Дрони атакують Росію: як удари по гелієвому заводу та "Монокристалу" послаблюють ворога

Дрони Головного управління розвідки України 11 серпня атакували Оренбурзький гелієвий завод, який щорічно переробляє близько 15 мільярдів кубічних метрів природного газу. Цей об’єкт є ключовим для російської економіки та промисловості.

У Ставрополі уночі 12 серпня пролунали щонайменше п’ять вибухів на території заводу "Монокристал", після чого очевидці повідомили про дим. Підприємство, що належить до хімічної промисловості, є одним із лідерів у світі з виробництва штучного сапфіру. Цей матеріал використовується в оптиці, датчиках і лазерах, зокрема для військових потреб Росії, оскільки завод виконує держоборонні замовлення.

Того ж дня у Ярославлі спалахнула пожежа на території лакофарбового заводу, який постачає матеріали для захисту військової техніки від корозії. Вогонь охопив 4500 квадратних метрів підприємства, що також працює на російський військово-промисловий комплекс.

Викликає питання, навіщо атакують і такі підприємства, які, не перший погляд, не є "стовпом" російської військової промисловості.

Удар по Оренбурзькому гелієвому заводу: які наслідки атаки

За словами військового експерта Романа Світана, основна мета атаки на Оренбурзький гелієвий завод була спрямована не стільки на гелієвий завод, скільки на газопереробний комплекс, що розташований поруч. Цей комплекс є ключовим елементом російської промисловості, оскільки щорічно споживає близько 15 мільярдів кубічних метрів природного газу. Така значна залежність від газу робить цей об’єкт стратегічно важливим, адже він забезпечує значні доходи для російської економіки. Удар по цьому заводу, за оцінкою Світана, є частиною ширшої стратегії, спрямованої на підрив економічної стабільності Росії.

Світан також підкреслив, що гелій, який виробляється на згаданому заводі, має стратегічне значення. Цей ресурс використовується не лише в цивільних галузях, таких як медицина чи наукові дослідження, але й у військовій сфері, зокрема для виробництва ракет та інших високотехнологічних систем. Таким чином, знищення або пошкодження гелієвого виробництва завдає відчутного удару по здатності Росії підтримувати свої військові програми.

На думку авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, гелій відіграє критично важливу роль у багатьох галузях, зокрема у ракетній промисловості, яка є ключовою для російського військово-промислового комплексу. Гелій використовується для продувки двигунів перед їх запуском, охолодження систем інерційної навігації та головок наведення в ракетах, таких як Х-101 і Х-555. Крім того, цей газ застосовується для керування залишками палива, що забезпечує правильний баланс тиску в паливних баках балістичних ракет, наприклад, "Іскандер-М", а також для охолодження елементів у крилатих ракетах.

"Гелій є незамінним елементом у виробництві більшості ракет, які Росія використовує для атак по території України. Удари по такому підприємству можуть мати серйозні наслідки для російської оборонної промисловості", — розповів в ефірі телеканалу "Київ24" експерт.

Крім гелієвого заводу, Храпчинський звернув увагу на інші стратегічні об’єкти російської промисловості. Наприклад, він згадав завод, який є єдиним у Росії виробником гідравлічних систем для шасі літаків, таких як Су-34. Ці підприємства є вразливими точками російської оборонної інфраструктури. За словами експерта, точкові удари по таких об’єктах дозволяють Україні ефективно обмежувати можливості Росії щодо виробництва та застосування певних видів озброєнь. Більшість подібних заводів активно працюють на потреби оборонного комплексу, що робить їх пріоритетними цілями для атак.

Удар по заводу "Монокристал": які наслідки атаки

Крім того, експерт звернув увагу на інші промислові об’єкти, які також постраждали від атак. Зокрема, йдеться про завод "Монокристал", що спеціалізуються на виробництві спеціальних сапфірів. Ці матеріали відіграють ключову роль у створенні оптичних компонентів, які використовуються в різних сферах, включаючи військову промисловість.

"Ці кристали є незамінними для виробництва високоточних приладів, таких як системи наведення ракет, приціли та інші оптичні пристрої. Крім того, ці заводи постачають свою продукцію на експорт, що додатково приносить Росії значні фінансові надходження. Удари по таких об’єктах, мають на меті послабити економічну міць країни-агресора, обмеживши її можливості у високотехнологічних галузях", — зазначив Фокусу експерт.

На думку Світана, подібні дії є прикладом ефективної роботи українських спецслужб, які використовують точкові удари для досягнення максимального ефекту. Такі операції не лише обмежують економічні ресурси Росії, але й ускладнюють її здатність вести агресивну війну, зменшуючи доступ до критичних матеріалів і технологій. Ці удари, за словами експерта, є частиною ширшої стратегії, яка має на меті змусити Росію витрачати додаткові ресурси на відновлення пошкоджених об’єктів, що відволікає її від інших пріоритетів.

"Успіх таких операцій залежить від точного планування та координації. Українські спецслужби демонструють високий рівень професіоналізму, обираючи цілі, які мають максимальний вплив на економіку та військовий потенціал ворога. Продовження подібних дій може значно послабити позиції Росії у довгостроковій перспективі, змусивши її переглянути свої агресивні плани", — додав експерт.

Нагадаємо, 10 серпня дрони атакували нафтопереробний завод у Саратові: місцеві нарахували 17 вибухів.

Також 7 серпня Фокус з'ясовував, як атака на Афіпський НПЗ нашкодить російській армії.