Зустріч Трампа та Путіна на Алясці: сценарії можливих домовленостей — від територіальних поступок до покарання Росії

Зустріч президентів США та Росії на Алясці — найбільшому американському штаті, який Росія продала США у 1867 році за $7,2 млн — стане першою від червня 2021 року, коли Джо Байден зустрічався з Путіним у Женеві. За місяць до цієї зустрічі, коли Росія вже активно накопичувала свої війська біля українських кордонів, США скасували санкції проти «Північного потоку-2», що дало змогу Москві добудувати газогін і накопичити ще більше грошей для повномасштабного вторгнення.

Санкції проти «Північного потоку-2» запроваджував Трамп у грудні 2019 року. Трохи раніше в односторонньому порядку він вивів США з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (РСМД). Буцімто відмовою від мораторію на розміщення РСМД зараз погрожує Москва, посилаючись на розгортання ракет американського виробництва в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. На додачу, у лютому 2026 році припиняє свою дію СНО-III — Договір між США та РФ про скорочення та обмеження стратегічних ядерних наступальних озброєнь.

Хоча фактично, як зазначають експерти, вихід Москви з неіснуючого мораторію щодо розміщення РСМД став відповіддю на перекидання Трампом двох атомних підводних човнів поближче до Росії. Таке рішення президента США минулого тижня було відповіддю на чергові ядерні погрози божевільного заступника Радбезу РФ Дмитра Медведєва. Все це й буде тлом зустрічі Трампа та Путіна на Алясці вже цієї п’ятниці. Проте, звісно, головне питання цього саміту — це шляхи припинення війни Росії проти України.

Чим супроводжується підготовка до зустрічі Трампа та Путіна? Яких сценаріїв розвитку подій Україні очікувати після цього саміту? Про все це читайте в матеріалі ТСН.ua.

Сценарій №1: тимчасове припинення вогню

ТСН.ua вже неодноразово писав, що вимогу щодо 30-денного всеосяжного перемир’я США висунули ще в середині березня в саудівській Джидді, як умову для відновлення постачань зброї й обміну розвідданими з Україною (тоді Америка вперше заморозила військову допомогу). Київ на це погодився ще тоді, на відміну від Москви, не дивлячись на постійні погрози Трампа запровадити проти Росії санкції «через два тижні», «через 100 днів», «через 50 днів» тощо.

Останній дедлайн збіг минулої п’ятниці, 8 серпня. Проте, замість посилення тиску на Росію, президент США заявив про саміт із Путіним на Алясці 15 серпня. Схильний до персональної дипломатії, Трамп, вочевидь, продовжує вважати, що його особиста зустріч із Путіним може дати якісь зрушення та результати. У недільному інтерв’ю Fox News віцепрезидент США Джей Ді Венс нагадав, як раніше Путін говорив, що ніколи не сяде за стіл переговорів із Зеленським.

«Тепер це має змінитися. Це те, де президент Трамп повинен змусити президента Путіна і президента Зеленського дійсно сісти за стіл переговорів, щоб з’ясувати їхні розбіжності. Якщо взяти до уваги поточну лінію зіткнення між Росією та Україною, ми спробуємо знайти якесь узгоджене рішення, з яким українці та росіяни зможуть жити у відносному мирі, де припиняться вбивства», — додав Джей Ді Венс, наголосивши, що ні Україна, ні РФ не будуть задоволені тим врегулюванням війни, до якого можуть прийти за лідерства Трампа.

Проте, про яке врегулювання війни зараз може йтися, коли від перших переговорів у саудівській Джидді окремо з українською та російською делегацією в середині березня, де американці висунули вимогу щодо негайного 30-денного припинення вогню, Путін навіть цього не зробив. Не наблизили режим тиші і шість телефонних розмов Трампа та Путіна, як і чотири візити спецпосланця президента США Стіва Віткоффа до Росії.

Навпаки, за словами експертів, це лише легітимізувало Путіна, зруйнувавши його міжнародну ізоляцію. Тому, не складно здогадатися, кому саме буде більш вигідною ця зустріч на Алясці. Не кажучи вже про місце проведення саміту, як і про те, що це вперше від 2007 Путіна запросили до США (за виключенням ООН).

Проте, все ж сценарій №1 щодо тимчасового припинення вогню ТСН.ua оцінює можливим приблизно на 60%. Адже, по-перше, зараз це вигідно самій Росії. По-друге, в західній пресі вже з’являлися повідомлення, що Кремль зважує оголошення саме повітряного перемир’я як поступку Трампу.

