/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F9716bcd77d81af2fa7d5a062de99c2af.jpg)
Покровськ і Мирноград ще можна врятувати: чому стався прорив на Добропілля і як його зупинити
Плутанина в керівництві військами призвела до того, що росіяни знайшли слабке місце в обороні ЗСУ — і вдарили по ньому, визнає військовий кореспондент Богдан Мірошников. У результаті утворився прорив до Добропілля і критична ситуація в Покровську та Мирнограді, які ще можна врятувати — але якою ціною?
Оперативно-тактична ситуація на покровському напрямку потроху наближається до того, що Покровськ та Мирноград вже не можна буде врятувати.
Поки що ситуація такою ще досі не є. Ще не настав той критичний момент. Але на жаль, все йде до того, на цей час.
Агломерацію навіть врятувати ще можна. Але і не лобовими штурмами це робиться, спроби яких з нашого боку вже мали місце! Ворог до того адаптувався вже давно. Передаю величезний "привіт" тим, хто сточує найкращі підрозділи в безглуздих лобових атаках.
Плюс існує хаос в управлінні у звʼязку з передаванням зон відповідальності на напрямку від ОТУ до корпусів.
Бо дехто не може домовитися щодо закріплення за корпусами приданих підрозділів, не може домовитися за конкретні межі зон відповідальності та за ще багато бюрократичних моментів. І часто придані підрозділи виконують завдання від командування двох корпусів. А ворог бʼє вже у стики корпусів, і обидва корпуси кидаються "гасити пожежу" одночасно. А ресурси не резинові, і окупант охоче цим користується.
Ось це і відбулося на покровсько-добропільському напрямку. Окупант вдарив у стик корпусів. І тепер ми маємо ось такі "результати".
Поки всі були зайняті ліквідацією "ДРГ" в Покровську (зокрема й військове командування), проблеми оперативно-тактичного характеру вилазять північно-східніше міста.
Чому ДРГ взяв у лапки? Бо то були (і зараз є) не ДРГ, а малі піхотні групи ворога, які під чіткий супровід їхніх дронів успішно інфільтрувалися в глибину наших порядків.
А коли тих малих груп — кілька десятків, вони можуть й 10–15 км проповзти таким самим способом.
Пропустити їх — це одна справа, а вибити звідти — це кров, піт, життя та здоровʼя наших бійців. І виснаження резервів.
Тому навіть якщо той прорив на стику корпусів в бік Добропілля та Дружківки буде локалізовано та вдасться хоч трохи посунути окупантів — знайте, що за цим стоять наші втрати.
Ось такі справи.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.