Чи можлива мобілізація вірян під час війни: що каже законодавство

Релігія не дозволяє воювати переважно в протестантських церквах та в крішнаїтів. Навіть їхніх представників-чоловіків призовного віку можуть брати до війська незалежно від його релігійних переконань. Про це пише 24 Канал з посиланням на Суспільне.

Чи захищає закон про мобілізацію представників релігійних організацій?

Раніше представники релігійних організацій мали право на проходження невійськової служби. Але враховуючи сучасні умови, законодавство не відділяє таких військовозобов'язаних від інших чоловіків. Тож окремої мобілізації чи іншого залучення до війни для них немає.

Конституція гарантує, що українці можуть вільно обирати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, але законодавчо це ніяк не пов'язано з обов'язком захищати державу. Вірянам, яким релігія забороняє вбивати, тримати зброю чи давати присягу, пропонували альтернативну службу. Так замість служби в армії юнаки працювали на державних посадах чи в комунальних підприємствах, а також могли допомагати в патронажній службі Товариства Червоного Хреста України. Це рахувалося як виконання обов’язку перед суспільством.

Альтернативна служба навіть була закріплена в законі №1975 і в постанові кабміну №2066. Документи визначали, які саме релігійні організації мають право на альтернативну службу. Серед них були Адвентисти-реформісти, Адвентисти сьомого дня, Євангельські християни, Євангельські християни-баптисти, Покутники, Свідки Єгови, Харизматичні християнські церкви, Християни віри євангельської та Товариства Свідомості Крішни.

Законодавчу сторону мобілізації вірян прокоментували в Державній службі України з етнополітики та свободи совісті.

11 квітня 2024 року ухвалили Закон №3633 – IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку". Ним з правового поля вилучили поняття "строкова військова служба", замість якої запроваджувалася альтернативна (невійськова) служба. При цьому будь-яких змін до законодавства про альтернативну (невійськову) службу внесено не було. Як наслідок, наразі маємо неврегульованість питання реалізації конституційного права на проходження альтернативної (невійськової) служби загалом – як у мирний час, так і під час дії воєнного стану,
– відповіли там на запит журналістів.

Юристка громадської організації "Юридична сотня" Ангеліна Славич зазначає, що в статті 35 Конституції України чітко зазначено, що громадяни не звільняються від своїх обов'язків перед державою й не можуть відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Тому, каже юристка, замінити військову службу альтернативною під час воєнного стану неможливо. Такої ж думки дотримується суд під час розгляду відповідних позовів.

Звичайно, деякі бригади можуть запропонувати вірянам небойові посади у війську, враховуючи релігійні переконання. Юристка рекомендує звернутися до керівника ТЦК та СП із заявою, у якій повідомити про причину, чому людина хоче отримати небойову військово-облікову спеціальність. До цієї заяви варто також подати документи, які підтверджують належність до релігійної організації.