В очікуванні зустрічі на Алясці: чи боїться Трамп ядерної війни?

Мало хто звертає увагу на той факт, що президент Трамп, який виріс у часи холодної війни, дуже цікавиться ядерною зброєю та стримуванням. Минулої п'ятниці президент Трамп дорікнув колишньому президенту Росії та заступнику голови Ради безпеки Дмитру Медведєву за нерозсудливі ядерні погрози. На початку тижня, коли Вашингтон обговорював можливість введення нових санкцій проти Росії, щоб змусити її припинити війну в Україні, Медведєв виступив із попередженням: "Кожен новий ультиматум, – заявив він, – це загроза і крок до війни" з ядерною наддержавою.

Фокус переклав статтю професора Гарвардського університету Ґрема Еллісона на порталі National Interest. Професор проаналізував ставлення Трампа до загрози ядерної війни.

Ядерна війна — суперечка Медведєва і Трампа

Медведєв рекомендував Трампу "передивитися свої улюблені фільми про живих мерців і згадати, наскільки небезпечна легендарна "Мертва рука". (Історична довідка: йдеться про фільм жахів 1968 року "Ніч живих мерців". "Мертва рука" – система управління ядерною зброєю радянської епохи, яка повинна була завдати автоматичного ядерного удару в разі обезголовлення керівництва СРСР).

У дотепному пості на сайті Truth Social Трамп негайно дав Медведєву – і його босові Володимиру Путіну – чітку відповідь. Вона звучала так: "Ґрунтуючись на вкрай провокаційних заявах колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який зараз є заступником голови Ради безпеки Російської Федерації, я розпорядився розмістити два атомні підводні човни у відповідних регіонах на випадок, якщо ці дурні і підбурюючі заяви виявляться чимось більшим, ніж слова". Послання Трампа завершується так: "Слова дуже важливі і часто можуть призвести до непередбачених наслідків. Я сподіваюся, що це не той випадок".

Важливо Атомні субмарини поблизу РФ: тактика Трампа щодо переговорів чи ескалація конфлікту?

Історики відзначають, що це перший випадок, коли американський президент публічно оголосив противнику про зміну позиціонування ядерних сил або планів США з часів телезвернення Кеннеді до американського народу 22 жовтня 1962 року. Це була найнебезпечніша криза за всю історію людства. Коли американська розвідка виявила, що Радянський Союз намагається таємно розмістити на Кубі ракети з ядерними боєголовками, Кеннеді оголосив, що "будь-який запуск ядерної ракети з Куби буде розглядатися як напад Радянського Союзу на Сполучені Штати, що вимагає повного удару у відповідь по Радянському Союзу".

При цьому стан бойової готовності сил США по всьому світу, включаючи ядерні сили, підвищили до рівня DEFCON 3. Прем'єр-міністр Радянського Союзу Микита Хрущов і його колеги були поставлені до відома. Якщо ядерна зброя, яку вони відправляли на Кубу, буде застосована проти США ними або їх кубинськими союзниками, Сполучені Штати дадуть відповідь руйнівною ядерною атакою, яка знищить СРСР.

Войовнича риторика Трампа — реакція аналітиків

Заяви про можливе застосування ядерної зброї, що пролунали минулого тижня, здалися більшості коментаторів чимось із минулого століття. Тому преса насилу намагалася осмислити те, що відбувається. Багато хто запитував, чи не краще було б адміністрації Трампа просто відмахнутися від погроз Медведєва, а не удостоювати його прямої відповіді? А якщо вже адміністрація вирішила відповісти, чи були слова і дії Трампа доречними у відповідь на виклик Медведєва?

Для тих, кого перші шість місяців другого терміну Трампа настільки збентежили, що вони вже не слухають, що він говорить, відповідь буде простою – ні. Як і слід було очікувати, противники Трампа критикують його "самозакохану поведінку", вказуючи на те, що американські ПЧЯЗ (підводні човни з ядерною зброєю) завжди знаходяться в "відповідних районах", оскільки, де б вони не знаходилися, їхні ракети можуть вразити цілі в Росії.

Якби критики змінили гнів на милість (і деяку поінформованість), то визнали би, що заява Трампа може бути прикладом навмисної стратегічної двозначності. Передислокація підводних човнів може означати переміщення американських атомних ударних субмарин (Submersible Ship Nuclear, SSN) на позиції, з яких вони становлять більш безпосередню загрозу для російських підводних човнів. Насправді це також може включати переміщення американських атомних підводних човнів на позиції, з яких вони можуть запускати ракети зі звичайними боєголовками, на зразок тих, що знищили ядерні об'єкти Ірану в червні.

