Загинув під час навчально-тренувального польоту. Згадаймо В'ячеслава Мінку

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо В'ячеслава Мінку. 

В авіакатастрофі, що сталася 25 серпня 2023 року на Житомирщині, загинув військовий льотчик В'ячеслав Мінка. Він розбився разом з іншими пілотами – Джусом (Андрієм Пільщиковим) та Сергієм Проказіним. В'ячеславу було 63 роки. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на «Громадське».

Військовий льотчик, що мав майже 2500 годин нальоту, був надзвичайно пунктуальним. Того дня, перед навчальним польотом, він написав дружині Майї повідомлення: «Навчальний на півтори години». Але в призначений час не вийшов на зв'язок. Згодом дружина отримала страшну звістку від командира: Слава загинув. На похороні їй повідомили, що він помер миттєво. 

В'ячеслав народився у 1960 році в Росії, але завжди вважав себе українцем. Виховуючись у російському Красноярському краї, він після дев'ятого класу вперше приїхав до батька в Миргород і одразу відчув, що це його дім. Коли вже дорослим він спробував відвідати свою матір у Росії, та відмовилася його бачити, і він повернувся в Україну, де знайшов нову родину.

Друга дружина батька, Лідія Семенівна, згадує його як «золоту дитину»: щирого, доброго і турботливого. Вона склала для нього родове дерево Мінків до сьомого коліна, щоб він міг краще пізнати своє коріння. За її словами, В'ячеслав завжди казав, що йде шляхом свого батька-українця. 

У середині 90-х В'ячеслав Мінка вийшов у відставку, розчарований станом української армії. Займався бізнесом, але завжди сумував за небом. Революція Гідності розбудила в ньому громадянську позицію, а в 2015 році, попри 54-річний вік, він повернувся на військову службу. На той момент він не літав 21 рік, але швидко відновив навички, адже був висококласним льотчиком-інструктором, який освоїв усі відомі в СРСР бойові літаки.

З 2015 до 2018 року він бився за український Донбас. Після закінчення контракту він говорив, що велика війна неминуча. 26 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення, 62-річний В’ячеслав повернувся до своєї бригади. Через свій вік він мав доводити придатність до польотів, але завдяки відмінній фізичній формі та наполегливості отримав допуск.

З квітня 2022 року майор Мінка знову в небі. Він допомагав відновлювати навички іншим пілотам, брав участь у розвідувальних і бойових завданнях на Л-39 та МіГ-29. Він дуже хотів освоїти американські винищувачі F-16. 

Дружина В'ячеслава, Майя, розповідає про нього як про турботливого та відповідального чоловіка. Вони мріяли про подорожі після війни. Незадовго до загибелі вони почали будувати будинок, де планували збирати всю родину на великій терасі та співати «Червону калину». Ця мрія, на жаль, залишилася незавершеною.

«Ніяк не можу прийняти його смерть, – ділиться Майя. – Для мене він живий, літає. Бо як же я без нього?».

В'ячеслава Мінку поховали в закритій труні в Борисполі. Посмертно йому присвоїли звання підполковника. Його могила всипана квітами. На похорон приїхали десятки пілотів, яких він навчав, та рідні з усього світу, щоб віддати останню шану. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.