15 дітей з Миколаївщини силоміць вивезли до росії

Офіс Генерального прокурора завершив розслідування цього воєнного злочину, домігся внесення підозрюваних до санкційних списків і передав обвинувальний акт до суду.

П’ятнадцять дітей із Новопетрівської спеціальної школи Миколаївської області пройшли шлях від рідної школи через окупований Крим до російської Анапи. Замість уроків і безпечного дитинства озброєні військові, заборона рідної мови та примус співати гімн країни-агресора.

За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора проведено комплексне розслідування цього воєнного злочину. Встановлено повний маршрут незаконного переміщення дітей, ідентифіковано причетних, серед яких військовослужбовець збройних сил держави-агресора та двоє колаборантів з тимчасово окупованої Херсонщини.

Зібрано докази для використання як у національних судах, так і в міжнародних інституціях. Обвинувачених внесено до санкційних списків, а обвинувальний акт передано до суду за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.

Під час окупації села Новопетрівка у місцевій спеціальній школі залишалися 15 дітей: десятеро позбавлені батьківського піклування, двоє сиріт, двоє потрапили до закладу через складні життєві обставини, ще одна дитина на момент депортації була усиновлена громадянами США.

З перших днів окупації російські військові, серед яких був один із майбутніх обвинувачених, регулярно навідувалися до школи для перевірки наявності та кількості дітей. У липні 2022 року директорка, занепокоєна їхньою безпекою, почала шукати шляхи евакуації на підконтрольну Україні територію. Про це дізналися військові, які озброєні прибули до закладу, допитали директорку та встановили озброєний контроль, щоб завадити вивезенню дітей.

Наступного дня близько двадцяти озброєних військових рф примусово перевезли дітей разом із директоркою та її чоловіком до селища Степанівка Херсонської області, у глиб окупованої території, де вони перебували три місяці.

У жовтні того ж року двоє колаборантів, погрожуючи застосуванням насильства, організували їх подальше переміщення: зі Степанівки до річкового вокзалу м. Херсон, потім човном до м. Олешки, а звідти автобусом через м. Армянськ (АР Крим) до залізничної станції м. Джанкой. Там дітей зустріли представники окупаційних «органів влади» та співробітники МНС рф. Того ж дня їх депортували до м. Анапа (Краснодарський край, рф) окремим вагоном потяга.

Дітей щодня піддавали ідеологічному тиску: примушували співати гімн країни-агресора, брати участь у заходах з нав’язуванням проросійських поглядів, забороняли спілкуватися українською мовою, користуватися українською символікою.

Слідство встановило, що жодних об’єктивних підстав для «евакуації» не було. Діти не потребували медичної допомоги чи додаткового обстеження, у школі було бомбосховище, запаси продуктів, ліків і засобів гігієни, а ситуація в населеному пункті залишалася стабільною.

Дії обвинувачених кваліфіковані як порушення законів та звичаїв війни. Насильницьке переміщення цивільних осіб з окупованої території, особливо дітей, є грубим порушенням ст. 49 IV Женевської конвенції 1949 року та воєнним злочином відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Завдяки злагодженій роботі українських правоохоронців, міжнародних партнерів та волонтерських організацій усіх дітей вдалося вивезти з території росії у безпечні місця за кордоном. Усиновлена дитина нині перебуває у США разом з опікунами.

Офіс Генерального прокурора