Як рашисти зруйнували водну інфраструктуру Донбасу та звинуватила у відсутності води Україну

На окупованій території Донецької області триває критична ситуація з водопостачанням. Сотні тисяч людей зіткнулися з новою реальністю — вода з крану тече у кращому випадку раз на три дні, а її якісь залишає бажати кращого, зазначає Реальна Газета.

Що сильніше загострюється криза, то сильніше окупанти звинувачують Україну у відсутності води, ігноруючи справжню причину того, що сталося, — руйнування унікальної та складної інфраструктури водопостачання регіону внаслідок повномасштабного вторгнення.

Пропаганда посилила звинувачення України

Колаборанти та росіяни намагаються переконати, що у відсутності води в кранах винна Україна.

Пропаганда запевняє, що Україна нібито цілеспрямовано перекрила канал “Сіверський Донець — Донбас”. Нібито саме через це в Донецьку вода зрідка тече тонкою цівкою раз на три дні. Як Україна могла перекрити канал, більша частина якого була зруйнована бойовими діями, окупанти не уточнюють.

Також зросли звинувачення з категорії “при Україні нічого не робилося”. Цей наратив окупанти використовують щоразу, коли в тому чи іншому місці відбувається порив водопровідної мережі.

При цьому загарбники не можуть пояснити, чому за понад 11 років окупації вони не спромоглися замінити труби та обладнання.

Немає відповідей на запитання, чому в нещодавно окупованих Авдіївці, Вугледарі, Кураховому та низці інших міст таких гострих проблем із водопостачанням не виникало ще кілька років тому.

Щоб зрозуміти, хто дійсно винен у ситуації, що склалася, потрібно розібратися, як влаштована система водопостачання Донецької області.

Як забезпечується водопостачання Донецької області

Водопостачання Донеччини в основному забезпечується за рахунок каналу “Сіверський Донець — Донбас” та складної мережі гідротехнічних споруд, якими вода поширюється за межі каналу.

Канал був побудований 1958 року, щоб заповнити запаси прісної води в регіоні. Її запаси були виснажені під час масштабної індустріалізації, що проводилася наприкінці XIX — початку XX століть.

Канал має довжину 133 кілометри та з’єднує річку Сіверський Донець із витоком річки Кальміус. У деяких місцях канал являє собою дюкери — мости з двох-трьох труб діаметром понад 2 метри.

Дюкери були споруджені над річками, залізничним полотном та численними балками. На дюкери припадає трохи більше ніж 26 кілометрів від загальної довжини каналу.

На випадок аварійної ситуації для безперебійної роботи каналу було створено п’ять водосховищ. Сумарно вони вміщують 64 мільйони кубічних метрів води.

Вода рухається з Сіверського Дінця каналом, потрапляючи на фільтрувальні станції, звідки після очищення подається у водопровідні мережі населених пунктів.

У регіоні існують й інші водосховища. Вони не мають зв’язку з каналом і були споруджені на численних річках, що протікають через регіон.

Бойові дії зруйнували інфраструктуру каналу

До лютого 2022 року канал “Сіверський Донець — Донбас” продовжував подавати воду до Донецька та інших населених пунктів на окупованій частині Донеччини. Відбувалося це з перебоями, а їхніми причинами ставали обстріли та пошкодження.

Ще у вересні 2022 року Texty.org опублікували схему каналу, позначивши на ній ступінь пошкодження вищевказаних об’єктів. Можна припустити, що через три роки ступінь пошкоджень цих об’єктів значно зріс.

Крім того, за цей час лінія фронту просунулася на захід і більша частина каналу, яка раніше перебувала під контролем України, опинилася на окупованій території.

Але не тільки насосні та фільтрувальні станції були пошкоджені або повністю зруйновані внаслідок бойових дій. Дюкери (трубні мости) також зазнали колосальної шкоди.

Дюкери в багатьох місцях були знищені. Частину їх було зруйновано, бо всередині труб нерідко ховалися солдати армії РФ, інша — самими окупантами, щоб забезпечити просування бронетехніки. Крім того, щонайменше один раз окупанти цілеспрямовано знищили частину дюкерів у районі Часового Яру. Величезні труби заважали бронетехніці росіян проїхати та були підірвані.

Займатися ремонтом або відновленням цих споруд не має можливості через бойові дії та обстріли. Тож окупована частина Донеччини буде залишатися без основного джерела води.

Водосховища стрімко міліють

Припинення подачі води каналом “Сіверський Донець — Донбас” та нестримне використання водосховищ призвело до того, що найбільші з останніх стали стрімко міліти.

Ось такий вигляд зараз має Ханжонківське водосховище. Воно розташоване на схід від окупованої Макіївки на річці Кринка. Водойма вміщає в себе 19,4 мільйона кубометрів води.

А ось на що перетворилося Старокримське водосховище в районі окупованого Маріуполя. Воно використовувалося для забезпечення води самого міста та промислових підприємств у ньому. За словами самих загарбників, воно обміліло приблизно на 70% і цей процес триває.

А напередодні колеги з BBC опублікували супутникові знімки ще двох водосховищ — Карлівського та Горлівського. На знімках видно, що води в них стало менше. Загалом журналісти проаналізували знімки п’яти великих і ще п’яти дрібніших водосховищ на Донеччині. Дев’ять із них помітно обміліли за останні чотири роки.

Це явище можна було б пов’язати зі спекотною літньою погодою та відсутністю опадів, але рівень води у вищевказаних водосховищах ніколи не падав так низько ні до 2014 року, ні до 2022 року.

Обміління багатьох водосховищ, не пов’язаних із каналом “Сіверський Донець — Донбас”, пов’язане з тим, що окупанти перекачують воду з них до водойм, розташованих поблизу Донецька та Макіївки. У цих містах ситуація з водопостачанням особливо загострилася в останні місяці.

Без відновлення інфраструктури каналу “Сіверський Донець — Донбас” дії окупантів призведуть до обміління тих водосховищ, звідки вони зараз викачують воду.

Похмурі перспективи

Наразі проблема дефіциту води на окупованій Донеччині стоїть вкрай гостро. Проте вже за кілька місяців ситуація може погіршитися.

Велика кількість води окупантам знадобиться для заживлення системи опалення. Чи вистачить води для цього, чи ні, невідомо. Якщо ні, то вже в доступному для огляду майбутньому жителі Донецька або, наприклад, Макіївки можуть зіткнутися з відсутністю тепла у квартирах.

Якщо це станеться і майбутня зима буде холодною, не виключено, що великі міста на окупованій частині регіону очікує масовий відтік населення.

Не так давно окупанти заявили, що побудують ще одну гілку водоводу “Дон — Донбас”. Будівництво першої було закінчено 2023 року, але, як показують сьогоднішні події, споруда не особливо допомогла поліпшити ситуацію.

Зазначимо, що навесні 2024 року самі окупанти заявили, що запуск водоводу не дозволив забезпечити цілодобове водопостачання. Загарбники визнали, що вирішити “водне питання” може лише повне відновлення каналу “Сіверський Донець — Донбас”.

Автор: Костянтин Долгий, Єва Позднякова

Джерело: Реальна Газета