Флаг УПА и депортации в Украину: как русскоязычный концерт настроил Польшу против украинцев

Суботній концерт білоруського російськомовного виконавця Макса Коржа на Національному стадіоні у Варшаві несподівано став однією з головних тем у польських медіа та соцмережах.

Співак, незнаний для абсолютної більшості поляків, зібрав близько 60 тисяч глядачів – переважно з України, Білорусі, Росії та інших країн колишнього СРСР.

Причому саме українці складали значну частку аудиторії, продемонструвавши, що навіть попри тривалу повномасштабну агресію РФ, серед них є чимало прихильників російськомовної музики.

Після концерту з’явилися повідомлення про інциденти з порушенням правопорядку.

Поліція відкрила справи про депортацію 63 осіб, з яких 57 – громадяни України.

Ці цифри спричинили хвилю узагальнень і несправедливих коментарів на адресу всієї української громади.

Та був ще один привід для дискусій у Польщі.

Ним стало фото з червоно-чорним прапором – символом, що широко використовується в Україні, але в Польщі викликає негативні асоціації і для поляків має провокативне значення.

Чи розгорнув його власник свідомо, чи просто, як він пояснює, не розумів контекст – невідомо.

Але проблеми, які створив цей інцидент, є цілком реальними.

До того ж хтось ще й досі діє, щоби посилити суспільну напругу.

Що сталося на концерті у Варшаві.

У суботу 9 серпня на Національному стадіоні у Варшаві відбувся концерт білоруського російськомовного реп-виконавця Макса Коржа.

Квитки на захід викупили в рекордному темпі і загалом його відвідало близько 60 тисяч осіб.

Концерт, утім, супроводжувався численними правопорушеннями.

Як повідомляє Головне управління поліції Варшави, "37 з цих правопорушень були проступками, а 72 – злочинами, як-от зберігання наркотиків, порушення фізичної недоторканності охоронців, зберігання та пронесення піротехнічних виробів, а також незаконне проникнення на масовий захід.

Поліція оштрафувала 50 осіб на загальну суму 11 450 злотих, а до суду було подано 38 клопотань про покарання", – йдеться в повідомлені поліції.

Вже 12 серпня прем'єр-міністр Дональд Туск повідомив, що з Польщі буде депортовано 63 людини через їхні дії під час концерту, серед них 57 українців та 6 білорусів.

Варто нагадати, що все частіше у польськомовному сегменті інтернету та соціальних мереж можна побачити агресивні повідомлення щодо українців та звинувачення їх у всіх можливих злочинах.

Анонімні та неанонімні профілі зазвичай виносять вердикти про злочинців ще до появи будь-якої офіційної інформації про винних.

З'явились навіть окремі сторінки та портал, які відстежують "злочинність українців у Польщі".

Хоча статистичні дані спростовують цю тезу, та навіть стверджують протилежне, реальні правопорушення 57 громадян України, яким загрожує депортація, використовуватимуться для поширення міфу про злочинців-українців та негативно впливатимуть на уявлення про всю українську громаду у Польщі.

Крім того, це викликало коментарі на кшталт "відправити злочинців на фронт".

Наприклад, варшавський осередок партії "Конфедерація польської корони" так прокоментував ситуацію: "Найкращою допомогою для України буде повернення їхніх чоловіків призовного віку.

Навіщо нам залазити в борги на покоління (йдеться про допомогу Україні.

– ЄП) та допомагати їм, поки вони тут чудово проводять час? Пане президенте, ми розраховуємо на депортації та на ваше вето щодо законопроєкту про соціальне забезпечення українців".

Ідея, що вислані з Польщі українці мають опинитися на фронті, отримала широку підтримку.

Міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек, коментуючи інциденти на стадіоні, заявив, що іноземців, які скоюють правопорушення в Польщі, слід депортувати якомога швидше.

Він додав, що планує обговорити це з генеральним прокурором України Русланом Кравченком, і зауважив: "Ми також знаємо про ситуацію, яка не є таємницею, – в Україні зараз дуже складний період і проблема з набором до армії".

Показово, що посол України в Польщі Василь Боднар став на бік польської влади.

