13 серпня — яке церковне свято, обов’язково зробіть одну річ до заходу сонця

Завтра, 13 серпня, в православному календарі день пам’яті святого преподобного Максима Ісповідника. Максим Ісповідник (близько 580—662 рр. н.е.) — християнський подвижник, богослов і аскет, визнаний у православній і католицькій традиціях як великий подвижник духа та учитель церкви. Народився у Візантії, ймовірно, у місті Константинополі, у простій родині.

Спочатку Максим був світським чиновником і навіть займав досить високу посаду при імператорському дворі. Проте поступово відмовився від мирського життя заради духовного подвигу. Прийняв чернецтво і став учнем преподобного Йосипа Пісидійського.

Титул “Ісповідник” Максим отримав через те, що він мужньо витримав гоніння за свої богословські погляди під час правління імператора Константа II. Максим активно виступав проти монофізитства та монотелетизму — єресей, які спотворювали християнське вчення про природи і волі Христа.

Через свої богословські переконання його катували і заслали на вигнання в Північну Африку, де він і помер у вигнанні.

Його твори містять глибоку філософську і містичну рефлексію, вони пов’язані з традицією неоплатонізму і християнської містики.

Прикмети 13 серпня

• 13 серпня ясна і безхмарна ніч — осінь буде теплою та сухою.

• Ранкова роса 13 серпня — на багатий урожай.

• Якщо вітер дме з півдня — чекай теплої погоди.

Що завтра не можна робити

Церква рішуче засуджує лихослів’я, підлість, плітки, наклепи, заздрість і жадібність, а також будь-яке бажання помсти чи занурення в розпач. Вона закликає не закривати серце для допомоги і милосердя, бо відмова підтримати ближнього є неприйнятною.

Що можна робити завтра

Преподобного Максима Ісповідника шанують як небесного покровителя студентів, богословів та проповідників — усіх тих, хто прагне пізнати Божу істину і служити їй. До цього святого звертаються по підтримку у навчанні, укріплення віри та духовного прозріння. У народній традиції цей день присвячений проханню прощення і звільненню від образ — вірять, що якщо не відпустити гіркоту серця до заходу сонця, вона може терзати душу аж до останнього подиху.