Українцям розповіли, яка сіль на полицях магазинів не підходить для консервації

Домогосподарки по всій Україні стикаються з незвичною проблемою: огірки не квасяться, капуста "не йде", а заготівлі на зиму псуються швидше, ніж зазвичай.

Як повідомляє Еспресо, причина криється в солі, яка після втрати окупованого "Артемсолю" масово надходить з-за кордону та має кардинально інший склад.

Імпортна сіль з Єгипту, Туреччини та Румунії швидко заповнила дефіцит на українському ринку, але принесла з собою неочікувані проблеми. Науковці б'ють на сполох: домішки у зарубіжній продукції руйнують процес природного квашення овочів.

Професор Олег Юрченко, доктор хімічних наук, категоричний у своїх оцінках турецької солі. Він називає її "брудною" та радить українцям шукати альтернативи. Експерт пояснює, що природна сіль рідко буває чистою - вона містить органічні та неорганічні домішки, які кардинально впливають на її властивості.

Що втратили з Артемсоллю

Особливо болючою втрата стала через унікальність Артемівського родовища. Концентрація натрій хлору там досягала рекордних 98-99%, що робило українську сіль однією з найчистіших у світі. Тепер споживачі змушені задовольнятися продукцією з значно нижчими показниками чистоти.

Директорка інституту НІОХІМ Ірина Довгалюк розкриває механізм того, як здавалося б незначні 3-4% домішок можуть зруйнувати багатотижневу роботу з консервації. Вапняки та глина створюють лужне середовище, яке нейтралізує кислоту - природний консервант, що утворюється під час квашення.

Середньовічна солеварня повертається на ринок

Несподіваним героем цієї історії стала історична Дрогобицька солеварня - підприємство, яке працює з XIV століття і ще недавно розглядалося радше як музейний експонат, ніж промисловий об'єкт. Війна кардинально змінила його статус.

За минулий рік древнє підприємство виварило понад 678 тонн солі - цифра, яка не може конкурувати з мільйонними обсягами втраченого Соледару, але символізує відродження внутрішнього виробництва. Продукція, що раніше продавалася як сувенір для туристів, тепер з'являється на полицях великих торгових мереж.

Секрет якості дрогобицької солі та перспективи відновлення галузі

Секрет якості дрогобицької солі полягає в технології виробництва. Це виварна сіль, отримана з підземної ропи без додаткових домішок. "До неї нічого не додають, тож там найменша кількість добавок", - підкреслює Довгалюк, називаючи її найкращим варіантом серед доступних на ринку.

Перспективи розвитку внутрішнього виробництва пов'язують з відновленням солеварні у Долині на Івано-Франківщині, де також планують виробляти виварну сіль. Менш оптимістично виглядає ситуація із Тереблянським родовищем на Закарпатті, де через конфлікти між інвесторами призупинили видобуток кам'яної солі.

Хіміки одностайні у своїх рекомендаціях: для консервації варто обирати саме виварну сіль, оскільки кам'яна може містити залишки породи. В умовах, коли якісна українська сіль поступово повертається на ринок, споживачі отримують реальну альтернативу сумнівному імпорту.

Також нагадаємо рецепт консервованих огірків "по-французьки".