/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F5360f0a54ea1eada8d2751ee4b49410d.jpg)
Українські Рокфелери 19 століття: як жили та куди вкладали гроші Ханенки
Як сім'я Ханенків та Терещенків возз'єдналися?
Походження Богдана Ханенка було шляхетським, адже він народився у сім'ї не бідного чоловіка на Чернігівщині, а один із його предків був гетьманом Правобережної України, інформує 24 Канал.
Цілком логічно, що здобував Богдан Ханенко освіту не просту – навчався в Московському університеті, вивчаючи право. Згодом працював у Петербурзі та Варшаві. Відтак, адвокатська практика та землі на Чернігівщині приносили йому чималий дохід.
У 1874 році стається переломний момент для нього: він одружується з Варварою Терещенко, яка є однією із представниць багатого українського роду, про що йдеться на сайті Музею Ханенків.
Чим володіла сім'я Терещенків
Родина Терещенків були цукровими магнатами й мали десятки цукроварень на Лівобережній Україні. Вони контролювали на той час 11 цукрових заводів й щороку виробляли продукції на 21 мільйона рублів. Капітал родинного "Товариства цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків" складав 8 мільйонів рублів, що у понад 8 разів перевищувало тодішній бюджет Києва.
Якою була діяльність сім'ї Ханенків?
Сім'я Ханенків наприкінці 19 століття – на початку 20 століття тісно була пов'язана з аграрно-промисловим підприємництвом у межах тодішньої Російської імперії.
Подружжя Ханенків / Фото Фільтр
Відомо, що Богдан та Варвара управляли бурякоцукровими заводами Терещенків, які належали до сімейної бізнес-імперії.
- Крім цього, Богдан Ханенко у 1890-х роках обіймав керівні посади в провідних господарських структурах Російської імперії: він був директором-розпорядником, а згодом головою правління Південноросійського товариства сприяння землеробству (так званого "Землеробського синдикату").
- Також входив до Всеросійського товариства цукрозаводчиків, Київського біржового товариства й очолював Київський комітет торгівлі й мануфактури.
- Ханенко навіть представляв інтереси промисловців у Державній Раді Російської імперії.
Ба більше, завдяки прибуткам від цукрових заводів родини Терещенків сім'я Ханенків змогла чимало інвестувати й у культуру.
Як Ханенки розвивали культурні проєкти в Україні?
Наприклад, під час весільної подорожі в Італії подружжя купили картини, твори епохи Відродження, античні скульптури тощо, пише видання Vector.
За все вони витратили 15 тисяч рублів, що на той час цінувалося як цілий статок – будинок у центрі Києва коштував навіть менше (8 – 10 тисяч рублів).
- По приїзді до України, подружжя почало будівництво будинку на Терещенківській спеціально для того, щоб розмістити там усі покупки, що були придбані в Італії.
- Відомо, що ціна будівництва будинку сягнула 80 тисяч рублів, що дорівнювало будівництву цілого заводу.
- Важливо додати, що крім європейського мистецтва, Ханенки цікавилися й українськими знахідками, як-от археологічні знахідки, церковне мистецтво, народні ремесла тощо.
Втім у цьому розглядався не лише мистецький потяг, але й фінансовий проєкт.
Музей Ханенків у різні роки (перші 2 фото – зали з експонатами, 3 фото – фасад будинку Ханенків) / Скриншоти з сайту Музей Ханенків
Річ у тім, що будинок, який звели Ханенки, став не лише музеєм, але й почав приносити дохід як нерухомість: якщо на першому поверсі будинку були інститут історії мистецтва та бібліотека, то на другому – апартаменти. Отже, прибуток від оренди повністю покривав би витрати на утримання музею.
Зверніть увагу! Попри роки музей Ханенків досі працює й приймає відвідувачів у Києві. Робота музею продовжилася навіть після того, як у 2022 році поблизу нього поцілила російська ракета.