В The Times розповіли, що Трамп повинен зробити, якщо справді хоче зупинити війну в Україні

На момент, коли президент Росії Владімір Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року, лише 0,2% імпорту сирої нафти до Індії надходило з Росії. До травня 2023 року ця частка стрімко зросла до 45%, що становило понад 200 мільйонів барелів нафти на день, витіснивши попередніх постачальників, таких як Ірак і Саудівська Аравія.

Індія не підпала під заборону ЄС на купівлю російської нафти морським шляхом, яку було запроваджено як протест проти агресії Москви. У результаті Індія фактично підтримала агресора, водночас отримуючи вигоду від зміненого економічного середовища. Російська нафта продавалася Нью-Делі зі знижкою через скорочення ринків збуту Москви, а індійські нафтопереробні заводи, задовольнивши внутрішній попит, побудували прибутковий бізнес на експорті нафтопродуктів.

Президент Трамп запровадив25-відсоткове мито США на індійський імпорт, і ще одне додаткове мито у 25% має набути чинності за три тижні, якщо Індія не змінить свою політику щодо торгівлі з Росією. Імовірно, така реакція була неминучою, оскільки співпраця між Росією та Індією перетнулася з двома окремими цілями адміністрації Білого дому, вважає редакційна колегія газети The Times.

Перша — продемонструвати загрозу посилення санкцій проти Росії через невдоволення Трампа політикою Путіна, зробивши публічне попередження Нью-Делі; друга — створити нову точку тиску у тривалих торговельних суперечках з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.

Безумовно, потенційний 50-відсотковий тариф США може завдати значної шкоди економіці Індії. США є найбільшим експортним ринком цієї країни, обсяг торгівлі з яким становить близько 64,7 мільярда фунтів стерлінгів на рік. Міцні дипломатичні зв'язки Індії з Росією, які тягнуться ще з часів холодної війни, ймовірно, слабшають, і галузеві аналітики помітили, що індійські нафтопереробні заводи, можливо, вже почали скорочувати закупівлі російської нафти.

Втім, Моді, проникливий популіст, уважно стежитиме за реакцією внутрішньої аудиторії: навряд чи він захоче виглядати так, ніби швидко піддався вимогам Трампа. Нью-Делі може цілком обґрунтовано стверджувати, що раніше США надсилали зовсім інші сигнали: до недавнього часу Вашингтон заохочував Індію купувати російську нафту, щоб стабілізувати глобальні енергетичні ринки.

Також Індія наголошує, що такі країни, як Китай і Туреччина, є великими споживачами російської нафти, але поки що не зазнали подібних тарифів — і що самі США продовжують імпортувати російський гексафторид урану для своєї ядерної промисловості, а також інші корисні копалини.

"Якщо Трамп хоче чинити справжній тиск на Росію, щоб вона припинила війну, настав час перекрити всі джерела фінансування воєнної машини Путіна, де б вони не виникали. Це включає в себе тиск на ЄС, який повинен рухатися швидше, щоб відучитися від російського викопного палива: у 2024 році такий імпорт все ще становив 19,3 мільярда фунтів стерлінгів", — вважають в газеті.

Інші заходи включають боротьбу з "тіньовим флотом" — застарілими нафтовими танкерами, які Росія використовує для обходу санкцій; а також розблокування 230 мільярдів фунтів стерлінгів заморожених російських активів, які переважно зберігаються в Бельгії, для надання допомоги Україні.

"Трамп має рацію, нагадуючи країнам, що їм доведеться зробити вибір між торгівлею зі США або з Росією — поєднувати обидва варіанти більше не вдасться. Але його риторика має бути чимось більшим за показові заяви, її необхідно підкріпити реальними та всеосяжними діями", — підсумувала редакційна колегія.

Нагадаємо, американські сенатори-демократи у звіті, опублікованому 5 серпня зазначали, що адміністрація президента США Дональда Трампа нехтувала санкціями часів Джо Байдена, спрямованими проти російської економіки, що дозволило Кремлю відродити свою армію і продовжити війну проти України. 

У доповіді адміністрацію Трампа звинувачують у тому, що вона не продовжила режим широких санкцій, сформований протягом трьох років повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Ця помилка, як стверджують автори звіту, підриває будь-які майбутні спроби США посилити тиск на російську воєнну машину.