"Путіну доповідають, що фронт обвалиться. Якщо ні, у нього є план "Б": колишній віцегубернатор Кубані

Демонстраційне пожвавлення на переговірному треку між РФ та США, кульмінацією якого обіцяє стати зустріч Трампа з Путіним, скидається на геополітичне дежавю. Нагадаємо, що в травні лідери ЄС найвищим представницьким десантом приїжджали в Київ, телефонували Трампу і ставили Путіну ультиматуми, погрожуючи нищівними санкціями. Натомість хазяїн Кремля "згодував" Заходу "фуфло" (висловлюючись зрозумілою Путіну мовою) у вигляді реанімації перемовин в Стамбулі. Коли ж стало зрозуміло, що літати до Туреччини на уроки історії від Мединського сенсу – нуль, вже Трамп, особисто оголосив ультиматум Москві. Результатом стали не санкції "з пекла", а майбутній саміт лідерів США та РФ.

Чи змінить щось ця зустріч? А якщо ні, чи наважиться американський білоголовий орлан нарешті розірвати російську двоголову курку навпіл, принаймні, економічно? На ці питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповів політолог, колишній віцегубернатор Краснодарського краю РФ Михайло Савва.

– Пане Михайло, візит представника Трампа Стіва Віткоффа, в РФ, всі ці безліч заяв, які ми чуємо від Кремля та США, це схоже на реальні намагання домовитись? Перш за все, з боку Росії. Чи ми просто спостерігаємо за черговим актом політичної вистави і не більше?

– Жодних надій щодо результатів візиту Віткоффа, немає і не могло бути. Це дійсно чергова спроба російського режиму затягнути війну. Чому? По-перше, Кремль сам запросив у Віткоффа. І саме Віткоффа, тому що ця людина в оточенні Трампа є найбільшим прихильником Путіна. Він є дуже лояльним до політики Кремля і, можливо, як пишуть російські опозиційні журналісти, він пов'язаний певними бізнес-стосунками з кремлівським режимом. Тобто Віткофф є дуже приємною для Путіна фігурою для будь-яких перемовин. До речі, не випадково він зник з процесу перемовин після того, як політика Трампа стосовно Путіна змінилася. І раптом запрошення з боку Кремля.

Події цього візиту показують дуже високий рівень лояльності Віткоффа. Була прогулянка з Дмітрієвим (спецпредставник російського президента Кирило Дмітрієв, — Ред.) у парку "Заряддя", був чай. Тобто було багато сигналів, що там спілкуються друзі.

По-друге, і це більш важливо, ми не маємо результатів від цих перемовин. Єдине, і про це чітко сказав Держсекретар США Рубіо, ми лише маємо інформацію про те, чого хоче Кремль. Тобто стратегія з боку Кремля була така, що за декілька місяців перемовин навіть залишалося незрозумілими, а чого ж вони хочуть. Зараз ніби як це зрозуміло, але все одно це фактично трохи пом'якшені умови капітуляції України.

Тому я вважаю, що це спроба затягнути процес перемовин. Віткоффа запросили буквально за два дні до закінчення, так званого, ультиматуму Трампа. І Кремль хотів просто знову відтягнути якісь рішучі дії американської адміністрації, наприклад, стосовно впровадження нових санкцій проти РФ.

– Чому для Кремля так важливо максимально затягувати цей процес?

– Путін впевнений, що незабаром український фронт обвалиться, зруйнується, ЗСУ будуть бігти і тоді російська армія просто остаточно окупує всі території, які вони вже проголосили як свої.

– Звідки у нього така впевненість, як гадаєте?

– Путін живе в дивному інформаційному світі, який має мало спільного з реальністю. Йому регулярно доповідають, що у України не залишилося бійців, що супротив зменшується, фронт обов'язково впаде і це питання двох-трьох місяців. Тому вони і затягують перемовини для того, щоб не припиняти бойові дії на землі.

– А як щодо ідеї повітряного перемир'я?

– Для Кремля це зараз не є принциповим питанням. Для них головне продовжувати тиск на землі і чекати на момент, коли звалиться український фронт.

