"І тут почалося найстрашніше": як атаки українських дронів змінюють настрої росіян щодо війни Путіна

Вперше за чотири роки війни удари БПЛА по території Росії перемістилися на перше місце за рівнем уваги росіян. Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологами російського недержавного "Левада-центру" з 22 по 30 липня 2025 року.

"Телеграф" розбирався, який ефект справили удари БПЛА по транспортній інфраструктурі влітку 2025 року і чому атаки дронів змінили позицію прихильників продовження війни.

Війна до перемоги чи мир. Підтримка війни в Росії падає, але є й непримиренні

Опитування "Левада-центру" у липні 2025 року показало, що більшість росіян (63%) виступають за припинення війни з Україною шляхом переговорів, у той час як 30% підтримують продовження бойових дій.

Підтримка переходу до мирних переговорів зростає з літа минулого року та досягла максимуму у травні 2025 року.

Максимальні значення цього показника фіксуються протягом трьох останніх місяців поспіль, зазначають соціологи.

Підтримка війни серед росіян знижується серед усіх верств населення Росії, незалежно від соціального стану, статі чи віку. Проте є соціально-демографічна група у Росії, у якій підтримка прагнення Путіна продовжувати війну сильніше, аніж серед інших категорій населення. Найчастіше на позиції — "війна до перемоги" — стоять літні, небідні чоловіки (55 років і старші) з вищою освітою з Москви та великих міст.

Як правило, це вихідці з підприємств ВПК, держуправління або силових структур, деякі з них обіймали керівні посади, вийшли на пенсію, але зберегли високий рівень життя, уточнюють соціологи. Іноді цих людей соціодемографи називають опорою режиму. Вони, поряд з олігархами, є його бенефіціарами.

До певного моменту більшість росіян війни не помічали

Щоб мати серед росіян підтримку "СВО", Путін щосили намагається зберегти у них відчуття нормальності, незмінності, стабільності життя, насамперед у Москві та ключових регіонах Росії.

Кремль, наскільки це можливо, уникає логіки тотальної війни. Для цього навіть слово "війна" заборонили та замінили його неологізмом "спеціальна військова операція". "Вдалося уникнути повної мобілізації (провели лише часткову) та введення воєнного стану в країні, економіку не перевели на військові рейки", — роблять висновок соціологи Всеросійського центру досліджень громадської думки (російською — ВЦИОМ), підбиваючи підсумки трьох років війни. Дослідивши настрої росіян, вони стверджували у лютому 2025 року, що "життя в Росії зовсім не схоже на військовий табір".

Наприклад, аналіз розподілу поховань загиблих в Україні солдатів ЗС РФ у регіонах переконливо свідчить – гарматне м’ясо Путін набирає не в столицях, а в глухих куточках Росії. У деяких бідних селах Тиви та Бурятії на кордоні з Монголією частка чоловіків віком 20—55 років, убитих в Україні, сягає 8%. А в Москві частка загиблих у "СВО" у 160 разів менша – лише 0,05%.

Російську базу прихильників війни мобілізація не торкнулася, добровільно воювати вони не йдуть, могили вбитих в Україні солдатів вони не бачать. До певного моменту значна частина населення Росії, і зокрема вищезгадана соціальна опора режиму, війни не помічала.

Російські відпускники та снаряди рухалися на південь одним маршрутом

З "новою реальністю" багато росіян, у тому числі "ядерні" прихильники продовження війни, зіткнулися по дорозі на курорти влітку 2025 року. З приходом сезону відпусток мільйони далеких від війни жителів величезної країни, не змінюючи багаторічних звичок, рушили на море: хтось на літаку, хтось на автомобілі, але більшість потягом. Вибір залізниці для літньої подорожі обумовлений тим, що з 2022 року у південних регіонах Росії, у тому числі в Ростові-на-Дону, Краснодарі та Анапі, а також в анексованому Криму закриті аеропорти.

Щоб впоратися з напливом пасажирів, Російська залізниця (РЖД) істотно збільшила кількість поїздів, що йдуть у південному напрямку.

