У космосі знайшли чорну діру масою 36 мільярдів Сонць

Команда астрономів зафіксувала об'єкт, який увійшов до першої десятки та може претендувати на звання наймасивнішої чорної діри з усіх коли-небудь виявлених, повідомляє Королівська астрономічна спільнота (RAS). Її маса оцінюється в 36 мільярдів мас Сонця, що у 10000 разів перевищує масу чорної діри в центрі Молочного Шляху, розповідає 24 Канал.

Визначення маси цього гіганта стало справжнім викликом. Зазвичай надмасивні чорні діри виявляють себе, коли активно поглинають матерію, створюючи яскраве випромінювання. Однак цей об'єкт є "сплячим" – він не має активного акреційного диска. Крім того, він розташований занадто далеко, на відстані близько 5 мільярдів світлових років, щоб можна було безпосередньо спостерігати за рухом зірок біля нього.

Щоб "зважити" чорну діру, вчені використали комбінований підхід, розповіли в RAS.

• По-перше, вони скористалися ефектом гравітаційного лінзування. Величезна маса чорної діри та її галактики викривляє простір-час, змушуючи світло від більш далеких об'єктів огинати їх. Це створило на знімках так звану "підкову Ейнштейна" – спотворене зображення далекої галактики. Аналіз цього викривлення допоміг оцінити сукупну масу.
• По-друге, дослідникам вдалося розгледіти слабкі зоряні структури поблизу самої чорної діри. Вони виміряли швидкість руху цих зірок, яка досягала неймовірних 400 км/с. Поєднавши дані про швидкість зірок та силу гравітаційної лінзи, вчені змогли впевнено підтвердити існування чорної діри та уточнити її масу.

Кольорове композитне зображення космічної підкови HST/WFC3 / Фото Hubble

Чому це важлива подія?

Це відкриття допоможе краще зрозуміти зв'язок між масами галактик та їхніх центральних чорних дір. Існує припущення, що галактика-господар може бути "викопною" – такою, що утворилася внаслідок злиття багатьох інших, а їхні чорні діри об'єдналися в одну. Подібний сценарій прогнозують і для нашої галактики після її зіткнення з Андромедою.

До речі, минулого року японські вчені з NAOJ поставили під сумнів точність першого зображення чорної діри Стрільця А*, стверджуючи, що методи обробки даних можуть впливати на результат.