Глобальна криза на порозі: чим це загрожує світу і як підготуватися Україні

Ну що, пристебніться, кінець 2025 року-початок 2026 року — висока ймовірність економічної кризи.

Нагадаю, що ми вже проходили. За останні 30 років світ пережив низку криз:

• Азійська (1997–1998);
• дефолт Росії (1998);
• "дотком-бульбашка" (2000–2002);
• глобальна фінансова криза (2007–2009), до речі, перша, де я втратив великі гроші;
• боргова криза в Єврозоні (2010–2012);
• обвал нафтового ринку (2014–2016);
• COVID-шок (2020);
• банківський стрес у США та Європі (2023).

Спільні риси цих криз:

• стрімке зростання кредитування та переоцінка активів;
• дефіцити поточних рахунків і великі короткострокові зовнішні борги;
• залежність від дешевого фінансування;
• недостатній контроль за ризиками у небанківському секторі (NBFI);
• посилення зовнішніх шоків (політичних, торгових, геополітичних).

Можете продовжити, але ці основні

Поточні сигнали ризику:

• iнверсія кривої прибутковості США (2s/10s, 3m/10y) – історично передвісник рецесій;
• iнверсія кривої прибутковості США (2s/10s, 3m/10y): -0,45 п.п. та -0,90 п.п. — сигнал попередження;
• сповільнення глобального зростання до ~2,3% у 2025 р.;
• триваюча криза нерухомості у Китаї та боргові ризики LGFV;
• торгові бар’єри та ескалація тарифів;
• уразливості у високоризиковому кредитному сегменті та NBFI.

Додаткові індикатори:

• iндекс Баффета (Warren Buffett Indicator) – співвідношення ринкової капіталізації акцій до ВВП (рівні >150% історично сигналізують про переоцінку ринку). iндекс Баффета сьогодні близько 165% — вказує на переоцінку;
• CAPE Shiller P/E – циклічно скориговане співвідношення ціни до прибутку (високі значення >30 – підвищений ризик корекції). Значення сьогодні близько 32,1 — вказує на високу вартість ринку;
• iндекс фінансових умов (FCI) від Goldman Sachs чи Chicago Fed – посилення умов свідчить про зростання стресу;
• iндекс волатильності VIX – стрибки вище 30–35 часто передують періодам турбулентності;
• спред TED (різниця між ставками LIBOR/3m USD та прибутковістю T-bills) – зростання понад 50–60 б.п. вказує на недовіру у міжбанківському кредитуванні.

Оцінка ймовірності кризи зараз: у горизонті 12–18 місяців імовірність глобальної фінансової кризи, за оцінкою експертів, оцінюється на рівні 30–45%.

Основні тригери:

• різке уповільнення США та ЄС;
• загострення торгівельних воєн;
• поглиблення проблем Китаю та криза ліквідності в NBFI.

То ж, у горизонті 12–18 місяців вірогідність кризи 30–45%. Nак, це не 100%, але що цікаво з досвіду попередніх криз — ймовірності криз за 6 місяців до їх настання (історичні дані):

• азійська криза (1997): близько 20–25%
• дефолт Росії (1998): близько 15–20%
• глобальна фінансова криза (2008): близько 30–35%
• Єврокриза (2010–2012): близько 25–30%
• COVID-шок (2020): майже 0%
• банківський стрес у США (2023): близько 10–12%

Так що, 30–45% це замало чи ні?))

Базовий сценарій скоріш за все буде таким…

4 кв. 2025 –2 кв. 2026: зростання волатильності → падіння інвестицій → відтік капіталу з ринків, що розвиваються → корекція ринків на 15–20% → дефолти високоризикових облігацій до 4–5% → пом’якшення монетарної політики центробанками.

Що добре, що в Україні немає бульбашок. Фондового ринку не має. Доля кредитів в економіці — найнижча у Європі.

Але для відновлення України гроші залучати буде ще важче.

Є тільки один вихід — робити швидкі глибокі реформи за для покращення умов ведення бізнесу і покращення економічних свобод. Навіть якщо війна ще триває.

Нагадаю, що в Ізраїлі війна триває з моменту заснування країни.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Прив'язати курс до євро, а не долара: чи варто Україні змінювати якірну валюту