Цими ж маршрутами на фронт йдуть потяги з боєприпасами, пальним та іншими вантажами для російської армії. Традиційно для постачання своїх військ в Україні ЗС РФ активно використовують Північнокавказьку залізницю. Влітку 2025 року трафік на вузлових станціях у Волгоградській, Ростовській областях та Краснодарському краї був перенапружений. Найменший збій у графіку руху потягів у такій ситуації призводить до транспортного колапсу.

Мільйони застряглих – транспортний колапс у сезон відпусток

Гріх було б не використати вузьке місце в логістиці ворога, і в середині липня ЗСУ розпочали масовану кампанію ударів по найважливіших залізничних маршрутах постачання російської армії.

Перша атака БПЛА відбулася 19 липня на вузлову станцію Ліхая у Ростовській області. Внаслідок "завмерло" понад 130 пасажирських поїздів, "застрягли" не менше 100 тис. пасажирів. Скільки вантажних потягів зупинилися — РЖД не повідомила. Цього ж дня в аеропортах Московського регіону і Санкт-Петербурга скасували 517 рейсів, а 169 літаків пішли на запасні аеродроми через дрони, що пролітали поблизу. Закриття столичних аеропортів викликало ланцюгову реакцію скасування та затримок авіарейсів по всій Росії.

Наступна станція Північнокавказької залізниці – Каменоломні – була атакована 21 липня. Результат – затримано 50 пасажирських поїздів.

24 липня атака БПЛА на паливний термінал поблизу аеропорту Сочі призвела до скасування понад 80 авіарейсів.

У липні та серпні удари по транспортній та паливній інфраструктурі на півдні Росії відбуваються практично щодня, паралізуючи рух пасажирських та вантажних поїздів, створюючи затори в аеропортах. Українські дрони завдали дискомфорту мільйонам пасажирів, не вбивши жодного з них.

"До цього неможливо звикнути. Це завжди страшно"

Скільки російських військових ешелонів через удари БПЛА по залізничних вузлах не дійшли до фронту і як це відбилося на діях ЗС РФ, буде зрозуміло пізніше. А от морально-психологічний ефект зрозумілий уже зараз: попри те, що інформації про загиблих пасажирів не було, українські дрони дуже налякали росіян.

"Раптом поїзд зупинився. Не на станції, не біля платформи, а просто на перегоні. Усередині темно: світло відключили, кондиціонери перестали працювати, стало душно. Навколо ні вогнику, ні звуку, ні зв’язку, ні сигналу. І тут почалося найстрашніше — десь недалеко пролунали вибухи і автоматні черги", — ділиться враженнями від пережитого по дорозі до моря мешканка Челябінська.

"Провідники мовчать. Жодного пояснення, жодної інформації. Тільки пошепки — "не знімайте нічого". Ми сидимо в темряві, як у зачиненій коробці, а за вікном чортзна-що. Похмуро. Незрозуміло. Страшно. Що це взагалі було? Чому ніхто не повідомив, що відбувається?" — запитує росіянка з далекого уральського міста на четвертому році війни, яку веде її країна проти України.

Атаки українських дронів стали головною подією для більшості росіян, опитаних соціологами 22—30 липня 2025 року. Згідно з соцдослідженням, 76% жителів Росії турбують збої в роботі транспортної інфраструктури, зокрема 41% — дуже турбують. "Ядерних" прихильників продовження війни транспортний колапс зачепив найсильніше. Наприклад, серед москвичів таких 81%. А у віковій групі 55 років та старше 82% опитаних заявили, що їх турбують затримки рейсів в аеропортах через атаки українських БПЛА, зокрема 52% — дуже турбують.

Соціологи побічно підтверджують: збої у роботі транспортної інфраструктури після ударів БПЛА, а також атаки дронів по цілях у глибині Росії – доставляють дискомфорт соціальній базі підтримки війни, що, своєю чергою, впливає збільшення кількості прибічників її завершення.