Сценарій №2: заморозка по поточній лінії фронту

Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що згодою на переговори на Алясці Москва намагається запобігти запровадженню нових американських санкцій, якими Вашингтон погрожує вже кілька місяців поспіль. Так само, як Путін вже використав шість телефонних розмов із Трампом і чотири візити Віткоффа до Росії. Проте, навіть для встановлення 30-денного припинення вогню Кремль висував нереалістичні вимоги, як-то виведення українських військ із Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які Росія повністю не контролює, зупинення мобілізації в Україні та заморожування поставок західної зброї.

Не кажучи вже про інші шизофренічні вимоги Москви — невступ України до НАТО, обмеження чисельності ЗСУ, надання російській мові якогось офіційного статусу, скасування всіх санкцій проти Росії тощо. Все це Путін озвучив ще 14 червня 2024 року, за день до першого установчого Саміту миру у Швейцарії. Відтоді його вимоги не змінилися. Ба більше, останнім часом від офіційних осіб ми все більше чуємо про можливість територіальних поступок з боку України. Саме тому багато аналітиків та експертів порівнюють зустріч Трампа та Путіна на Алясці з Мюнхенською угодою 1938 року, коли Третьому Рейху передали Судети (тодішня частина території Чехословацької республіки), та з Ялтою 1945 року, коли США, СРСР та Британія фактично поділили Європу.

Так, наприклад, в ефірі телеканалу ABC News генсек НАТО Марк Рютте заявив, що коли справа дійде до повноцінних переговорів (а зустріч на Алясці стане важливим кроком у цьому напрямку), йтиметься про територію, яку Росія контролює де-факто, але це не буде політично визнано де-юре.

Або ж сенатор-республіканець Ліндсі Грем в інтерв’ю телеканалу NBC News сказав, що Україна не вижене кожного росіянина, а Росія не візьме Київ, тож у підсумку буде певний обмін територіями, але лише після отримання Україною гарантій безпеки, щоб запобігти ще одному нападу Росії.

Володимир Зеленський нагадав, що відповідь на українське територіальне питання в Конституції України — дарувати свою землю окупанту українці не будуть. Тож, сценарій №2 ТСН.ua теж оцінює як малоймовірний. Адже, лише реальний тиск на Москву — а це суттєве зменшення доходів Росії від продажу енергоресурсів — здатен зупинити її просування на фронті. А таких дій з боку адміністрації Трампа ми досі не побачили.

Сценарій №3: вихід США з переговорного процесу

У середу, 13 серпня, лідери ЄС та президент Зеленський планують поговорити з Трампом телефоном. Адже, колишній радник Трампа з нацбезпеки за його першої президентської каденції Джон Болтон фактично має рацію, коли каже, що саміт на Алясці — це не шлях до миру, а радше здобуток для Кремля, який легітимізує Путіна й створює небезпечний прецедент, коли заради задоволення апетитів агресора торгують українськими територіями. Бо для забезпечення реального миру Україні потрібні справжні безпекові гарантії та безперебійність поставок зброї.

Проте, судячи з останніх гучних заяв Джей Ді Венса в інтерв’ю Fox News, у США так не вважають. За його словами, США припиняють фінансування війни в Україні, бо хочуть досягти мирного врегулювання.

«Якщо європейські країни бажають взяти ініціативу на себе та закуповувати озброєння у наших виробників — ми не заперечуємо. Але самостійно фінансувати це надалі ми не будемо», — додав Венс, заперечуючи при цьому факт втручання Росії у президентські вибори в США у 2016 році, на яких вперше переміг Трамп. Саме це стало приводом для гучного скандалу під час його першого великого саміту з Путіним у 2018 році у Гельсінкі, коли Трамп фактично поставив слова очільника Кремля про невтручання Росії в американські вибори вище за дані власної розвідки.

Ці заява Венса нагадує погрози щодо виходу США з переговорного процесу, які лунали кілька місяців тому, ще до ухваленого Трампом принципового рішення продавати зброю для потреб України європейським країнам-членам НАТО. В Києві та ключових європейських столицях сподіваються, що це рішення залишиться без змін, як і американські санкції проти Росії. Адже вихід США з переговорного процесу з Україною та Росією щодо закінчення війни (хоча насправді США протягом цих семи місяців були навіть не нейтральною стороною, а постійно підігрували Росії) — це дуже реальний сценарій.

В Європі розуміють, що Путін прагне або виходу США з цього процесу, або укладення угоди з Трампом без участі самих України та ЄС. Саме тому лідери Франції, Італії, Німеччини, Польщі, Британії, Фінляндії та президентка Єврокомісії, а також Данії, Ісландії, Норвегії, Швеції та країн Балтії звернулися до Трампа із закликом, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою, переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню або скорочення бойових дій, а нинішня лінія зіткнення має бути відправною точкою переговорів.