Вуличні гонки у Києві своїм ревом бісять містян, влада безпомічна, поліції теж, схоже, не до цього

Дрифт і гучний вихлоп на вулицях міста завжди провокували обурення у суспільстві. Однак під час повномасштабної війни ця проблема набула особливого відтінку. Громадяни, які сахаються від кожного гучного звуку, мусять переживати гострий стрес ще й від безвідповідальних гонщиків на дорогах.

«До декого все ще тяжко доходить, що ми живемо в країні у війні. І що потрібно поважати тих, хто поруч», – гнівався глава Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко, звертаючись до любителів екстриму на дорогах цього літа.

Тоді затяжна повітряна тривога у столиці вкотре супроводжувалася гучним дрифтом (контрольованим заносом транспортного засобу на високій швидкості) і шумом вихлопу авто й мотоциклів. Ці звуки нагадують проліт дрона чи ракети, а тому завдають українцям чимало хвилювань. Однак затятих гонщиків це не надто турбує: такий шум можна чути майже щодня і практично в усіх містах країни, а іноді навіть під час комендантської години чи масованих обстрілів.

Влітку 2022 року Київрада спробувала подолати проблему й заборонила пересуватися столицею на автомобілях без глушника. Але, як бачимо, ефекту – нуль.

Ще через рік у Верховній Раді обранці зареєстрували законопроєкт № 9564, який передбачає адміністративне покарання для водіїв надміру гучних автомобілів і мотоциклів, переважно через відсутність глушника. Штрафи чималі: 17 тис. грн – за перше порушення, 34 тис. грн – повторне протягом року. У разі повторного порушення також можливе позбавлення права керування строком від трьох до шести місяців.

Услід за цим з’явився і законопроєкт №9642, присвячений дрифту. За навмисний занос авто на дорогах передбачено штраф у 8,5 тис. грн. Повторне порушення призведе до штрафу в розмірі 17 тис. грн, а також позбавлення водійських прав на пів року. Однак обидва законопроєкти досі на розгляді.

Торік градус суспільного обурення доріс до того, що на сайті Київради було зареєстровано електронну петицію про посилення контролю за дотриманням рівня шуму на дорогах столиці. Необхідні голоси зібралися, й міська влада звернулася до правоохоронців, аби ті жорсткіше пильнували порушників. Проте поліція розводить руками: мовляв, для цього немає законного механізму. На цьому історія й заглухла.

Чому ж карати водіїв-екстремалів, які порушують суспільний спокій, досі не вдається? У виданні «Главком» розбирались в тонкощах дражливого питання, яке влада в Україні не спроможна вирішити.

«Правила вже є, але їх не дотримуються»

Норми та правила, які б дозволяли притягувати водіїв-порушників до відповідальності, насправді вже існують, переконує в розмові з «Главкомом» віцепрезидент автомобільної федерації України FAU, майстер спорту міжнародного класу у категорії автомобільний спорт та інструктор захисного водіння на автомобілях та мотоциклах Олексій Мочанов.

«Щодо звуку вихлопу – є встановлені граничні норми шуму в децибелах. Але скасували техогляд (обов’язковий технічний огляд автомобілів, які не використовуються у комерційних цілях, в Україні скасували у 2011 році, – «Главком») і немає технічної можливості їх поміряти та перевірити. Якщо несправний глушник, з будь-якої причини (встановлений спортивний, прогорів або відвалився стандартний) – авто не можна експлуатувати. Потрібно або примусово доставляти в сервіс, або на штрафний майданчик з подальшою прописаною процедурою, як звідти можна забрати автомобіль, мотоцикл, мопед, квадроцикл – щоб усунути несправність», – пропонує рішення віцепрезидент FAU.

Технічний огляд транспортних засобів, про який згадує Мочанов, є обов’язковим для всіх транспортних засобів в усіх країнах Європейського Союзу. Угода про асоціацію з ЄС зобов’язує Україну повернути цю процедуру. Щоправда, поки що це питання не врегульовано.

Щодо дрифту на дорогах, то віцепрезидент FAU нагадав: «Дрифтери у місті, як і будь-які інші «шашечники» (водії, які рухаючись у загальному потоці, постійно маневрують між рядами, тим самим створюючи небезпеку для інших учасників дорожнього руху, – «Главком»), стрітрейсери (вуличні гонщики, – «Главком») та драгрейсери (гонщики, які їздять по прямій на короткій дистанції, – «Главком») порушують Правила дорожнього руху.

Це треба фіксувати й карати, відповідно до законодавства. Якщо повторно порушують – позбавляти водійських прав. Більшість процедур прописані. І не має значення, це під час війни, в комендантську годину або просто вночі у мирний час. Війна й комендантська година – це просто обтяжливі обставини вже наявного порушення законодавства. Не треба нічого посилювати й вигадувати. У нас нормальні правила та норми. Просто їх ніхто не дотримується. Всім байдуже на правила, норми та покарання», – зауважив співрозмовник «Главкома». За його словами, слід також шукати «голову» – організаторів нелегальних гонок і дрифт-шоу, а не «рубати хвости».

