Як Трамп використовує мита для досягнення цілей національної безпеки — WP

Використання мит президентом США Дональдом Трампом як інструменту американського впливу могло бути ширшим, ніж відомо громадськості, й охоплювати низку цілей національної безпеки Вашингтона, а також інтереси окремих компаній, пише WP, посилаючись на внутрішні урядові документи.

Цього місяця чиновники Державного департаменту США розглядали можливість вимагати від американських торговельних партнерів голосування проти міжнародної ініціативи щодо скорочення викидів парникових газів контейнерними суднами, які є основою світової торгівлі. Чиновники Держдепу прагнули “включити це питання в поточні двосторонні торговельні переговори” з морськими державами, такими як Сінгапур.

Такий крок був зроблений після того, як навесні цього року представники адміністрації Трампа обговорювали розширення торговельних переговорів з більш ніж десятком країн, зокрема вимагаючи від Ізраїлю скасувати контроль китайської компанії над ключовим портом і наполягаючи на тому, щоб Південна Корея публічно підтримала розгортання американських військових для стримування Китаю, йдеться в документах.

Урядовці Трампа розглядали торговельні переговори як можливість досягти цілей, що виходили далеко за межі часто публічно озвучуваної президентом США мети скорочення хронічного торговельного дефіциту. У перші тижні після того, як 9 квітня Трамп призупинив запровадження так званих “взаємних” мит, щоб дати можливість провести переговори, американські чиновники розробили плани тиску на країни, розташовані поблизу Китаю, з метою налагодження тісніших відносин в оборонній сфері, включаючи закупівлю американського обладнання та візити до портів, згідно з документами.

“Це вперше, коли я бачу такі вимоги в торговельній угоді. Коли ти сидиш за столом переговорів, ти не говориш про такі речі”, — каже Венді Катлер, яка пропрацювала понад чверть століття в офісі торгового представника США.

Чергова ознака того, що Трамп розглядає мита як інструмент дипломатії, з'явилася цього тижня, коли він оголосив про 50% тариф на індійські товари, щоб змусити Нью-Делі припинити закупівлі російської нафти.

У восьмисторінковому переліку “додаткових цілей переговорів” американські чиновники визнали, що потенційні угоди охоплюватимуть питання, включаючи розміщення військових баз, “які традиційно не входять до торговельних угод”. Посадовці Трампа також обговорили питання тиску на інші країни з метою отримання поступок для окремих компаній, включаючи Chevron, одного з десяти найбільших виробників нафти у світі, та Starlink Ілона Маска.

Переговорний документ містив пропозиції від інших відомств у відповідь на запит офісу торгового представника США Джеймісона Гріра і мав рукописну позначку, що вказувала на те, що це була записка від 1 травня.

Неясно, чи обговорювалися ці положення під час переговорів. Трамп оголосив про низку рамкових торговельних угод, зокрема, з Європейським Союзом, Японією, В'єтнамом та іншими країнами. Але адміністрація президента США не публікувала офіційних текстів.

“Ця записка викликала шок в уряді”, — сказав на умовах анонімності один зі співробітників Державного департаменту США.

У той час як американські переговорники поспішно готувалися до одночасних переговорів з 18 провідними торговельними партнерами США, з усіх куточків адміністрації Трампа надходили пропозиції.

Згідно з попереднім проєктом угоди між США і Південною Кореєю, уряд Сеула мали закликати підтримати зміну позицій американських військ, дислокованих у країні. Серед перелічених цілей була вимога, щоб “Корея виступила з політичною заявою на підтримку гнучкості позицій американських військ для кращого стримування Китаю і продовження стримування КНДР”, йшлося в документі.

США також хотіли, щоб Сеул збільшив видатки на оборону до 3,8% ВВП, порівняно з 2,6% минулого року, та збільшив внесок у розмірі понад $1 млрд для покриття щорічних витрат на утримання приблизно 28 500 американських військовослужбовців у Південній Кореї.

Згідно з документом про переговори, урядовці Трампа планували змусити кілька партнерів, зокрема Тайвань, Індію та Індонезію, збільшити свої видатки на оборону або придбати більше американського військового обладнання.

Такі міркування національної безпеки можуть пояснити, чому більшість країн не вдавалися до заходів у відповідь проти США та не запроваджували власні мита на американські товари, каже Філ Лак з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

“Вони не вважають, що це лише економічна конкуренція. Вони побоюються, що ми підемо далі [і] вийдемо з НАТО або змінимо розстановку військ”, — додав Лак, який обіймав посаду заступника головного економіста Державного департаменту в адміністрації колишнього президента США Джо Байдена.

