Бажання побачити "кумира" та можливий тиск на Україну: чого чекати від зустрічі Трампа та Путіна

Адміністрація президента США Дональда Трампа посилила економічний тиск на Москву, спрямований проти покупців російських енергоносіїв, запровадивши підвищені тарифи. Це стало останньою спробою зрушити з мертвої точки мирні переговори між США, Росією та Україною, які місяцями буксували.

За даними The Wall Street Journal, Трамп вважає, що ключем до зовнішньої політики є особисті зустрічі лідерів та укладання історичних угод. Домовленість про припинення вогню в Україні з президентом РФ Володимиром Путіним була б дипломатичним проривом, на який він давно розраховує, але шанси залишаються невеликими.

Лідери можуть зустрітися вже наступного тижня, проте їхні підходи суттєво різняться: Трамп закликає Путіна зупинити війну, не заглиблюючись у деталі угоди, тоді як Кремль готовий припинити бойові дії лише на власних умовах.

"Телеграф" звернувся до українських політологів, аби дізнатися – що, на їхню думку, може відбутися під час зустрічі американського та російського президента, чи зміниться їхнє ставлення один до одного та які сценарії очікують на Україну.

Економічний тиск та загрози тарифами

Після невдалих спроб спочатку тиснути на Київ, а потім підлещуватися до Путіна, Трамп дійшов висновку, що лише жорсткі економічні заходи можуть змусити Москву піти на поступки. Він пригрозив санкціями країнам, які купують російську енергію. Індії, одному з найбільших покупців російської нафти, він уже запровадив 50% тарифи на експорт до США. Підвищення мит може торкнутися й інших імпортерів, зокрема Китаю, якщо до п’ятниці не буде досягнуто домовленості.

Навіть сам Трамп визнав, що результат не гарантований. Після переговорів його спецпосланця Стіва Віткоффа з Путіним у Москві він сказав: "Ми побачимо, що він скаже. Це залежить від нього". Білий дім намагається організувати зустріч Трампа з Путіним, бажано за участю президента України Володимира Зеленського.

Прессекретар Каролайн Левітт наголосила, що "президент Трамп хоче зустрітися з обома, бо прагне, щоб ця жорстока війна закінчилася". Путін відповів, що "в принципі" готовий до діалогу із Зеленським, але зазначив, що "ми ще далекі від створення таких умов".

Якщо саміт відбудеться, це стане найбільшим випробуванням переговорних здібностей Трампа у другому терміні. Повернувшись у Білий дім, він заявляв, що зможе завершити війну в Україні за 24 години, пізніше пояснивши, що пожартував. Приватно ж він, за словами радників, роздратований тим, що через 200 днів його другого президентства війна триває.

Різні "червоні лінії" та вимоги Путіна

Трамп уже визнає, що угода має враховувати позицію Зеленського та європейських урядів, які категорично відкидають визнання російського контролю над окупованими територіями — ключовою вимогою Кремля.

Але є сумніви, що Путін справді налаштований на мир. Досвідчений у переговорах з багатьма американськими президентами, Путін має чверть століття практики та вміє впливати на опонентів. За словами колишньої радниці Білого дому з питань Росії Фіони Гілл, Путін роками вивчав Трампа й добре розуміє, де має на нього важелі впливу.

Водночас Росія продовжує атакувати українські міста й інфраструктуру ракетами та дронами, вбиваючи мирних жителів. Лінія фронту простягається приблизно на 1200 км і залишається ареною виснажливої війни, де російський літній наступ приносить поступові здобутки.

Ознаки роздратування Трампа з’явилися ще на саміті НАТО в червні, коли він назвав відмову Путіна завершити війну "помилковою". 3 липня їхня розмова тривала лише годину — значно менше, ніж зазвичай. Трамп почав відкрито казати, що Путін часто говорить одне, а робить інше: "Я приходжу додому, кажу першій леді: "Я говорив сьогодні з Володимиром. Чудова розмова". А вона каже: "‘Справді? Щойно ще одне місто обстріляли"".

Минулого місяця Трамп дав Путіну 50 днів на досягнення домовленості про припинення вогню, потім скоротив цей термін до 10 днів – п’ятниці, 8 серпня. У разі провалу він обіцяє вдарити санкціями по головних енергетичних клієнтах Росії. Сенатор Ліндсі Грем зазначив, що це стало результатом "серії моментів", коли Трамп переконався, що "Путін намагається ним маніпулювати".

Ризики тактики Путіна на переговорах

Дипломати попереджають, що Путін може використати зустріч для затягування часу, запропонувавши визнання контролю РФ над частиною окупованих територій в обмін на відведення військ з інших. Це може поставити Трампа в складну позицію: він, прагнучи угоди, може тиснути на Україну та союзників, щоб ті погодилися, тоді як Київ і Європа ймовірно відмовлять, дозволяючи Путіну перекласти провину за продовження війни на українців.

Якщо угоди не буде, Трамп може знову скоротити військову та розвідувальну підтримку України або взагалі вийти з дипломатичного процесу, залишивши Москву та Київ вести, як він часто каже, "війну Байдена". Попри це, багато хто в оточенні президента переконаний, що він і далі прагнутиме укласти "найціннішу угоду" свого терміну.

"По суті, Путін виявився припертим до стінки"

Політолог Олексій Якубін вважає, що ініціатива зустрічі Путіна і Трампа виникла зараз через те, що російський лідер опинився у вкрай невигідному становищі. Як сказав він в коментарі "Телеграфу", США почали публічно виставляти дедлайни та готувати санкційні кроки, і Кремль зрозумів, що без збереження контакту з Вашингтоном опиниться наодинці з Китаєм.