Водночас важливо не плутати самодіяльність із професійним спортом, наголошує Мочанов: «Спортивним автомобілям чи мотоциклам, а також таким, які мають санкціоновані переробки – можна брати участь у змаганнях під егідою профільних федерацій та асоціацій у спеціально відведених та визначених для цього місцях, перекритих для інших учасників дорожнього руху. А ось цей весь «гаражний тюнінг» не має права пересуватися самостійно дорогами загального користування. Тільки на лафеті або на буксирі, та й то не весь. До спорту ці гонщики не мають жодного стосунку».

До слова, українське законодавство не містить чіткого покарання за порушення водіями комендантської години. Але зауважимо: гонщики, які їздять у нічний час, можуть отримати покарання за невиконання вимог патрулів (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Санкція статті передбачає штраф від 136 до 255 грн, або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи від 1 до 2 місяців, або адміністративний арешт до 15 діб.

КМВА обіцяє рішення

«Главком» поставив кілька запитань і главі КМВА Тимуру Ткаченку, який уже не вперше сам піднімає тему щодо ревиська на дорогах столиці і навіть анонсував довгоочікуване рішення. Однак замість того, щоб дати вичерпні відповіді на конкретні питання, які хвилюють не лише редакцію, а й пересічних киян, очільник військової адміністрації по суті зняв із себе відповідальність.

«Ми в діалозі з поліцією», «Рішення, які не діють, – це популізм», «Петиція – це суспільний запит, який ми бачимо і розуміємо» – так виглядав набір загальних тез Тимура Ткаченка. І, попри обіцянки, жодного рецепту, як навести лад на дорогах.

Далі – відповіді чиновника без скорочень.

Стаття 182 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає штрафи для громадян за порушення режиму тиші до 510 грн. Тобто, можливо, таких гонщиків можна притягувати до відповідальності на базі вже чинної правової системи?

Так, ця стаття стосується захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, посилаючись на законодавчі та інші нормативно-правові акти. Чинне законодавство унормовує рівні шуму в будинках та на території житлової забудови. Щодо вуличного шуму наразі такої норми немає. Грубе втручання в вихлопну систему, зокрема і демонтаж важливих елементів вихлопу – це вже експлуатація несправного транспортного засобу. Ми в діалозі з поліцією, щоб посилити контроль за дотриманням Правил дорожнього руху у Києві.

У серпні 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти. Один із них пропонує штраф до 34 тис. грн для водіїв із гучним вихлопом, інший – штраф до 17 тис. грн для «дрифтерів». Однак обидва досі на розгляді. Що, на вашу думку, гальмує процес?

Штрафи, особливо такі, що є відчутними для порушників – це добре. Чи доречні саме такі цифри? На мою особисту думку, штрафи за будь-яке порушення мають бути співмірні завданій шкоді. І головне, відбивати бажання повторювати в майбутньому такі правопорушення, тим самим відіграючи превентивну функцію. Адже здорова мета – не карати всіх, а запобігати правопорушенню.

Один із аргументів проти, про який каже Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради – це надто великий розмір штрафів як для адміністративного правопорушення. Також законопроєкти критикують за те, що в Нацполіції немає приладів, які б вимірювали рівень шуму. Крім того, дрифт іноді може бути необхідним, наприклад, для уникнення аварії. Що ви думаєте про ці аргументи?

Ми говоримо про перевищення рівня шуму чи маневри на дорозі? Порушення ПДР – це порушення розмітки, створення аварійних ситуацій тощо. Порушення шуму вихлопними системами – це про інше, і уникненню ДТП воно не сприяє. Якщо законотворці вважають, що 17 тис. – це завеликий штраф за гучний вихлоп, тоді, можливо, варто запропонувати інше обґрунтоване стягнення. Повторюсь, моє бачення: штраф має бути таким, щоб водії-порушники його відчували та приводили свої транспортні засоби в норму, а не щоразу легко «відкупались» малими штрафами.

Ще у червні 2022 року міський голова Києва Віталій Кличко через соцмережі повідомив, що Київрада ухвалила рішення про заборону пересування столицею автомобілів без глушника. «В Україні війна, тривають артобстріли наших міст, а деякі громадяни влаштовують салюти! Або ганяють вулицями на авто, як на реактивному літаку! За це має бути відповідальність», – слушно обурювався мер. Вам відомо про це рішення трирічної давнини? Чому воно не виконується і як зробити його дієвим, і ключове – хто має притягувати до відповідальності порушників рішення столичної влади?

