Менше речей – більше задоволення: дослідження показало, що просте життя робить людей щасливішими

У світі, де гучні весілля мільярдерів транслюються як масштабні шоу, а приватні яхти стали символом статусу, нове дослідження Університету Отаго в Новій Зеландії свідчить, що просте життя може бути ключем до справжнього щастя, передає Phys. Робота, виконана кафедрою маркетингу в межах проєкту Otakou Wakaihu Waka та опублікована у журналі Journal of Macromarketing, показала, що відмова від надмірного споживання та орієнтація на сталий спосіб життя сприяють добробуту більше, ніж прагнення до матеріального достатку.

Дослідники провели аналіз репрезентативної вибірки понад тисячі новозеландців, де взяли участь 51% чоловіків, 49% жінок. Їх середній вік 45 років, а середній річний дохід домогосподарства – 50 тис. доларів. 

Результати показали: так звана “добровільна простота” – спосіб життя, що передбачає свідоме зменшення матеріальних потреб, забезпечує більше можливостей для особистої взаємодії та розвитку соціальних зв’язків, ніж традиційні колективні формати на кшталт “громадських садів”, платформ обміну різними ресурсами чи кредитування між приватними особами. При цьому жінки частіше обирають такий стиль життя, хоча причини цього потребують додаткових досліджень.

Співавторка роботи, доцентка Лія Воткінс, підкреслює, що сучасна споживча культура просуває ідею щастя, тісно пов’язану з високим рівнем доходу та можливістю купувати й накопичувати матеріальні блага. 

“Однак дослідження чітко показують, що ставлення до матеріалістичного підходу життя та досвід, пов’язаний з ним, не призводять до збільшення щастя чи добробуту. Вони також не призводять до сталого споживання, необхідного для здоров’я планети”, – зазначає дослідниця.

Автори нагадують, що між 2000 і 2019 роками світове внутрішнє споживання матеріалів зросло на 66%, утричі перевищивши рівень 1970-х років і досягнувши 95,1 мільярда метричних тонн. Зростання рівня добробуту та підвищення стандартів життя призвели до тривожних сигналів про деградацію довкілля внаслідок людського споживання. Ці тенденції, разом із глобальним потеплінням і постпандемічними фінансовими та медичними проблемами, стимулюють науковців і політиків шукати шляхи гармонійного поєднання сталого способу життя та особистого добробуту.

Співавтор дослідження, професор Роб Айткен, наголошує, що справа не у повній відмові від матеріальних благ, а в психологічному та емоційному складниках самореалізації. За його словами, щастя зумовлюють насамперед стосунки, соціальні контакти, участь у житті громади та відчуття змістовності власного існування. 

“У світі, де весілля мільярдерів розглядаються як державні заходи, а приватні яхти – як нові символи статусу, добровільна простота пропонує тихий, потужний контрнаратив – такий, що цінує достаток над надлишком, зв’язок над споживанням і сенс над матеріалізмом”, – підсумував Айткен.

У статті “Хто керує майбутнім і чому це більше не держави” Сергій Корсунський аналізує стрімкі зміни в сучасному світі. Він стверджує, що старі моделі прогнозування не працюють, оскільки геополітичні процеси та технології змінюються занадто швидко. Автор вважає, що традиційна влада держав слабшає, а на її місце приходять нові, неформальні сили: глобальні цифрові корпорації та штучний інтелект, які формують майбутнє, незалежне від національних кордонів.