Чого Путін хоче від саміту з Трампом — Financial Times

Очільник Кремля Владімір Путін уперше за останні 18 років прибуде до США для зустрічі з американським президентом — саміт із Дональдом Тромпом відбудеться у п’ятницю на Алясці. Місце обрали не випадково: колишня російська територія, продана Сполученим Штатам у XIX столітті, символізує зміну кордонів і нагадує про те, що земля може бути предметом політичних угод. На тлі війни в Україні та економічного тиску Росії Москва розглядає цю зустріч як шанс уникнути нових санкцій, вийти з дипломатичної ізоляції та використати прагнення Трампа швидко завершити бойові дії для досягнення своїх цілей.

Аляска, де відбудеться зустріч лідерів, якнайкраще символізує світогляд Кремля, пише Financial Times.

На відміну від військового захоплення близько п’ятої частини України, продаж Аляски США у XIX столітті за правління імператора Олександра II був мирною угодою. Цей історичний прецедент нагадує, що державні кордони не є сталими, а територія може розглядатися як політичний чи економічний ресурс.

За оцінками аналітиків, нинішня ситуація на фронті та фінансові обмеження не спонукають російського диктатора зменшувати свої територіальні амбіції чи погоджуватися на невигідні умови миру. Натомість він намагається підтримувати діалог із Трампом, щоб уникнути погіршення відносин, яке могло б дорого коштувати Москві.

"Путін не має стимулу завершувати війну зараз. Для нього важливо зберегти увагу Трампа", — зазначила Олександра Прокопенко з Центру Карнегі "Росія-Євразія".

Водночас Кремль стикався і з ризиками. Трамп, який обіцяв завершити війну в Україні за 24 години, раніше висловлював роздратування тим, що Путін, на його думку, "дуже милий", проте продовжує агресію та "говорить Вашингтону чимало нісенітниць". Це призвело до перших кроків з розширення поставок зброї Києву та погроз запровадити мита проти Індії за закупівлю російської нафти.

Проте вже за кілька днів після візиту спеціального посланника США Стіва Віткоффа до Москви ситуація різко змінилася. Лише за два дні до дедлайну, який Трамп визначив для досягнення перемир’я або запровадження санкцій, Путін отримав перше за майже два десятиліття запрошення до США на зустріч з американським президентом — остання така відбулася у 2007 році з Джорджем Бушем.

Як пояснив професор російської політики в Кінгс-Коледжі Лондона Сем Грін, саміт став наслідком того, що обидва лідери "загнали себе в кут". Путін не планував погоджуватися на умови, нав’язані Вашингтоном, щоб не виглядати слабким під тиском, а Трамп побоювався, що санкції виявляться неефективними та вдруге продемонструють його безсилля.

"Той факт, що Путін їде до США не як в'язень, що він перетворився з об'єкта розчарування на бажаного гостя, і що зустріч відбудеться без участі українських та європейських представників, можна вважати дипломатичною перемогою для Кремля", — підкреслив Грін.

Колишній міністр закордонних справ Росії Андрій Козирєв зазначив, що зустріч Трампа та Путіна, проведена без участі президента України Володимира Зеленського — давня мета Кремля. Він підкреслив, що саміт відбудеться без помітних поступок із боку Росії щодо її ключових військових цілей. На його думку, сам факт переговорів уже є "політичною вигодою для Путіна", яка не вимагала від нього жодних внутрішніх чи зовнішніх втрат, на відміну від його американського візаві.

Новопризначена глава місії України при НАТО Альона Гетманчук вказує, що Путін переслідує щонайменше три завдання: вийти з міжнародної ізоляції, уникнути нових санкцій та використати прагнення Трампа швидко завершити війну, аби досягти дипломатичними методами того, чого не вдалося реалізувати на полі бою.

Переговорний процес розгортається на тлі загострення ситуації на фронті: російські війська активізували наступ на сході України та намагаються оточити кілька стратегічно важливих міст, що слугували опорними пунктами оборони.

Водночас економічна позиція Росії похитнулася. За перші сім місяців року доходи від енергоресурсів знизилися на 20% порівняно з минулим роком через падіння світових цін на нафту, а нові тарифи, запроваджені Трампом щодо Індії за купівлю російської нафти, посилюють тиск.

"Економіка Росії нині слабша, ніж будь-коли за останні три роки", — констатує експерт із російської економіки Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP) Яніс Клуге.

Водночас він наголошує, що економічні труднощі поки що не змінюють позицію Кремля стосовно України. "Для Путіна загроза санкцій радше свідчить про розчарування Трампа. Він більше стурбований зростаючим розчаруванням американського президента ніж впливом нових санкцій", — додав експерт.

Усі деталі переговорів між Путіним і Віткоффом не розголошуються, однак деякі ключові моменти стали відомі зі спілкування Вашингтона з європейськими та українськими партнерами, а також із публічних заяв. Серед них — можливість обміну територіями.

"Відбудеться певний обмін територіями, вигідний для обох сторін", — заявив Трамп. Після зустрічі Москва назвала пропозиції Віткоффа "прийнятними", проте не стала коментувати слова президента США про територіальний обмін.

Путін неодноразово підкреслював, що його вимоги до України залишаються незмінними. "Це навіть не умови, а цілі Росії", — сказав він 1 серпня під час зустрічі з Аляксандром Лукашенкам у Валаамському монастирі на півночі РФ.

Серед цих цілей — офіційна відмова України від вступу до НАТО та збереження без'ядерного статусу, а також так звані "демілітаризація" і "денацифікація". Крім того, Путін вимагає повного відведення українських військ із чотирьох частково окупованих регіонів, які Росія вже оголосила своєю територією.

Він також заявив, що допускає збереження українського суверенітету над Херсонською та Запорізькою областями, але за умови надання Росії гарантованого сухопутного доступу до Криму через ці території. "Київ має забезпечити сервітут", — уточнив російський диктатор.

Попри те що опитування в Україні фіксують зростання втоми від війни та певну підтримку ідеї перемир’я, більшість громадян рішуче виступає проти виконання вимог Росії, зокрема виведення військ із населених пунктів, зазначає видання.

Напередодні саміту на Алясці Володимир Зеленський і Владімір Путін активно намагаються зміцнити підтримку серед своїх союзників. Зокрема Київ наполягає, щоб ЄС та США домагалися початку переговорів лише після припинення вогню або суттєвого зниження інтенсивності боїв.

Зі свого боку Путін провів телефонні розмови з лідерами дев’яти країн, які Москва вважає дружніми, серед них — голова КНР Сі Цзіньпін. Також він прийняв у Кремлі президента ОАЕ та радника з нацбезпеки Індії.

"Єдиний реальний варіант — замороження конфлікту вздовж нинішньої лінії фронту. Сценарій, схожий на пат після Корейської війни, виглядає значно вірогіднішим, ніж тривалий мир", — зазначає московський політолог Андрєй Колєсніков. За його словами, Путін прагне розділити світ на сфери впливу разом із Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном.

"Нова Ялта і холодна війна — це саме те, чого він хоче. Він мріє про лаври Сталіна", — підсумував експерт.

Нагадаємо, за інформацією Bloomberg, лідери ЄС хочуть поговорити з Трампом до його зустрічі з Путіним.