"Для Росії важливо не втратити зв'язок зі США, бо інакше вона залишиться один на один з Китаєм — умовно в "обіймах великого Сі". Путін чудово розуміє, що це означатиме подальше поглинання Росії Китаєм в економічному та інших сенсах", — пояснив Якубін.

За його словами, Кремль використовував контакт із Трампом як демонстрацію для інших, що у Росії є "вихід" на американського президента. Проте коли Трамп почав демонструвати нетерпіння і розчарування від затягування процесу, це вдарило по іміджу Путіна і змусило його реагувати.

Якубін звернув увагу, що Трамп підкріпив свої сигнали економічними важелями. У день зустрічі Віткоффа з Путіним він запровадив 25% мита на індійські товари через закупівлю російської нафти, причому ці тарифи мають запрацювати з 18 вересня.

"Цим Трамп дав зрозуміти, що якщо Путін думає затягувати процес, прикриваючись домовленостями про зустрічі, цього разу так не буде. У Путіна є час до 18 вересня — або будуть переглянуті тарифи, або додані санкційні моменти щодо Росії. У Кремлі це так і прочитали", — підкреслив він.

Політолог вважає, що для організації такої зустрічі потрібно щонайменше 7-10 днів підготовки, і зараз розглядаються різні локації, включно з ОАЕ. При цьому, на думку Якубіна, Путіну все одно доведеться йти на поступки, і головне питання — на які саме.

"Росія хотіла б, щоб окуповані території залишилися під її впливом, щоб зняли санкції, щоб були геополітичні розмови про НАТО. Але я думаю, що Трамп не буде приймати такі рішення одноосібно, хоча Росія хотіла б саме цього. Кремль намагається виключити ЄС із переговорного процесу, проте, схоже, цього не станеться. Після розмови з Віткоффом Трамп говорив із Зеленським, і там були присутні європейські лідери та радники з питань безпеки", — наголосив він.

Чи Трамп тиснутиме на ЄС та Україну

За оцінкою експерта, навіть якщо США захочуть тиснути на Україну та Європу для досягнення перемир’я, без участі ЄС у питанні санкцій Трамп не зможе досягти значних поступок від Москви.

"Більшість болючих для Росії санкцій запровадив ЄС, і саме вони впливають на російський ринок. Торговий оборот між Росією і США мізерний, а з ЄС — суттєвий. Росія найбільше хотіла б зняття європейських санкцій, але без згоди європейських країн Трамп цього зробити не може", — зауважив Якубін.

Він підкреслив, що ймовірна зустріч Путіна і Трампа не призведе до великого мирного договору без згоди України та країн ЄС, але розмова про перемир’я можлива. Зокрема, це може бути обмежене припинення вогню як тестовий крок.

У чому полягає головний ризик зустрічі

Політолог, завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА Максим Яковлєв в коментарі "Телеграфу" сказав, що вважає, що найбільший ризик потенційної зустрічі президентів США та Росії полягає у посиленні тиску не на Москву, а саме на Київ.

"Так, зміна риторики Трампа останнім часом на користь України, його заяви про те, що він розчарований Путіним, — це дійсно така проукраїнська позиція, принаймні на словах. Але відтермінування оцього дедлайну, впровадження якихось санкцій чи умовне покарання Росії не спрацьовує на нашу користь", — сказав Яковлєв.

На його думку, ідею зустрічі з Путіним Трамп виношував давно, і тепер з’явився привід її реалізувати. Політолог переконаний, що візит Віткоффа до Росії був ініціативою Кремля, який хотів продемонструвати готовність "улестити" американського президента.

"Це, мабуть, бажання Трампа свого роду побачити кумира. Дозволю собі обережно сформулювати, певною мірою у нього є пієтет або захоплення постаттю Путіна. Погано в цій картині, що туди не запрошений третім Зеленський. Наш президент поки випадає", — зазначив він.

Яковлєв припустив, що результатом зустрічі може стати спроба тиску на Україну в питанні територіальних поступок.

Експерт звернув увагу на європейський чинник у можливих переговорах. Він нагадав, що до повномасштабного вторгнення Європа була головним споживачем російських енергоресурсів, і Москва прагне відновити бізнес-зв’язки, як це було раніше. Водночас, за словами Яковлєва, сильна Росія невигідна європейським країнам, адже вони побоюються війни та нового витка агресії.

"Європейські країни бояться війни і нападу Росії. З іншого боку, вихід США з оборонної допомоги, із забезпечення парасольки захисту європейського субконтиненту, теж для них болючий. Тому ми для європейців цікаві і важливі. Хоча є й інший нюанс: у Німеччині, Італії, Іспанії ми бачимо настрої "за мир" у розумінні припинення допомоги Україні. Я бачив Instagram колеги-німкені, яка працювала в Могилянці, знає українську мову і писала дисертацію про Україну, але зараз репостить лише пости проти озброєння Німеччини. Це уявлення, що от буде мир, ромашки, сонце — і все добре", — навів приклад політолог.

Він додав, що у Франції ситуація дещо краща, але в Італії навіть відбувалися протести проти збільшення оборонних витрат. Це змушує європейських політиків лавірувати, щоб не допустити приходу до влади радикальних сил.

"Європейські політики розуміють, що Європі треба бути сильною. І це ще йде в руслі дискусії, чи зможе Європа повністю замінити американську допомогу для України, звідки брати ресурси. Це демократичні країни, там політики залежать від своїх виборців і змушені лавірувати. Європейці включаються, вони не можуть не включитися в цей процес. Вони теж переживають", — підсумував Яковлєв.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у Білому домі вже відреагували на ініціативу президента США Дональда Трампа та активно готують тристоронню зустріч. За задумом Трампа, окрім нього, у переговорах мають взяти участь президент України Володимир Зеленський та російський лідер Володимир Путін.