Він різко розкритикував поведінку учасників інциденту на концерті, заявивши, що не розуміє, чому українці взагалі пішли на концерт, де пісні виконуються російською мовою, якою послуговується ворог, що веде війну проти України.

Посол наголосив, що всі українці в Польщі є гостями країни й мають дотримуватися польського законодавства та поважати традиції і суспільну чутливість.

Порушники, на його думку, повинні понести відповідальність згідно з польським законом.

А ще дипломат застеріг, що такі випадки грають на руку російській пропаганді, шкодять двостороннім відносинам і створюють негативне тло для законослухняної більшості українців у Польщі.

Він додав, що ситуація суперечить зусиллям з розвитку добросусідських відносин та вирішення чутливих історичних питань.

Українець з червоно-чорним прапором.

Однак найбільшу увагу привернули не бійки, піротехніка та хуліганство, а дії одного з учасників заходу, який під час концерту розгорнув червоно-чорний прапор із зображеним на ньому українським тризубом.

Хоча стяг таких кольорів використовувався у різні часи в різних країнах, в Україні, зокрема, – ще з початку XX століття, у Польщі він відомий передусім як символ Організації українських націоналістів та Української повстанської армії (примітка "ЄП": у такому виконанні, з тризубом, він не використовувався ОУН та УПА).

Щоб зрозуміти обурення поляків від появи у публічному просторі червоно-чорного прапора, слід пам'ятати, що в польській історичній пам'яті ОУН та УПА розглядаються як сили, відповідальні за масові вбивства польського мирного населення на Волині та Галичині під час Другої світової війни.

Тема Волинської трагедії в останні роки майже завжди активно присутня у публічному та політичному дискурсах та є чи не єдиною дійсно проблемною в польсько-українських взаєминах.

Особливо цю тему використовують праві та націоналістичні середовища в країні, які в політиці представлені партіями "Право і справедливість" (ПіС), "Конфедерація" та "Конфедерація польської корони".

Саме один з депутатів "ПіС", Даріуш Матецький, і звернув увагу на учасника концерту з червоно-чорним прапором.

На своїй сторінці у мережі Х, а також на спорідненій сторінці "Осередок моніторингу антиполонізму" він опублікував відповідне відео.

Політик заявив, що подасть заяву до прокуратури.

Він, зокрема, вимагає порушити кримінальну справу за "демонстрацію забороненої символіки" та "пропагування тоталітарних ідеологій і розпалювання ворожнечі з огляду на національність" (примітка "ЄП": зауважимо, що червоно-чорний прапор не є офіційно забороненим у Польщі).

Інформація про інцидент швидко розійшлася соцмережами та у медіа, з ворожими та часом відверто агресивними коментарями на адресу чоловіка, який розгорнув червоно-чорний прапор.

Досить швидко користувачі інтернету знайшли профіль цього користувача (підписаний як Dmytrii).

Кілька днів після інциденту він опублікував відео, в якому ламаною польською, а також, схоже, підглядаючи у написаний текст, пояснює, що "не хотів нікого образити" під час концерту, що він не знав, які емоції у Польщі викликає червоно-чорний прапор.

За словами учасника концерту, його жест був лише "виявом підтримки українських військових".

Розпалювання ворожнечі.

Як зазначає політична оглядачка та експертка з польсько-українських відносин Ольга Попович, незалежно від того, ким виявиться цей Дмитро, його дії на концерті були провокативними та вигідними тим, "хто зацікавлений в антиукраїнських настроях у Польщі: польським правим радикалам і тим, хто виступає проти польсько-українського партнерства, а ще ляльководам у Кремлі (іноді всі три опції можуть накладатися одна на одну)".

Подібну оцінку подій бачимо у заяві прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

В одному зі своїх дописів у соцмережах глава уряду написав: "Із тим як війна в Україні наближається до кінця, Росія робить усе можливе, щоб посварити Київ і Варшаву.

Антипольські жести українців та розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі – це сценарій, зрежисований Путіним, іноземними агентами та місцевими ідіотами.

Завжди тими самими".

Невідомо, чи Дмитро постійно проживає у Польщі, чи приїхав до Варшави виключно на концерт.

Також відкритим залишається питання, чи його дії були цілеспрямованою провокацією, чи, як він стверджує, сталися через незнання – та ситуацією вже скористались ті, хто прагне посилення польсько-української напруги.