Ядерна зброя і Трамп

З огляду на низку питань, щодо яких Трамп, на мій погляд, вже діє неправильно: глобальна тарифна війна, його ставлення до союзників, атака на чудову екосистему науки і технологій Америки тощо, – чи може він мати рацію в цьому найважливішому питанні? Виходячи з висновків проекту Taking Trump Seriously ("Сприймаючи Трампа серйозно"), який я очолював протягом останніх двох років, я схильний відповісти ствердно.

Причина, через яку він може виявитися правим, обережно, але рішуче називаючи блеф вірного путінського посіпаки блефом, полягає в тому, що Трамп до мозку кісток вірить у важливість ядерної зброї. Ризикуючи змусити моїх друзів ще більше переживати за психічне здоров'я автора цієї статті, я піду ще далі і скажу, що Трамп краще усвідомлює ядерну небезпеку, ніж будь-який інший політичний лідер на сучасній національній або міжнародній арені. Єдиним іншим недавнім американським лідером з настільки ж глибоким розумінням цієї проблеми був Джо Байден.

У випадку Трампа такі переконання випливають не з його першого терміну, коли він проходив брифінги з "ядерного футболу" і меню варіантів дій у ряді сценаріїв, які можуть потребувати застосування ядерної зброї. Радше вони сягають корінням уроків, які він отримав у юності від свого дядька Джона Трампа, видатного професора електротехніки Массачусетського технологічного інституту. Як розповідає Трамп, задовго до того, як він захотів стати президентом, дядько надихнув його думати про немислиме. За словами Трампа: "Я постійно обговорював з ним ядерні питання. Він був великим експертом. Він був великим, незрівнянним генієм".

Важливо Кого залякує Путін ядерною тріадою: що приховують заяви диктатора про нарощування військ РФ

Трамп розуміє, що до ядерної війни веде безліч шляхів. Подивіться ще раз на його попередження Росії про "непередбачувані наслідки". Чому він так зациклився на припиненні війни в Україні? Не через любов до Путіна. Швидше, це відображає його розуміння розвитку подій у цій країні, включаючи можливість того, що Путін завдасть ядерних ударів по Україні і змусить Сполучені Штати відповісти на них, що призведе до ескалації війни, якої не хоче ні він, ні Путін.

Як він сказав у 2023 році, "Україну стирають з лиця землі, але навіть не будемо говорити про ядерну зброю. Давайте скажемо, що цього [знищення України] не відбувається. Припустимо, у них все йде краще, ніж передбачалося. Якщо він [Путін] вирішить застосувати свою другу форму знищення, а саме ядерну, то на цьому все і закінчиться".

У серпні минулого року в бесіді з Ілоном Маском на сайті X Маск запитав про загрозу глобального потепління. Маск був здивований, коли Трамп відповів: " Найбільша загроза – це не глобальне потепління, а ядерне потепління". Що, вибачте? Маск був ввічливий, але явно здивований, тому він змінив тему, якби Трамп сказав, що найбільша загроза для людства – це вторгнення інопланетян або комета, яка розколола планету Земля.

У вересні минулого року на дебатах з віцепрезиденткою Камалою Гарріс модератори задали питання про те, як Америка завершить війну в Україні. Вони були здивовані, коли Трамп сприйняв це питання як привід для рифу про ядерний арсенал Путіна. Він сказав: "У нього є ядерна зброя. Про це ніколи не говорять. У нього є ядерна зброя. Ніхто ніколи про це не думає. І врешті-решт, можливо, він її застосує". Його опонентка Камала Гарріс, більшість аудиторії, та й модератори виглядали ошелешеними.

На завершення Трамп попередив, що при збереженні нинішнього курсу "ми прийдемо до третьої світової війни. І це буде війна, якої ще не знала історія, через ядерну зброю, потужну зброю", деякі припустили, що це може бути ще один "момент Байдена", згадуючи сумбурні відповіді тодішнього президента в дебатах з Трампом. У сучасному розумінні геополітики ядерна зброя зникла – її відправили на звалище історії разом з Радянським Союзом після закінчення Холодної війни.