Це питання відповідальності Віталія Кличка та Київради. Ухвалювати треба такі рішення, які діють, працюють, і ви знаєте, як воно має виконуватись. Виконання рішення, наскільки я розумію з фактичної ситуації, не було забезпечене. Тут краще звертатися до мера та міських депутатів, як так сталося. Рішення, які не діють – це популізм.

Але додам, що ми маємо справу не лише з ситуацією конкретно в Києві, а з загальнонаціональною чутливою темою. І тому є бачення, що загальнонаціональне рішення зможе бути більш дієвим.

Влітку 2024 року на сайті електронних петицій Київради було зареєстровано петицію про посилення контролю за дотриманням рівня шуму на дорогах столиці від транспортних засобів. Вона зібрала необхідні голоси, й мер Віталій Кличко пообіцяв «вжити заходи з реалізації порушеного в зазначеній петиції питання». У грудні 2024 року заступник голови Петро Пантелеєв у відповіді секретарю Київради повідомив про звернення міської влади до Нацполіції та Управління патрульної поліції, які не зрушили проблему з місця. Причина – «відсутність у поліцейських дієвого механізму притягнення до відповідальності за такі правопорушення до ухвалення Верховною Радою України відповідних законодавчих змін». То що конкретно треба унормувати? Бо ж складається враження, жоден орган не зацікавлений у розв’язанні проблеми, а просто перекладає відповідальність один на одного.

Петиція – це добре, це суспільний запит. Ми його бачимо і розуміємо. Під час війни така поведінка водіїв є абсолютно неприйнятною. Це неповага до оточення. І шкода, що деякі водії самі цього не усвідомлюють і не поважають своїх сусідів.

Вже можу сказати, що останнім часом десятки постанов патрульні вже виписали столичним гонщикам. Поліція зараз зупиняє порушників за небезпечне маневрування (створення аварійних ситуацій), порушення швидкісного режиму. Адже «дрифтери» в тому сенсі, про який ми говоримо, якраз, окрім гучного вихлопу, скоюють інші порушення ПДР. Це взаємоповʼязані речі. Таким чином, правоохоронці впливають на ситуацію в межах законних норм.

Юридична прогалина і що з нею робити

Адвокат Дмитро Бузанов у коментарі «Главкому» погоджується з очільником КМВА: наразі в Україні не існує конкретної статті у Кодекс про адмінправопорушення, яка прямо передбачає відповідальність за перевищення допустимого рівня шуму транспортними засобами.

«Уже згадана раніше стаття 182, яка встановлює відповідальність за порушення щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, не охоплює конкретно транспортні засоби. Закони України «Про дорожній рух», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Правила дорожнього руху не містять прямих заборон на використання транспортних засобів із надмірним шумом (наприклад, через модифіковані вихлопні системи). Пункт 31.4 Правил дорожнього руху забороняє експлуатацію транспортних засобів із технічними несправностями, але не уточнює, чи належить до них надмірний шум», – зауважив юрист.

Ба більше, поліція не має затверджених процедур чи обладнання для вимірювання рівня шуму транспортних засобів. Наприклад, немає стандартизованих шумомірів, сертифікованих для використання правоохоронцями, або чітких нормативів допустимого рівня шуму для різних типів транспорту в різних умовах (місто, траса, нічний час тощо). Без таких інструментів і процедур складно довести факт порушення. Крім того, юридична прогалина полягає й у відсутності чітко прописаних технічних вимог до транспортних засобів щодо рівня шуму в Законі України «Про дорожній рух» чи інших нормативних актах.

Місцева влада, за словами Бузанова, також практично безсила. Київрада може встановлювати свої правила на кшталт «Правила дотримання тиші в місті Києві», але вони не мають достатньої юридичної сили без підтримки національного законодавства.

На думку адвоката, рішенням проблеми могло б стати, наприклад, прийняття законопроєкту № 9564, поданого в серпні 2023 року. У ньому парламентарі пропонують:

• внести до Кодексу про адмінправопорушення нову статтю 121⁴ про адміністративну відповідальність за експлуатацію транспорту, що перевищує встановлені норми шуму. Це стосується, зокрема, автомобілів без глушників, з модифікованими вихлопними системами або інших транспортних засобів, що створюють надмірний шум;
• зафіксувати заборону на надміру гучний транспорт у ПДР, а також Законах України «Про дорожній рух» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
• встановити чіткі межі допустимого рівня шуму для різних типів транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів) у децибелах;
• закупити сертифіковані шумоміри для патрульної поліції та затвердити методику вимірювання шуму в реальних умовах (наприклад, на дорозі чи під час патрулювання);
• розробити протокол фіксації порушення, який включав би показники шумомірів, дані про транспортний засіб і водія.

Доки Верховна Рада не ухвалить відповідні зміни, у місцевих рад будуть зв’язані руки, підсумував Бузанов.

Автор:  Єлизавета Жабська

Джерело: «Главком»