– Існує дві полярні експертні думки. Перша полягає в тому, що Путіну зараз дійсно немає сенсу зупинятися, адже він тільки-но розігрів свою воєнну машину. Інша думка полягає в тому, що Путін вимушений буде зупинитися найближчим часом через наростаючі економічні проблеми в Росії. Ви до якого з цих полюсів схиляєтесь?

– До речі, Віткоффу свідомо демонстрували розквіт російської економіки, щоправда, в Москві. Насправді ж тенденції російської економіки є дуже сумними та проблемними. Але я підкреслюю, що ключове слово тут – "тенденції". У Росії є потенціал вести цю війну на такому ж рівні інтенсивності, як зараз, ще приблизно рік. І це не буде викликати кардинальних змін в економічної сфері. Це буде потребувати змін бюджету, але ж це не макрозміни. А, як кажуть Путіну, питання може бути вирішено за 2-3 місяці. Тобто вони дійсно сподіваються, що український фронт звалиться за 2-3 місяці. Приблизно так, як вони сподівалися на те, що вони візьмуть Київ за три дні. Тому економічні чинники не є головними під час прийняття рішень в Кремлі.

Крім того, потрібно розуміти, що економіка не керує політикою в РФ. Росія не є класичною ринковою країною. Так, в Росії існує ринковий економічний сектор (хоча державний сектор постійно зростає), але головне, що всім в Кремлі керує верхівка, яка просто не знає, що таке економіка. Вони не вміють заробляти гроші, щось нарощувати, покращувати. Вони вміють тільки відбирати та контролювати. Ну, це ж колишні співробітники КДБ СРСР. Тому вони і не думають економічними категоріями.

Більше того, у Путіна є явні ознаки психопатії. Це людина, для якої характерна повна відсутність емпатії – співчуття до інших людей. По-друге, це принципово важливо, у психопатів немає уяви про кордони власних можливостей. Психопат думає, що він може все. Тому сподіватися на те, що вони будуть думати про економіку, ми не можемо.

– Коли через 2-3 місяці психопат зрозуміє, що фронт не обвалюється, які є варіанти у Кремля? Реальні перемовини, чи продовження війни на виснаження без змін парадигми.

– У Кремля, схоже, є варіант "Б" на той випадок, якщо український фронт не звалиться. Це знову вторгнення з території Білорусі. Зараз там почалася підготовка до, так званих, навчань. А ми пам'ятаємо, що в лютому 2022 року підготовка наступу також починалася з цих, нібито, навчань на території Білорусі. Можливо, це дійсно просто такі навчання, які мають вчергове налякати Захід. Але, можливо, що це концентрація російських військ на випадок плану "Б". Вони, дійсно, довго не зможуть вести цю війну. І, відповідно, планують її закінчити, але закінчити на власних умовах.

– Цей план "Б" включає в себе масштабну і серйозну мобілізацію в самій Росії?

– На мою думку, найближчим часом вони до цього не готові. І, насправді, їм це не потрібно. Ідея залучення контрактників за великі гроші спрацювала. В РФ погіршується економічний стан, але саме це грає на руку Кремлю: в такій ситуації стає більше охочих підписати контракт і піти на цю війну. Тому я не думаю, що найближчим часом можна очікувати на мобілізацію в РФ.

– Зустріч Трампа з Путіним. Чого нам від неї чекати? Бо ж якщо вона відбувається, повинні вже бути якісь попередні домовленості. Ну не може ж бути так, що Трамп в черговий раз скаже про гарну розмову з "другом Володимиром" і дасть Путіну ще 2-3 місяці, щоб прорвати фронт. Все ж таки, за результатами цієї зустрічі адміністрації США потрібно буде пред'явити якийсь результат.

– Позиція Трампа вже змінилася. Він зрозумів, що Путін просто знущається з нього, тягне час. Стратегія Путіна не зміниться, тому за результатами цієї зустрічі можна очікувати, що Трамп впровадить більш жорсткі санкції і не тільки проти Росії. У Росії залишилися слабкі ланцюги, наприклад, тіньовий флот, який возить російську нафту. І далеко не всі ці судна є в санкційному переліку. Цей перелік можна збільшити приблизно вдвічі. Але головне, що Трамп зможе впровадити, так звані, вторинні санкції проти країн, які фактично допомагають РФ, коли купують російську нафту та інші стратегічні товари. Трамп вже продемонстрував це декілька днів тому, коли підвищив мито для товарів з Індії, яка є одним з головних партнерів РФ, купуючи російську нафту. Але зараз російську нафту купують вже не індійські державні нафтопереробні компанії, а приватні. І це великий обсяг. Індія приблизно третину всієї нафти отримує від РФ. Для них це вигідно і жодних принципів у індійської влади немає. Це люди, які просто не знають, що таке принципи. І Трамп таким чином дає сигнал: він дійсно рішуче налаштований і готовий впроваджувати вторинні санкції.

