Больові точки Сил Оборони. Проблеми на Донбасі

Військове командування противника докладає зусиль, щоб ліквідувати українські плацдарми на різних напрямках, вирівняти лінії фронту та повністю окупувати Донецьку область. Зустріч на Алясці додає росіянам ентузіазму в Запорізькій області, у південній частині Донбасу, а усунення з посади командувача угруповання військ «Север» генерал-полковника Лапіна і призначення генерал-полковника Нікіфорова пожвавить ситуацію на Слобожанщині. Є також інформація, що загони «Ахмат» отримали вказівку терміново звільнити всю Курщину й захопити максимум населених пунктів на Сумщині. Воно, звісно, дичина, але в боротьбі за повернення політичного впливу кадирівцям легко не буде, надто сильно їхній вождь бажає запхати як не козирного туза, то принаймні якогось валета в рукав Путіну перед історичною зустріччю.

Ротація Лапін — Нікіфоров також цікава. Кажуть, що Лапін намагався звільнитися ще у 2022-му, але вмовили залишитися.

Нікіфоров — «визволитель» Курщини, наче в авторитеті. Лапін нічим на Харківщині себе не проявив, тому тут сам пішов чи пішли — не важливо. Є також чутки, що на вихід готують командувача УВ «Днепр» генерала Теплинського, активність і досягнення котрого на Херсонщині не задовольняють Кремль. Ще одна цікавинка: Лапін і Теплинський — несуча конструкція НГШ генерала Герасимова, котрий у вересні має звільнитися за віком. Це все, звісно, конспірологія. Але хто ж знає…

На Куп’янському напрямку 68-ма дивізія 6-ї армії завдає головного удару з плацдарму біля Дворічної на північ від Куп’янська в напрямках Дворічна — Путникове і Кам’янка — Колодязне, щоб з’єднатися з підрозділами, які перетнули державний кордон у районі Мілового й безуспішно намагаються просунутися на Великий Бурлук через Амбарне. А проте, оперативна обстановка тут залишається стабільно складною щонайменше останні діб 30: раніше ворог вклинився на напрямку Голубівка — Радьківка, він хоче і розширити клин, і максимально глибоко охопити з півночі весь Куп’янський район оборони ОСУВ «Хортиця». Штурмові групи противника зав’язали бої за північні околиці міста в районах Московка, Мирне й біля АЗС «Укравтогаз».

Для нарощення зусиль сюди прибули дві БТГр 27-ї бригади 1-ї армії. Поки що противник намагається закріпитися на північній околиці Куп’янська і здатен паралізувати логістичне забезпечення Сил оборони, які зосереджені в самому місті та на схід від нього.

Вразливим місцем агресора тут є контроль над Кіндрашівкою. Якщо Сили оборони викинуть ворога із села, зможуть атакувати вздовж дороги Р79, а це завдасть чимало клопотів підрозділам противника, що прорвалися до Куп’янська через Радьківку.

На Лиманському напрямку 67-ма дивізія 25-ї армії прорвалася до Торського. 1243-й полк (імовірно, мобрезерву) максимально наблизився з північного флангу до основних маршрутів логістики Сил оборони. Ці обставини зробили подальше утримання українськими підрозділами позицій у Серебрянському лісі вкрай складним завданням. 25-та армія за крок від того, щоб ліквідувати плацдарм Сил оборони на північному березі р. Сіверський Донець.

Швидше за все, частини Третього корпусу Сил оборони муситимуть залишити свої позиції в Серебрянському лісі й відступити за р. Чорний Жеребець у бік Ямполя. Противника намагатимуться зупинити власне вздовж Чорного Жеребця.

На Покровському напрямку епіцентром подій є район на північний схід від Покровсько-Мирноградської агломерації. Противник має успіх на схід від Добропілля, де його штурмові групи вже помічені в районах Кучерового Яру, Нового Шахового, Білецького. Бої за Родинське (дуже криваві для ворога) тривають більш ніж тиждень. Гіпотетичний успіх в операційній зоні 51-ї армії спонукав командування УВ «Центр» посилити її 39-ю бригадою 68-го корпусу (із Сахаліну) та низкою частин 2-ї та 8-ї армій. Загалом УВ «Центр» має на напрямку до 100 000 багнетів.

Непокоїть розвиток оперативної обстановки в напрямку Добропілля. 51-ша армія просувається з південного заходу та північного сходу, охоплюючи Покровськ. Чітко прослідковується мета перерізати українську логістику не лише ударами БпЛА, а й фізичним контролем над маршрутом. Рух військ противника на північ ставить під загрозу перспективи оборони не лише Добропілля та Покровська, а й Дружківки та Костянтинівки, адже успіх під Добропіллям означає глибокий обхід цього району з півдня. Щойно 51-ша армія заблокує комунікації з Покровська на Добропілля, 41-ша і 2-га армії розпочнуть штурм Покровська.

Вразливим місцем агресора тут є його відносно вузька оперативна побудова військ, що рухаються в напрямку на північний захід. Тили ворога в цьому напрямку також дещо відстають, тому лишити передові частини ворога без постачання непоганий варіант.

На Новопавлівському напрямку 36-та бригада і 430-й полк 29-ї армії противника розширили своє вклинення на напрямках Зелений Гай — Іванівка, Піддубне — Іскра. 37-ма бригада 36-ї армії з мінімальними результатами, але атакує в напрямках Мирне — Олександрград, Воскресенка — Січневе. 336-та бригада матросів-балтійців просувається на південь від Маліївки. Передові частини 5-ї ЗА намагаються захопити Темирівку, обійшли поселення своїми штурмовими групами з півдня дорогою на Гуляйполе й просуваються на Шевченко — Комишуваха. 69-та бригада прикриття і 38-ма бригада 35-ї армії понад три тижні атакують Малинівку, але захопити повністю поки що не спромоглися.

Однак в операційних зонах 36-ї та 29-ї армій противник дуже близький до захоплення району між річками Вовча — Мокрі Яли і Ворона — Вовча та виходу до адміністративного кордону Дніпропетровської та Донецької областей на ділянці Іванівка —Темирівка. Тобто ворог фактично виконає тут найближче завдання СВО — окупує південну частину Донецької області.

З тривожних дзвіночків є ще такі:

• захоплення Степногорська (передові підрозділи 7-ї десантно-штурмової дивізії вже намагаються там закріпитися) дозволить противникові обстрілювати Запоріжжя, до котрого звідти лише 35 км;
• від Юнаківки чи Олексіївки до Сум — 28-30 км, тобто обстрілювати місто з артилерії та РСЗВ можна вже.

Руйнування мосту між Херсоном й острівним мікрорайоном Корабел. Який сенс захоплювати острів, котрий зі зруйнованим мостом — пастка? У противника і так з логістикою на островах суцільний головний біль, а тут цілий мікрорайон. Тож згадаймо командувача УВ «Днепр» Теплинського. Зруйнований міст має демонструвати рішучі наміри захопити Херсон перед бункером і бункерним, хіба ні? І карта є, звідки готувалося нападєніє…

Автор:  Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Джерело: LB.ua