Європа готує найбільше підвищення тютюнових акцизів за десятиліття. Що це означає для України

Європейська комісія оприлюднила пропозиції, які стосуються змін оподаткування тютюнових виробів у країнах ЄС. Причин для осучаснення Директиви про структуру та ставки акцизу, що застосовується до тютюну та тютюнових виробів, назріло кілька. Це потреба підвищити мінімальні ставки акцизу; поява і розповсюджене використання новітніх продуктів — вейпів, нікотинових паучів тощо; нагальні проблемні питання протидії нелегальному ринку тютюнових виробів.

Для розробників акцизної політики в Україні важливо звернути увагу на майбутні підходи ЄС до оподаткування, щоб забезпечити її результативність.

По-перше, запропоновані зміни, які представлені на розгляд широкому загалу — полісімейкерам, експертному середовищу та громадянському суспільству 16 липня 2025-го, мають вступити у дію з 1 січня 2028 року. Державам — членам ЄС надається достатньо часу для внесення змін у національне податкове законодавство. Крім того, на збільшення ставок акцизу на деякі тютюнові вироби надається перехідний період до 1 січня 2032 року. Це стосується сигар, сигарил, тютюну для нагрівання і тютюну для кальяна. Європейський підхід до реалізації акцизної політики базується на принципах передбачуваності та послідовності. Економіст Артур Лаффер рекомендує враховувати згадані принципи при формуванні податкової політики, щоб уникнути податкових шоків і різких сплесків показників тіньової економіки. Кейси різкого збільшення податкового навантаження призводять до порушень ринкової рівноваги та втрати загальної економічної ефективності.

По-друге, Директивою пропонується новий підхід до встановлення мінімальних ставок акцизу. При їхньому визначенні буде враховуватись економічна ситуація у країнах — членах ЄС з допомогою коригування ставки податку, беручи до уваги індекс рівня цін (price level index — PLI) відповідної країни ЄС. PLI розраховується Євростатом. 2/3 розміру ставки податку буде фіксованою, а 1/3 ставки коригуватиметься, зважаючи на диспропорції соціально-економічного розвитку та паритет купівельної спроможності європейських країн. Навіть для держав — членів ЄС мінімальні ставки акцизного податку будуть диференційовані. У країнах Центральної і Східної Європи вони будуть нижчими, ніж у країнах Західної Європи та нордичних країнах.

По-третє, важливо акцентувати увагу на розмірі та диференціації ставок акцизного податку на тютюнові вироби в розрізі підакцизних товарів. Наразі мінімальні ставки акцизу на сигарети визначено на рівні 90 євро/1000 штук за умови, що частка акцизу становить не менш як 60% у середньозваженій роздрібній ціні сигарет. Якщо ставку в країні визначено на рівні 115 євро/1000 штук, то цієї вимоги можна не дотримуватися. Натомість оновленою Директивою пропонується, що мінімальна ставка акцизу на сигарети має збільшитися до рівня 215 євро/1000 штук, скоригованого на індекс рівня цін. Важливо зазначити, що ставка може бути як меншою, так і більшою за цей рівень залежно від показника коригування. Тому у країнах Центральної і Східної Європи він буде меншим, зважаючи на економічні реалії. Разом з тим видозмінюється вимога щодо частки акцизу у середньозваженій роздрібній ціні сигарет, — вона має становити вже 63%. Але якщо в країні ЄС мінімальна ставка акцизу становитиме 274 євро, скоригована на індекс рівня цін, то цієї вимоги можна не дотримуватися.

Мінімальні ставки акцизу на сигарети у країнах ЄС не змінювалися понад десятиліття, і держави-члени самостійно підвищували рівень акцизного навантаження. Найнижчий рівень мінімального акцизного зобов’язання на сигарети у ЄС діє у Болгарії — 107,4 євро/1000 шт. Його розмір у Польщі становить 154 євро/1000 штук, у Німеччині — 186,1 євро, в Естонії — 186,7 євро, у Франції — 378 євро/1000 штук. Тому, попри суттєве підняття мінімальної ставки акцизу на сигарети, для переважної більшості країн ЄС це не буде значним викликом у сфері фіскального регулювання. Найбільші ризики залишаються для східного флангу ЄС, де вже спостерігалися сплески нелегальної торгівлі сигаретами у разі значного збільшення податкового навантаження. Тому одночасно доведеться посилювати дієвість політик протидії нелегальному ринку тютюну.

Незабаром у ЄС діятиму гармонізовані правила оподаткування тютюну для нагрівання і запроваджуються мінімальні ставки податку на цей вид підакцизної продукції. Порівняно з сигаретами ставки акцизу є суттєво нижчими. Заплановано, що з 1 січня 2032 року ставка акцизного податку на тютюн для нагрівання становитиме 108 євро/1000 одиниць. Мінімальне акцизне податкове навантаження на тютюн для нагрівання буде удвічі нижчим порівняно із сигаретами.

