Євгеній Лисенко: «Проєктний менеджер – це лідер, який веде за собою команду»

Одним із найбільш універсальних і популярних фахівців в IT став проєктний менеджер. За даними платформи для онлайн-навчання GoIT, в Україні молодший проєктний менеджер заробляє на місяць від 2100 до 2500 доларів США, старший – удвічі більше. Але профільної освіти замало, щоб стати цінним співробітником, каже Євгеній Лисенко, який кілька років успішно керував проєктами міжнародної аудит-консалтингової корпорації PwC. Він зазначає, що ринку потрібні професіонали, здатні не тільки керувати, а й пропонувати нові рішення. Сам він, наприклад, впровадив автоматизовану систему адаптації нових співробітників, яка економить бізнесу час, зусилля і гроші. В інтерв'ю відомий експерт розповів про ключові аспекти роботи проєктного менеджера в IT і поділився особистим досвідом залучення новачків до робочого процесу.

– Євгеніє, багато молодих людей, які обирають для навчання напрямок IT, слабо уявляють, наскільки широка ця сфера діяльності. Навіщо, наприклад, компаніям проєктні менеджери і чому їм готові добре платити?

– Проєктні менеджери відіграють головну роль у забезпеченні успішного виконання проєктів, що сприяє досягненню стратегічних цілей організації. Вони розробляють детальні плани, визначають ресурси, необхідні для їх виконання, організовують роботу команди. Ці фахівці виявляють потенційні ризики, розробляють стратегії їх мінімізації, контролюють реалізацію проєктів. Вони відстежують прогрес проєкту, виявляють відхилення від плану і вживають заходів щодо їх усунення. При цьому проєктні менеджери повинні вміти ухвалювати рішення в умовах невизначеності та тиску термінів. Відповідальність величезна, не кожен готовий взяти її на себе, тому такі фахівці дуже потрібні, і їхня праця оплачується гідно.

– Ви координували роботу команд на різних проєктах – управління людьми теж одне із завдань проєктного менеджера. Що, на ваш погляд, у цьому найскладніше?

– Мабуть, побудова комунікації. Від цього залежить уся подальша робота. Проєктний менеджер – це лідер, який веде за собою команду, і вона відчуває його настрій. Тому в будь-якій, навіть найскладнішій, ситуації він має зберігати спокій і самоконтроль. Також важливо бути уважним до настрою і стану співробітників, вчасно надавати підтримку. Ось тоді команда працює злагоджено і з ентузіазмом.

– Які методи управління добре працюють в IT?

– На мій погляд, найефективніший підхід – гнучке управління, коли завдання діляться на більш дрібні етапи. Це допомагає стежити за прогресом проєкту і за необхідності коригувати плани. Щоденні короткі наради з обговоренням поточних питань і складнощів, що виникають, дають змогу швидко реагувати на проблеми і знаходити ефективні рішення, мінімізуючи затримки в проєкті.

– А як змінюється підхід до управління, коли команда починає зростати?

– Коли команда зростає, особливо в міжнародній структурі, багато що залежить від стійких процесів – як усередині колективу, так і на етапі входу в нього. Я зрозумів, що важливо звернути увагу на першу точку контакту – адаптацію новачків. Вони приходять з ентузіазмом, але часто губляться через організаційні дрібниці: не знають, з ким зв'язатися, які кроки пройти, коли і що відбуватиметься. Я вважаю, що завдання лідера – не тільки розподіляти завдання, а й робити вхід у команду максимально зрозумілим і комфортним.

– Як ви перевели турботу про нових співробітників у системну практику?

– Я очолив проєкт зі створення системи, яка структурує й автоматизує ключові етапи онбордингу, перетворюючи адаптацію на зрозумілий і надійний маршрут. Вона створює ритм і структуру, дає новачкові зрозуміти, що його шлях продуманий, а команді дає змогу не витрачати час і сили на ручний супровід. Це вже не просто HR-інструмент, а частина загальної культури турботи й ефективності.

– Цей проєкт приніс вам перемогу в міжнародному конкурсі Best Business Awards у 2024 році – вас визнали «Найкращим IT проєктним менеджером». Як участь у подібних конкурсах впливає на кар'єру фахівця?

– Перш за все, участь, і тим паче перемога, в таких конкурсах підвищує впізнаваність і репутацію фахівця в професійному середовищі. Це підтверджує його кваліфікацію, мотивує до розвитку і часто відкриває нові кар'єрні можливості. Роботодавці сприймають переможців як більш кваліфікованих і перспективних кандидатів.

– Ще однією важливою частиною вашої роботи були оцінка та відбір внутрішніх IT-ініціатив. Ви допомагали компанії уникати витрат на неефективні проєкти. Як цей процес влаштований у такій великій структурі, як PwC?

– Щомісяця від різних відділів надходять заявки на запуск нових проєктів. Це може бути автоматизація рутини, поліпшення інтерфейсів, впровадження нових сервісів. Я аналізував кожну заявку: уточнював цілі, збирав вимоги, оцінював потенційну цінність і ресурсні витрати. Якщо проєкт видавався неефективним, ми його не запускали. За рік я відхиляв у середньому 60 таких ідей, що економило компанії понад мільйон доларів. При цьому намагався регулярно переглядати критерії оцінки, щоб бути впевненим: у роботу йдуть тільки ті ініціативи, які дійсно дадуть результат.

– А як же штучний інтелект? Його ви використовували?

– Обов'язково! Я провів у компанії експеримент, де ми застосовували ШІ для оцінки проєктів на ранніх етапах. Виявилося, що рішення і висновки, які він пропонував, у більшості випадків збігалися з моїми власними оцінками.

– Як ви вважаєте, попит на проєктних менеджерів продовжить зростати? Чи варто обирати цю спеціальність?

– Я думаю, що потреба у фахівцях з управління проєктами, які володіють знаннями у сфері сучасних технологій, особливо у сфері ШІ, сталого розвитку та цифрової трансформації, зростатиме. З розвитком віддаленої роботи українські фахівці отримають більше можливостей для співпраці з міжнародними клієнтами та збільшення свого доходу. Ця тенденція посилюватиметься. Для тих, хто розглядає кар'єру у сфері управління проєктами, професія пропонує не тільки конкурентоспроможну заробітну плату, а й зрозумілий шлях професійного розвитку, широкий вибір галузей та універсальні навички, актуальність на ринку праці.