– А вторинні санкції проти Китаю можливий сценарій? І наскільки він буде болючий для РФ у разі його реалізації?

– Це буде максимально болючий варіант для РФ. Втім, наскільки він можливий, поки важко сказати. З одного боку Китай налаштований битися із США. Китайська влада сприймає США як головну проблему для своєї країни. Китай налаштований на можливості дуже жорсткого конфлікту.

З іншого боку, потрібно розуміти, що президент США – людина дуже суб'єктивна, емоційна, яка вважає, що може все (там теж є ознаки психопатії). Через це можливі дуже жорсткі дії, які призведуть до торговельної війни між США та Китаєм.

– Зараз озвучуються прогнози, що якщо все ж таки буде якась зупинка на фронті, подоба перемир'я, то це дасть Росії можливість зібрати сили і вдарити вже не по Україні, а, наприклад, по країнам НАТО: Латвія, Литва, Естонія. І ці країни дійсно ж готуються, підвищують свої оборонні бюджети. Цей варіант, на вашу думку, реальний, чи Кремль не буде в це влазити?

– Станом на зараз цей варіант є дуже малореальним. Об'єктивно ці країни є легкою ціллю для Кремля. Вони просто дуже маленькі. Ну, Естонія це біля мільйону населення. Це менше, ніж на лівому березі Києва. Литва це 4,5 мільйони і територія там теж дуже маленька. Тобто, власний потенціал цих країн просто не дає їм можливості чинити опір. Але ці країни є членами НАТО і можливість такого наступу РФ залежить від єдиного ключового фактору: наскільки НАТО рішуче продемонструє, що готове битися за цю свою периферію.

– В тому то й питання: чи продемонструє?

– Зараз НАТО дає дійсно потужний сигнал, що так, вони готові битися. Британські, нідерландські військові підрозділи переїжджають в країни Балтії. І це є реальним сигналом, що НАТО готове там воювати. І якщо це буде війна НАТО і РФ, то РФ не протримається навіть декілька днів, в умовах, коли вони не зможуть використати ядерну зброю. А вони не зможуть цього зробити. Єдина користь від Китаю в цій ситуації полягає в тому, що Китай забороняє Путіну використовувати ядерну зброю. Все інше, що робить Китай, йде на користь РФ. Але застосування ядерної зброї неможливе саме через позицію Китаю.

Тому можливий напад на країни Балтії буде просто божевіллям і втратою зв'язку з реальністю з боку Кремля. Але не забувайте, що ми маємо справу з психопатами, а їх важко прогнозувати.

– Коли пройде зустріч Трампа з Путіним і американському лідеру стане зрозуміло, що зупинити війну не вдається, що далі? Ми обговорювали вторинні санкції, а чи є інші важелі впливу? Наприклад, радикальне підсилення України військової допомогою. Цей варіант залишається на столі? Чи санкції це максимум (якщо вони, звісно, будуть).

– Насправді у Трампа є головний важіль, який він вже використовує, і це не залежить від того, як там йдуть перемовини (поки не залежить). Це постачання американської зброї через європейські країни НАТО. І США навряд чи змінять цю стратегію, тому що Трамп наполягає на тому, щоб все було економічно вигідно для США. Тому вони будуть цю зброю продавати.

Проблема в тому, що у Європи цієї зброї просто немає. Після зникнення СРСР і соціалістичної системи Європа дуже розслабилася, забула про безпеку, необхідність сильних армій і майже припинила виробляти зброю. А от США так не робили. Тому зараз і є ця залежність: країни Європи готові платити за американську зброю, а США готові її продавати Україні для України. Цей процес йде, він може нарощуватися в залежності від ситуації на фронті і обстрілів Росією українських міст.