За два дні після концерту Дмитро закрив свої сторінки у соцмережах та видалив попередні дописи з Tik.

Профіль щойно створений, перший доступний допис датований 12 серпня.

На сторінці завантажені фото та відео Дмитра виключно з концерту Макса Коржа, а також фото Степана Бандери на тлі червоно-чорного прапора та інші зображення, образливі для поляків.

Зокрема, творець або творці сторінки обігрують інцидент з пам'ятником Волинській трагедії у Домоставі, на постаменті якого нещодавно з’явився червоно-чорний прапор та напис, зроблений нібито кирилицею: "Слава УПА".

Заборони немає, але контекст має значення.

Як вже згадували вище, депутат польського Сейму Даріуш Матецький обіцяє подати (або вже подав) заяву до прокуратури за "демонстрацію забороненої символіки" та "пропагування тоталітарних ідеологій та розпалювання ворожнечі з огляду на національність".

Утім, наразі у Польщі червоно-чорний прапор не є забороненою символікою.

Стаття 256 Кримінального кодексу Польщі, на яку посилається Матецький, стверджує, що "публічна пропаганда нацизму, комунізму, фашизму чи іншої тоталітарної системи, або розпалювання ненависті за ознакою національного, етнічного, расового, релігійного чи позаконфесійного походження карається позбавленням волі на строк до трьох років".

Про ОУН та УПА чи пов'язану з ними символіку у кодексі не йдеться.

Та хоча зараз обвинувачення політика не мають перспективи, це не означає, що в майбутньому ситуація не зміниться.

Ще наприкінці 2024 року на розгляд до Сейму потрапив проєкт змін до Кримінального кодексу та до закону про Інститут національної пам'яті Польщі.

Автори законопроєкту, депутати партії "Право і справедливість" (а за ними і польські медіа) називають його "законом про Волинську брехню".

Ці зміни передбачають кримінальну відповідальність за "пропаганду ідеології ОУН та УПА".

Проєкт не пройшов навіть перше читання – у лютому його відправили на доопрацювання, і робота над документом призупинилася.

Однак інцидент з червоно-чорним прапором на концерті став приводом для Даріуша Малецького – до речі, одного зі співавторів того законопроєкту – нагадати про нього.

Уже створено петицію з вимогою до спікера Сейму Шимона Головні негайно відновити розгляд законопроєкту.

Тема Волинської трагедії 1943 року є однією з найбільш складних та суперечливих в українсько-польських відносинах.

У 2025 році Сейм ухвалив закон про запровадження нового державного свята – Національного дня пам'яті поляків-жертв "геноциду, вчиненого ОУН і УПА".

Відзначати його планують 11 липня.

У Польщі цього дня ще з 2016 року вшановується пам'ять жертв Волинської трагедії, але закон підвищив статус дати до державного свята, що веде за собою більше меморіальних та освітніх заходів, присвячених подіям 1943 року.

Тема Волинської трагедії так чи інакше постійно присутня у польському політичному дискурсі – чи то через питання глорифікації ОУН та УПА в Україні, чи з приводу ексгумації жертв трагедії.

І хоча вирішення останньої проблеми зрушило з мертвої точки, нею продовжують спекулювати, часом через відверті фейки.

Про те, наскільки для частини польського суспільства тема Волинської трагедії є чутливою, свідчить хоча б ситуація навколо виступу посла України у Польщі Василя Боднара під час 82-ї річниці Волинської трагедії.

Промова дипломата викликала обурення користувачів соцмереж через чутки, що нібито вона тривала всього декілька секунд.

Хоча згодом виявилося, що це – маніпуляція, а Василь Боднар виступав значно довше, градус навколо теми не знижувався.

"Усі українці, які живуть у Польщі та хочуть добра Україні, підтримуючи польсько-українську співпрацю, мають бути чутливими до польського контексту.

Попри те, що в Україні червоно-чорний прапор абсолютно не викликає жодних антипольських настроїв, а навіть став символом сучасної боротьби України проти Росії, у Польщі контекст інший", – наголошує Ольга Попович.

Авторка: Анастасія Верховецька,.

портал "Наш вибір".

републікується "Європейською правдою" за згодою редакції, з незначними редакційними корективами.