У представництві Президента в Криму закликали корінні народи зберігати родинні архіви

Заступник постійного представника Президента України в АР Крим Денис Чистіков закликав представників корінних народів України зберігати родинні архіви, або передавати їх до Державної архівної служби України.

Про це він заявив під час пресконференції «Закон України про корінні народи: запорука реалізації прав корінних народів України» в Укрінформі.

"Звертаюся до представників корінних народів. На сьогоднішній день Державна архівна служба України має можливість і готова надати допомогу з документування всіх матеріалів, які зберігаються в родинних архівах на контрольованій частині України. Оскільки ми розуміємо, що це може бути єдиним джерелом інформації про корінні народи, тому звертайтесь, якщо є можливість, до Державної архівної служби, або зберігайте ці матеріали для того, щоб ми мали цю пам'ять, оскільки ми усвідомлюємо, що залишить РФ після звільнення. Більшість матеріалів і пам'яток залишилися на окупованих територіях. Із досвіду звільнення новоокупованих територій - РФ їх повністю знищує, або забирає з собою всі документи", - підкреслив Чистіков.

Він зауважив, що з цього приводу вже проводилися комунікації з кераїмами та кримчаками, а також з Державною архівною службою України.

Водночас голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що відповідальність за корінні народи України - кримських татар, караїмів та кримчаків - є тестом на зрілість Української держави.

"Відповідальність за корінні народи України - кримських татар, караїмів та кримчаків - це тест на зрілість Української держави і тест на відповідальність українського суспільства перед власною історією та культурою. Заради того, щоб цей тест ми пройшли успішно, було ухвалено закон "Про корінні народи України"", - зазначив Єленський.

За його словами, остаточно цей закон можна імплементувати після деокупації Криму, але виконувати його можна вже зараз.

"На виконання цього закону на сьогодні вже ухвалено низку нормативно-правових актів. Вже подано до Кабінету Міністрів України проєкт нормативно-правового акту про визнання Меджлісу кримськотатарського народу представницьким органом кримських татар. Також напрацьована стратегія збереження і розвитку кримськотатарської мови. Вже закінчується робота над стратегією збереження і розвитку дев'яти мов, які знаходяться на межі зникнення. Це, крім кримськотатарської мови, кримчацька, караїмська, румейська, ідиш та інші", - наголосив голова Держслужби з етнополітики.

Він додав, що в Україні вже затверджений нагрудний знак премії за розвиток кримськотатарської мови. Щороку присуджуватимуться до 20 премій у розмірі ₴50 тисяч кожна.

У свою чергу заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська наголосила, що з часу ухвалення закону "Про корінні народи України" до сьогодні значення цього документа змінилося, зокрема в рамках євроінтеграційного питання.

За її словами, питання інших національностей, інших народів в Україні - одна з основних частин, яка опрацьовується в межах інтеграційної діяльності України.

Ковальська зазначила, що завдяки закону цього року школярі вже могли складати НМТ рідними мовами.

Також вона зауважила, що в Україні існує абсолютна свобода для всіх національностей та всіх релігій.

"Ми бачимо це на прикладі кримськотатарського народу. Ситуація з Кримом - це питання не просто долі кримськотатарського народу, це політичне питання, яке впливає на зовнішню політику України", - додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, 23 липня 2021 року в Українінабув чинності закон про корінні народи.