Неподалік Антарктиди з'явилися 10 темних порожнин: чорні діри в небі сфотографували з космосу

Супутниковий знімок був зроблений у 2016 році над безлюдним островом, розташованим в Індійському океані, недалеко від Антарктиди. Чорні закручені плями — результат атмосферних хмарних вихорів, однак, вчені відзначають, що структури незвично виражені та значно викривлені, як порівняти з більшістю інших прикладів цього явища, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Темні порожнечі в небі

На знімку видно, що темні порожнечі, які обертаються, тягнуться над островом Херд — незаселеною австралійською територією в південній частині Індійського океану, розташованою приблизно за 1500 кілометрів від крижаного континенту. Площа цієї прихованої хмарами суші становить близько 368 квадратних кілометрів.

За даними дослідників Земної обсерваторії NASA, середня ширина плям становить близько 13 кілометрів і вона трохи зменшується в міру віддалення. Також відомо, що плями спочатку рухаються від острова в північно-східному напрямку

Як темні порожнечі утворюються в небі?

Уперше це явище описав угорсько-американський фізик Теодор фон Карман, на честь якого воно і було названо — вихори Кармана. Дірки, що обертаються, є результатом явища, що виникає, коли вітер, що переважає, стикається з сушею, порушуючи повітряний потік і створюючи "подвійний ряд вихорів, що змінюють напрямок обертання".

За словами дослідників, вихори, зафіксовані на супутниковому знімку 2016 року, були створені піком Моусон — активним вулканом заввишки близько 2700 метрів. Зазначимо, що вулкан розташований у самому серці острова Херд.

Як правило, вихори Кармана залишають за собою довгі хвости закручених хмар, які захоплюються обуреними потоками повітря. Хмарні потоки зазвичай ідеально прямі, як, наприклад, серія паралельних вихрових потоків, що виникли поруч біля атлантичного узбережжя Африки у 2015 році. Але в цьому випадку вихровий потік, ймовірно, згинається майже на 90 градусів у середині потоку. Ця зміна напрямку, як вважають учені, була викликана спорадичним поривом інтенсивних західних вітрів, які часто фіксують у районі острова Херд зі швидкістю понад 80 кілометрів на годину. Ці вітри, за даними Обсерваторії Землі, відомі як "шалені п'ятдесяті".

У більшості випадків хмарні сліди вихорів Кармана можуть бути досить тонкими, відображаючи ледь помітні зміни в невидимих повітряних потоках. Однак на супутниковому знімку 2016 року тонкі сліди змінюються низкою концентрованих отворів у хмарах. Вчені припускають, що це пов'язано з винятково щільним хмарним покровом, який може бути порушений у центрі кожної обертової ділянки вихрового потоку.

Зазначимо, що пік Моусона менший за більшість вершин, які регулярно утворюють вихори фон Кармана, тому хмарні завихрення там виникають дещо рідше. Однак раніше вчені спостерігали на острові Херд більш традиційні вихрові потоки.

Раніше Фокус писав про те, що деформовану "подвійну веселку" над Землею сфотографували з космосу.