Чиновницю УЗ із Маріуполя суд "кинув" на компенсацію: що про це говорить закон

Начальниця відділу зовнішніх та внутрішніх комунікацій Укрзалізниці, переселенка з Маріуполя Анастасія Золотарьова розповіла, що Новокодакський районний суд Дніпра відмовився розглядати її позов про визнання права власності на зруйновану квартиру, оскільки вона не надала оцінки цього майна.

Житло було повністю знищено під час окупації Маріуполя російськими військами у 2022 році.

За її словами, внаслідок обстрілів та пожеж сім’я втратила дві квартири: житло матері та дідуся та бабусі, яка була вбита під час захоплення міста. Усі документи на майно згоріли. З 2022 року переселенка намагається відновити право власності, щоб подати на компенсацію, хоча офіційного механізму виплат для людей, чиє майно залишилося на окупованій території, немає.

Як зазначено в ухвалі Новокодакського районного суду від 6 серпня 2025 року, позовну заяву подано до суду, але суддя Денис Грона залишив її без руху через відсутність звіту про оцінку майна та документів про сплату судового збору. Суд зобов’язав позивачку у п’ятиденний строк надати до суду:

• звіт про оцінку майна, виконаний суб’єктом оціночної діяльності;
• документ про сплату судового збору у розмірі 1% вартості майна.

Суддя зазначив, що для визначення вартості майна позивача має надати оцінку, виконану суб’єктом оціночної діяльності, відповідно до Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні". У документі також зазначено, що у разі невиконання вимог постанови позов буде визнано неподаним та повернено заявнику.

Золотарьова заявила, що виконати вимоги суду неможливо, оскільки квартира знаходиться на непідконтрольній Україні території повністю зруйнована, а доступ до неї відсутній.

Вона назвала ситуацію прикладом того, як законодавчі вимоги, які не пристосовані до умов війни, перешкоджають переселенцям у відновленні прав на втрачене житло.

Чи можливо отримати компенсацію взагалі

Отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене житло, яке розташоване на тимчасово окупованій території, в оточенні чи зоні активних бойових дій, зараз неможливо. Про це свідчить аналіз чинного законодавства, зокрема Закону України №2923-IX від 23 лютого 2023 року, а також постанов Кабміну №600 та №381 , які регулюють порядок виплати компенсацій у рамках програми "ЄВідновлення".

Згідно з цими документами, ключовим етапом розгляду заяви є обстеження об’єкта нерухомості спеціальною комісією. Вона створюється органами місцевого самоврядування чи військовими адміністраціями та визначає підстави для виплати, а також розраховує розмір компенсації. Без цього обстеження, включаючи фотофіксацію пошкоджень, виплата неможлива.

Закон дозволяє використовувати для обстеження супутникові знімки та інші дані дистанційного зондування Землі. У листопаді 2023 року Кабмін запустив пілотний проект у Мелітополі із застосуванням таких технологій. За участю міської ради та Запорізької ОВА було проаналізовано майже 34 000 об’єктів: 55 будівель визнали зруйнованими, 72 пошкодженими, ще 18 вимагали додаткової перевірки.

У рамках проекту Комісія розглянула чотири заяви на компенсацію. У двох випадках факт знищення житла підтвердили, у двох інших розгляд припинили через недостатню якість знімків. На основі отриманих даних Програма розвитку ООН в Україні створила прототип модуля в ArcGIS Online для візуалізації пошкоджень з фото "до" та "після".

Виходить, що у Звіті прямо зафіксовано — пілот у Мелітополі підтвердив технічну можливість використовувати супутникові знімки та інші продукти дистанційного зондування Землі для фіксації знищення об’єктів нерухомості на теренах бойових дій чи окупації.

Водночас автори документа зазначають: успіх експерименту не вирішив головної проблеми — відсутності інтегрованих цифрових систем та налагодженої взаємодії між комісіями, які проводять обстеження та державними кадастровими ресурсами. Саме ця прогалина унеможливлює швидке розгортання аналогічних проектів в інших громадах. Причина по суті зводиться до банальної нестачі належного матеріально-технічного забезпечення.

Чи змінюватимуть законодавство

Після завершення пілотного проекту, реалізованого Мелітопольською міською радою спільно із Запорізькою обласною військовою адміністрацією, минуло понад рік. За цей час аналогічні ініціативи так і не запровадили в інших громадах.

Це свідчить про те, що ключову проблему — відсутність належного матеріально-технічного забезпечення, включаючи цифрові інформаційні системи, — досі не вирішено.

Ймовірно, саме ця обставина стала підставою для розробки законопроекту № 11161 від 10 квітня 2024 року, який передбачає внесення змін до Закону України № 2923-IX від 23 лютого 2023 року щодо компенсації за знищене чи пошкоджене майно на територіях активних бойових дій.

Документ ухвалено Верховною Радою 19 грудня 2024 року, 30 грудня підписано Головою парламенту і того ж дня передано на підпис президенту. На момент публікації цього матеріалу інформація про підписання закону президентом відсутня.

Запропоновані зміни передбачають новий підхід до визначення знищеного майна та порядку отримання компенсацій. Зокрема, об’єкти нерухомості, які перебувають у тимчасовій окупації чи зоні бойових дій, з метою закону вважатимуться знищеними. Виплата компенсації за такі об’єкти буде можлива, якщо заявник на дату подання звернення проживав в Україні не менше двох останніх років.

Таким чином, законопроект № 11161 пропонує компенсувати втрати власникам нерухомості у зонах окупації чи бойових дій навіть без проведення обстеження об’єктів, однак із дотриманням критеріїв проживання та певних винятків. Це фактично дозволяє обійти технічні бар’єри, які зупинили масштабування пілотного проекту, та створює правові умови надання допомоги постраждалим.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, наскільки дієвим є механізм відновлення пошкодженого житла у столиці. Що вам доведеться пережити, якщо наступної ночі дрон потрапить до вашого будинку? Які суми мешканці змушені діставати із власної кишені на тимчасові ремонти? І чи обмежуються проблеми з темпами та якістю відновлення лише Києвом?