"Оземпік" та інші препарати для схуднення спричиняють раптову втрату зору, — дослідження

Низка останніх досліджень вказує, що популярні препарати для зменшення ваги, такі як “Оземпік”, “Вегові” та “Моунджаро”, відомі також як семаглутид та тирзепатид, можуть викликати підвищений ризик виникнення хвороб очей і навіть призводити до втрати зору. 

Ці препарати імітують дію гормону ГПП-1, пригнічуючи відчуття голоду та цікавість до їжі. Це допомагає пацієнтам скинути вагу і контролювати рівень цукру у крові.

Результати попереднього дослідження, проведеного у 2024 році, показали, що препарати на основі семаглутиду із ймовірністю 1 до 10 тис. провокують розвиток неартеріїтної передньої ішемічної оптичної нейропатії. Це рідкісне важке захворювання очей, яке виникає через раптове зниження або припинення кровотоку в очному нерві. Це захворювання також називають “інсультом ока”. 

Точні причини виникнення цього захворювання залишаються невідомими і наразі ця хвороба невиліковна. Діабетики мають підвищений ризик розвитку цього захворювання. На відміну від інших хвороб очей, ця оптична нейропатія розвивається дуже стрімко, призводячи до раптової і болісної втрати зору. Пацієнти зазвичай помічають цей стан, коли прокидаються та виявляють, що втратили зір на одне око.

Зір зазвичай починає погіршуватись протягом кількох тижнів, а потім поступово стабілізується. Відновлення зору може відбуватися по-різному, але у 70% людей воно не покращується. 

У червні цього року Європейське агентство з лікарських засобів дійшло висновку, що неартеріїтна передня ішемічна оптична нейропатія є дуже рідкісним побічним ефектом від вживання препаратів на основі семаглутиду. Агенство вимагає, щоб на етикетках препаратів вказувався ризик провокування цієї хвороби. 

Однак подальші дослідження показали, що ризики можуть бути меншими, ніж очікувалось. Також існують дані, що препарати ГПП-1 можуть погіршити діабетичну ретинопатію, або діабетичне захворювання очей. Це захворювання розвивається, коли високий рівень цукру у крові ушкоджує дрібні кровоносні судини сітківки, що може призвести до втрати зору.

Між тим, стрімке зниження рівня цукру у крові також може дестабілізувати кровоносні судини у сітківці та викликати кровотечу. У двох нещодавно опублікованих дослідженнях вивчалися люди з діабетом 2 типу, які проживають у США протягом двох років. У ході досліджень було вивчено медичні карти від 159 тис. до 185 тис. осіб.

В одному з досліджень було встановлено, що семаглутид або тирзепатид пов’язані з більш помірним ризиком розвитку захворювань зорового нерву. Однак неясно, які саме захворювання зорового нерву сюди входять, оскільки у використаних кодах медичних карток не зазначено інше. 

У другому дослідженні не було виявлено ризику виникнення неартеріїтної передньої ішемічної оптичної нейропатії серед людей, які приймали препарати групи ГПП-1. Однак дослідники виявили невелику кількість людей, в яких розвинулась діабетична ретинопатія.  Проте загалом в учасників, які приймали препарати GLP-1, виникло менше загроз, що загрожують зору, пов’язаних з діабетичною ретинопатією, і їм знадобилося менш інвазивне лікування очей порівняно з групою, яка приймала інші ліки від діабету.

В рамках поточного п’ятирічного клінічного дослідження вивчається довгостроковий вплив семаглутидів на діабетичну хворобу ока у 1,5 тис. осіб. Це дослідження повинне дати більш детальну інформацію про ризики для очей. 

Людям з множинними ризиками розвитку неартеріїтної передньої ішемічної оптичної нейропатії, а також з ознаками апное, високого кров’яного тиску або діабету, необхідно ретельно проконсультуватись із власним лікарем стосовно прийому цих препаратів. 

Джерела: The Conversation; ScienceAlert