Уніфікований підхід до оподаткування тютюну для нагрівання у державах — членах ЄС є свідченням модернізації податкової політики. Більшість стейкхолдерів під час публічних консультацій висловилися на підтримку гармонізованих правил оподаткування тютюну для нагрівання. Диференціація ставок акцизного податку для різних тютюнових виробів залишається у фокусі уваги розробників європейської фіскальної політики. Доречно нагадати, що незначна диференціація рівня акцизного оподаткування для ТВЕН порівняно з традиційними сигаретами запроваджена в Україні з 2025 року і цілком вписується у парадигму акцизної політики ЄС.

Важливо брати до уваги й те, що, на відміну від ринку сигарет, ринок тютюну для нагрівання у державах — членах ЄС або повністю білий, або не демонструє високих показників тінізації.

І, нарешті, передбачено перехідний період підвищення акцизного навантаження на тютюн для нагрівання. З 1 січня 2028 року по 31 грудня 2029 року ставки податку становитимуть не менш як 88 євро за 1000 одиниць стіків, а з 1 січня 2030 року до 31 грудня 2031 року — не менш як 98 євро за 1000 одиниць продукції. Плавний перехід до вищих ставок податків здійснюється задля того, щоб уникнути різких структурних змін ринку тютюнових виробів.

Підвищення податків торкнеться й інших видів тютюнових виробів — сигар, сигарил, тютюну для кальяна тощо.

По-четверте, розробники тютюнової Директиви включили до неї новітні вироби — рідини, що використовуються в електронних сигаретах, нікотинові паучі та інші нікотиновмісні продукти. Європейська комісія не стала ігнорувати той факт, що згадані вироби набувають дедалі більшої популярності та виступають замінником традиційних сигарет. Запровадження ставок акцизу на новітні продукти має забезпечити збір додаткових бюджетних доходів на рівні 900–1700 млн євро.

Окремої уваги заслуговує той факт, що безнікотинові рідини включено до сфери дії оновленої Директиви з метою мінімізувати схеми ухилення від сплати податків шляхом самозамісу (нікотин додається споживачами вейпів самостійно до безнікотинових рідин). Практика самозамісу дуже популярна і в Україні. Для обходу заборони продаються окремо пристрої е-сигарет (не оподатковуються), смаки (харчові ароматизатори, не оподатковуються) і нікотин (не завжди з маркою акцизного податку). Втрати українського бюджету лише від акцизного податку внаслідок існування цієї схеми 2025 року оцінюються на рівні 5 млрд грн.

Окремі країни ЄС не стали чекати офіційних рішень Європейської комісії, ініціювали та реалізували комплекс заходів щодо оподаткування електронних сигарет, запровадження певних заборон та обмежень щодо продукції вейпінгу. Що більше європейських країн впроваджують принципи і заходи регулювання електронних сигарет і рідин, що в них використовуються, то більше офіційні інституції ЄС схиляються до формування єдиних гармонізованих підходів до регулювання й оподаткування цих виробів.

По-п’яте, значну увагу приділено питанням нелегального ринку тютюнових виробів. Контрафактна і контрабандна продукція реалізується за нижчими цінами, ніж легальна (з якої сплачуються податки), зокрема, сигарети і дрібно нарізаний тютюн для скручування сигарет, і під загрозою опиняється досягнення індикативних завдань у фіскальній сфері та зниження поширеності тютюнопаління.

Найбільший обсяг тютюнового нелегалу у державах — членах ЄС припадає на контрафактні виробництва. Наприклад, у Франції (в якої високий рівень акцизів на сигарети) зафіксовано найбільший за обсягом ринок нелегальних сигарет серед держав — членів ЄС. За даними звіту KPMG, 2024 року обсяг нелегалу становив 18,7 млрд штук сигарет, з яких 7,8 млрд — контрафакт.

Щоб обмежити доступ тютюнової сировини до нелегальних гравців ринку, в ЄС буде посилено контроль за її переміщенням. Зокрема, передбачається встановити нульову мінімальну ставку акцизу на тютюнову сировину та включити її до діючої у ЄС електронної системи реєстрації та моніторингу переміщення підакцизних товарів.

Таким чином, при удосконаленні акцизної політики України, окрім механічного підняття ставок на тютюнові вироби, слід:

• забезпечити послідовність і плановість підвищення податкового навантаження, враховуючи суттєві відмінності соціально-економічної ситуації в Україні та державах — членах ЄС;
• зберегти диференційований підхід до оподаткування різних тютюнових виробів, зокрема ТВЕН;
• підвищити ефективність державного контролю за переміщенням тютюнової сировини;
• розробити та імплементувати дієві заходи щодо протидії схемі самозамісу рідин для електронних сигарет.