Німецька компанія б’є на сполох: що не так з будівництвом заводу з виробництва снарядів в Україні

В Україні будівництво заводу Rheinmetall з виробництва 155-мм артилерійських снарядів затягується через бюрократичні перепони.

Про це під час презентації піврічного звіту компанії заявив генеральний директор концерну Армін Паппергер. За його словами, попри підписання першого контракту з української сторони, темпи реалізації проєкту залишаються незадовільними.

"Наразі я не задоволений швидкістю, з якою ми просуваємося з українського боку, але це не через нас, а тому, що, як ви знаєте, ми будуємо нову фабрику, і ми почали в Україні майже одночасно з тим, як почали в Німеччині. У Німеччині ми вже готові, а в Україні — ще ні", – сказав він.

Паппергер звернув увагу, що серед ключових труднощів для реалізації плану є нестача українських коштів та складні бюрократичні процедури, які уповільнюють будівництво заводу.

У той же час він повідомив, що початковий план виробництва передбачав понад 150 тисяч снарядів на рік, але на прохання української влади компанія вирішила подвоїти заплановану потужність.

Чи справді проблема з бюрократією настільки невідкладна

Водночас, як зазначає Defense Express, заяву керівника Rheinmetall варто розглядати детальніше. Дійсно, українська бюрократія може бути серйозною проблемою для створення оборонних підприємств, що підтверджують і постійні ініціативи зі спрощення відповідних процедур. Однак не виключено, що нинішні зауваження Паппергера частково пов’язані й із завищеними планами самої компанії, які тепер стикаються з реальністю. У такому випадку український бюрократичний чинник може використовуватися як пояснення для уповільнення темпів.

Цю версію побічно підтверджує і анонімний коментар представника іншої німецької оборонної компанії German Aid to Ukraine. Там визнають існування проблеми з бюрократією, але не погоджуються з тим, що створення аналогічного виробництва у Німеччині було б простіше.

При цьому з публічно-доступної інформації відомо, що запуск виробництва в Україні, як і планувалося, очікується наступного року. Тому невдоволення керівництва концерну може бути пов’язане скоріше із бажанням прискорити графік, ніж із реальними затримками.

Що відомо про будівництво заводів

У 2024 році перший завод німецького оборонного концерну Rheinmetall уже працював в Україні, а запуск другого планували найближчим часом. Загалом передбачалося будівництво чотирьох підприємств. Про це заявив директор компанії Армін Паппергер.

За його словами, до кінця року на першому заводі мали виготовити першу партію бойових машин піхоти Lynx.

"Наразі ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тому це дуже продуктивне спільне підприємство", – зазначав він. Паппергер додав, що компанія володіє 51% акцій цього виробництва, а другий завод уже був "на підході".

Росія тоді відреагувала на будівництво заводів Rheinmetall в Україні. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв у соцмережі Х натякнув на можливий удар по підприємству.

"Як і було обіцяно, ми з нетерпінням чекаємо на російський феєрверк на території", – написав він, додавши відео вибуху.

У серпні 2024 року Міністерство оборони України уклало контракт із Rheinmetall на постачання восьми додаткових станцій передових хірургічних бригад (FST) для потреб армії. Це замовлення стало частиною німецької програми зі зміцнення обороноздатності України, ініційованої федеральним урядом.

Як працює німецьке підприємство з огляду на російські загрози

У жовтні 2024 року німецький оборонний концерн Rheinmetall рішуче відреагував на погрози Росії щодо можливих ударів по новому військовому заводу в Україні. Представники компанії заявили, що виробництво озброєння на українських потужностях надійно захищене.

Як повідомляв "Голос Америки", у Rheinmetall наголосили, що це була не перша подібна погроза з боку Кремля, однак концерн впевнений у безпеці свого виробництва. Компанія підкреслила, що усі об’єкти в Україні мають належний рівень захисту від можливих атак.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що український Херсон, який опинився в окупації в перші місяці повномасштабного вторгнення і згодом звільнений, продовжує зазнавати регулярних ворожих обстрілів. Позбавлені можливості утримати місто і роздратовані патріотизмом його мешканців, російські війська завдають ударів по Херсону із застосуванням ракет, дронів та авіабомб.