Але для Трампа і тих представників його (і мого) покоління, які виросли в епоху, коли ядерна небезпека висіла над головами американських президентів як дамоклів меч, "ядерна зброя – це найбільша проблема, яка у нас є". Трамп знає, що ядерна зброя не зникла з розпадом СРСР. Йому та іншим серйозним стратегам відомо, що Сполучені Штати і Росія мають ядерні арсенали, здатні витримати перший удар протиборчої сторони і відповісти таким чином, щоб знищити нападника. Як і його попередники, які боролися і перемогли в холодній війні, він вважає, що його найважливіший обов'язок як президента – уникнути ядерної катастрофи, яка знищить Сполучені Штати і, можливо, поставить під загрозу все живе на Землі.

Важливо Як агресія РФ прискорює Апокалiпсис: хто в світі і для чого хоче мати ядерну зброю

Коли в інтерв'ю Newsmax Трампа запитали про те, як він відчитав Медведєва, він не відмовився від своїх слів. Він сказав: "Коли ви вимовляєте слово "ядерний", мої очі спалахують, і я кажу: "Нам слід бути обережними", тому що це найвища загроза". Трамп дізнався від Рейгана, що "ядерну війну не можна виграти і тому її не можна допустити", і серйозно замислився над тим, що це означає. Як неодноразово пояснював Рейган, якщо в кінці війни ми повністю знищимо супротивника, але наша власна країна буде зруйнована, ніхто не зможе вважати це перемогою.

Трамп захоплюється стратегічним мисленням Кеннеді, який під час Кубинської ракетної кризи знайшов прийнятний вихід із ситуації, оцінивши ризик ядерної війни як один до трьох. Як і Кеннеді, Трамп вважає, що для виживання ядерних держав з діаметрально протилежними цінностями вони повинні знайти спосіб керувати своїми відносинами без конфронтацій, подібних до ракетної кризи.

Я готовий побитися об заклад, що найближчими місяцями Трамп знайде свій власний варіант стратегічної концепції, яка поєднує в собі "розрядку" Ніксона-Кіссінджера і "світу, безпечного для різноманітності" Кеннеді після кубинської ракетної кризи. Як пояснив Кіссінджер, в концепції Ніксона основним завданням, що стояло перед Сполученими Штатами в 1969 році, було "запобігання катастрофічній ядерній війні".

Важливо 60 рокiв Карибської кризи. Путін хоче бути крутішим за Хрущова

Цитуючи Кіссінджера: "Будь-яка людина, яка приходила до влади наприкінці шістдесятих, не могла не бути вражена безпрецедентними масштабами загрози миру. Жодна войовнича риторика не могла приховати той факт, що існуючих ядерних запасів достатньо для знищення людства; жодна недовіра до Радянського Союзу не могла виправдати традиційну політику балансу сил, що передбачає вирішення кризи шляхом конфронтації. Не може бути вищого обов'язку, ніж запобігти катастрофі ядерної війни".

Переживши ракетну кризу, в ході якої він відчув екзистенційну ядерну небезпеку при прийнятті рішень, які могли привести до загибелі сотень мільйонів людей, Кеннеді дійшов висновку, що стратегія холодної війни, одним з головних прихильників якої він був, потребує серйозного коригування. Не відступаючи від своїх переконань у тому, що очолюваний США Вільний світ – це добро, а Радянська імперія – зло, він, тим не менш, заявив, що першочерговим завданням обох країн тепер має стати пошук шляхів побудови "світу, безпечного для різноманіття".

Як сказав Кеннеді в найважливішій зовнішньополітичній промові в своїй кар'єрі, виголошеній всього за п'ять місяців до його вбивства: "Адже врешті-решт ми всі живемо на цій маленькій планеті. Ми всі дихаємо одним і тим же повітрям. Ми всі дбаємо про майбутнє наших дітей. І всі ми смертні".

Чи може Трамп мати рацію у ядерному питанні? Чи може він здивувати нас баченням світу серед запеклих ворогів? Чи може почуття цієї відповідальності визначати його готовність до прямої взаємодії з двома лідерами, чиї країни володіють ядерними арсеналами, здатними стерти США з лиця землі?

Я думаю, що так.

Про автора

Ґрем Еллісон – доктор наук, професор державного управління Дуґласа Діллона в Гарвардському університеті, де він викладає вже п'ять десятиліть. Еллісон є провідним аналітиком у галузі національної безпеки з особливим інтересом до ядерної зброї, Росії, Китаю та прийняття рішень. Еллісон був деканом-засновником Гарвардської школи державного управління імені Джона Кеннеді і до 2017 року обіймав посаду директора Белферського центру науки і міжнародних відносин, який вважається "університетським аналітичним центром №1 у світі".