмежування

Україна вже підписала низку важливих договорів із багатьма країнами про гарантії її безпеки. Із Британією, наприклад, така угода підписана на сто років. І ці договори на якийсь час мають замінити 5-й пункт статуту НАТО про колективну безпеку, якої домагається Київ, прагнучи вступити до Альянсу.

Що стосується охорони лінії зіткнення на фронті, то хоча європейські партнери періодично порушують цю тему (Еммануель Макрон, Кір Стармер), вони так і не знайшли якогось єдиного прийнятного варіанту: в якому вигляді буде миротворчий контингент - ООН, ОБСЄ чи стабілізаційний контингент деяких європейських країн? А США, Польща та низка інших країн вже офіційно відмовилися від відправлення своїх військових до нашої країни у будь-якому вигляді.

Проведення виборів в Україні

Деякі голоси у США та Європі вимагають проведення президентських та парламентських виборів в Україні саме під час воєнного стану. Київ не відмовляється від виборів лише з однією неодмінною умовою: вони можуть пройти в Україні лише після завершення війни. І українське суспільство, і політичні сили у своїй більшості підтримують саме таку позицію.

- Проведення виборів в Україні може бути лише за стійкого та повного припинення вогню як на землі, так і в повітрі, і як мінімум на три місяці. І коли буде очевидно, що перемир'я триватиме й надалі. Після цього припиняється режим воєнного стану. І лише тоді формально може розпочатися виборча кампанія. Але розгляд законопроєкту про проведення перших повоєнних виборів президента, Верховної Ради та місцевих виборів теж займе якийсь час. Тому, за різними оцінками, такі вибори можуть відбутися не раніше ніж через пів року після завершення військових дій, - каже політолог Володимир Фесенко.

Компенсація збитків від РФ

Україна ніколи не піде на відмову від компенсації збитків від дій Росії. Хоча б тому, що без них дуже важко відновлювати зруйновану агресором інфраструктуру. З 2022 року міжнародні та українські суди задовольнили позови на мільярди для компенсації збитків від російської агресії. І тут питання полягає в тому, як змусити Росію виплатити їх, тому що Москва зараз категорично відмовляється від цього.

- Базу для компенсації збитків, завданих Росією, вже створено. Три місяці тому було підписано спільний документ міністрів фінансів «Великої сімки», в якому йдеться про те, що всі заморожені активи Росії не будуть доступні, поки вона не компенсує всіх збитків, завданих її агресією Україні. Але як це виконуватиметься на практиці – незрозуміло, адже реальна компенсація Україні залежатиме від багатьох чинників. Росіяни самі мають дати згоду на спрямування своїх ресурсів на компенсацію Києву. І це займе тривалий період. Наприклад, справа російського ЮКОСу Михайла Ходорковського. Ще 2020 року Апеляційний суд Гааги зобов'язав Росію виплатити 50 млрд доларів йому та іншим акціонерам ЮКОСу. Але ця справа триває досі, бо Росія не визнає жодних міжнародних правил та законів, - вважає політолог Тарас Загородній.