Деякі чиновники Трампа планували використовувати торговельні переговори для стримування стратегічного впливу Китаю.

Вони сподівалися, що погроза Трампа 49% митним тарифом на товари з Камбоджі переконає урядовців у Пномпені дозволити ВМС США здійснювати щорічні (або двічі на рік) візити кораблів і навчальні маневри на військово-морській базі Реам на південному заході країни. Вашингтон стурбований присутністю китайського флоту на цій базі, яка забезпечує прямий доступ до спірних вод Південно-Китайського моря. 

Тим часом ізраїльських чиновників хотіли змусити “позбавити Китай власності на порт в Хайфі” —  прибережному місті на півночі Ізраїлю. У 2015 році китайська компанія Shanghai International Port Group, більша частина якої належить державі, отримала 25-річний контракт на експлуатацію нового автоматизованого контейнерного терміналу в цьому місті.

Занепокоєння США щодо присутності Китаю в Хайфі сягає часів адміністрації Байдена. Кораблі ВМС США часто причалювали до ізраїльської військово-морської бази, яка знаходиться поруч із комерційним портом.

Американські чиновники також висловили занепокоєння щодо іншого порту під контролем Китаю в австралійському місті Дарвін, де на ротаційній основі дислокується близько 2500 морських піхотинців США. У 2015 році китайська компанія Landbridge Group підписала 99-річну угоду про оренду порту. Американські переговорники хотіли отримати від австралійського уряду сигнал про його намір переглянути домовленість про експлуатацію порту Дарвін китайською компанією. 

Портові проблеми були лише одним з елементів ширшої антикитайської пропозиції.

У Східній Африці адміністрація Трампа хотіла, щоб Мадагаскар не дозволяв Китаю створювати військові бази та розширювати військове співробітництво. Інша східноафриканська країна Маврикій, повинна провести оцінку щодо вилучення телекомунікаційного обладнання, виготовленого китайськими компаніями Huawei, ZTE та Hikvision, зі своїх телекомунікаційних та спостережних мереж. 

У документах також пропонувалися способи, за допомогою яких уряд США міг би надати пріоритет інтересам конкретних компаній. Наприклад, стосовно Лесото, бідної африканської країни, якій Трамп погрожував 50% митами, переговорники США хотіли, щоб уряд уклав угоди з декількома американськими компаніями.

OnePower — стартап у сфері відновлюваної енергетики, повинен отримати п'ятирічне звільнення від податку на доходи та ліцензію на розробку проєкту потужністю 24 мегавати. Регулювальні органи країни повинні скасувати законодавчу вимогу до Starlink Маска надати фізичну адресу в Лесото перед початком роботи в цій країні, йдеться в документах.

В Ізраїлі американські чиновники хотіли, щоб уряд не продовжував розробку будь-яких нормативних актів або потенційних планів, спрямованих на те, щоб змусити Chevron продати свої частки або статус оператора одного з морських родовищ природного газу. Американська енергетична компанія працює в Ізраїлі з 2020 року.

Адміністрація Трампа продовжує використовувати торговельні переговори для отримання ширших вигод. Високопосадовець бюро з питань міжнародних організацій Державного департаменту США Маккой Пітт окреслив цього місяця державному секретареві Марко Рубіо зв'язок торговельних переговорів з надією зірвати глобальну угоду про зміну клімату.

Пітт закликав Рубіо схвалити стратегію до запланованого на жовтень голосування членів Міжнародної морської організації щодо обмеження викидів парникових газів великими контейнеровозами. У квітні Міжнародна морська організація схвалила проєкт правил, який у записці Державного департаменту описано як “глобальний податок на вуглець”.

У записці Пітта під назвою “Захист інтересів судноплавства США шляхом відхилення “Рамки нульових викидів” Міжнародної морської організації зазначено, що в межах будь-якої торговельної угоди з Вашингтоном країни “отримали вказівку” або “очікується, що вони проголосують проти пропозиції” Міжнародної морської організації.

Трамп неодноразово публічно “змішував” торгівлю та не пов'язані з нею питання. У січні президент США заявив, що запровадить мита на колумбійські товари, якщо лідер Колумбії не погодиться прийняти депортованих мігрантів. Минулого місяця Трамп погрожував 50% митами на імпорт з Бразилії, якщо уряд країни не припинить судове переслідування колишнього президента Жаїра Болсонару за звинуваченнями у спробі організації державного перевороту.

Трамп називав свої мита відповіддю на недобросовісні торговельні практики інших країн, які зменшать дефіцит торговельного балансу зі Штатами, заявляючи, що мита можуть бути знижені для країн, які “достатньо узгоджують свою політику з політикою США в питаннях економіки та національної безпеки”.