"Путін вже почав свою гру": інтерв’ю з Джоном Болтоном щодо саміту на Алясці та загроз для Трампа

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбудеться історична зустріч президентів США та Росії. Напередодні неї "Телеграф" поспілкувався з Джоном Болтоном — радником Дональда Трампа з національної безпеки у 2018-2019 роках.

Він знайомий не лише з тактикою лідера Америки щодо ведення переговорів, а й небезпекою, яку несе спілкування віч-на-віч з російським диктатором Володимиром Путіним.

— Ми наближаємося до першої з 2019 року особистої зустрічі між Трампом і Путіним. Дуже цікаво дізнатися вашу думку — чого чекати. Чи можуть вони про щось домовитися за спиною України?

— Я турбуюся про те, що Путін спробує зробити завтра на Алясці. Попри віртуальний саміт, який відбувся між європейськими лідерами, президентом Зеленським і Трампом у середу, та видиму єдність, що з нього випливала, з коментарів зрозуміло, що Трамп досяг свого визначення ідеальної зустрічі — усі вийшли з неї задоволені, а він не погодився ні на що конкретне. Таким чином, його гнучкість зберігається.

Сьогодні Путін зробив заяву, у якій похвалив енергійні та щирі зусилля Трампа задля миру, що є типовим прийомом старого маніпулятора з КДБ, який вже розпочав гру. Очевидно, європейці хотіли поговорити з Трампом першими. І Путін фактично відповів на це.

Те, що він зробив, навіть у короткій заяві, — це спробував розширити рамки, щоб говорити зі США про стратегічну ядерну зброю. Іншими словами, завести ширший діалог, який рано чи пізно неминуче включає форму НАТО і розташування відповідних збройних сил на європейському континенті. Путін — майстер маніпуляцій, особливо Дональдом Трампом.

У нього є кілька варіантів, як діяти далі: показати свій мирний план Трампу, спробувати переконати прийняти його, навіть якщо Трамп сказав, що він не збирається вести переговори. Знаєте, у нас є такий дипломатичний термін: "Ми не ведемо переговори. Ми просто обмінюємося думками", що зрештою виявляється практично тим самим.

Путін може вважати прийнятним встановити режим припинення вогню. І мене це дуже турбує. Якщо буде припинення вогню вздовж чинної лінії контролю, а потім розпочнуться переговори, це може стати новим кордоном між Україною та Росією — так само як це сталося після початку переговорів про перемир’я в Кореї 1953 року вздовж лінії демілітаризованої зони. І це досі кордон між Північною та Південною Кореєю. Зрозуміло, що з погляду України це не є добрим результатом.

Путін завжди підходить до таких зустрічей дуже підготовленим. Він при владі вже 25 років. Він знає все, що, на його думку, потрібно знати про російську й українську історію.

Трамп же буде здебільшого непідготовленим. Його супроводжуватиме Стів Віткофф, чиє неправильне розуміння того, що Путін сказав йому минулої середи, могло, на жаль, і призвести до цього саміту.

Тож може статися будь-що. Гарантій немає. Це типова зустріч у стилі Трампа.

Але, як на мене, сьогоднішня заява Путіна повинна показати людям, що він здатний на креативні способи знову повернути Трампа під свій вплив. І це буде його головною метою.

— Усі сторони провели "домашню роботу" перед самітом. Як ви вважаєте, у чому полягала підготовка адміністрації Трампа? Чи проводили вони якісь дослідження щодо історії? Адже ми розуміємо, що Путін намагатиметься маніпулювати історичними фактами.

— Знаєте, одна з проблем у Вашингтоні сьогодні полягає в тому, що структура Ради національної безпеки значною мірою була демонтована. І вперше з часів, коли Генрі Кіссінджер одночасно обіймав посади радника з нацбезпеки та держсекретаря, те саме робить Марко Рубіо. Кількість професіоналів, які працюють у Раді національної безпеки, скоротилася до невеликої частини від звичного рівня.

Тож я не думаю, що є значна координація щодо того, якою має бути позиція США. Трамп рідко читає підготовчі матеріали взагалі. Імовірно, вони обговорять це в літаку дорогою до Анкоріджа завтра вранці.

— Коли кожна зі сторін намагається досягти певної домовленості, вони роблять якісь пропозиції. Що потенційно міг би запропонувати Путіну Трамп і навпаки? Бачила у деяких медіа припущення, що Трамп може запропонувати Путіну доступ до мінеральних ресурсів Аляски. Це взагалі має сенс?

— У Росії й так достатньо власних мінеральних ресурсів.

Гадаю, Путін був би відкритий до будь-яких обговорень із Трампом про розширення економічних відносин. Це має приносити вигоду Росії, бо неминуче означає звільнення від санкцій.

Власне, була версія, що Трамп скаже Путіну: "Ти можеш видобувати рідкісноземельні метали на Сході України, який вже контролюєш". Наче Путін і так цього не робив би. І, до речі, у Росії є великі власні запаси рідкісноземельних металів, тож це не надто вагома пропозиція.

Здається, в Трампа є ця ідея, ніби американські компанії просто мріють витратити сотні мільярдів доларів у Росії. Це абсолютно неправда.

Я не знаю жодної великої американської компанії, яка б ризикнула зробити значну капітальну інвестицію в Росії.

Думаю, на будь-що подібне, запропоноване Трампом, Путін скаже: "Абсолютно, мені подобається. Давайте одразу доручимо нашим командам це обговорити. Чудова ідея, Дональде".

— Чи можемо ми отримати ситуацію, коли Трамп знову звинуватить Зеленського в тому, що він "не хоче миру" та "не хоче зупиняти війну"? Адже це теж частина маніпуляцій Путіна — переконати Трампа, що в усьому винен Зеленський.

— Думаю, саме тому Путін й запропонував цю зустріч. І він, мабуть, приголомшений тим, що вона відбувається так швидко. Я не пам’ятаю в історії, щоб зустріч лідерів такого рівня відбулася настільки оперативно. Тиждень. Це просто неймовірно.

Путін запропонував ідею, а Трамп підтримав її, бо це чудова нагода сісти зі своїм старим другом Володимиром і подивитися, чи не вдасться їм обговорити усе це.

Це дало Путіну перевагу в тому, хто робить перший хід. Як я думаю, він виклав Віткоффу принаймні деякі умови, як виглядатиме російський мирний план. І саме ці умови Віткофф неправильно зрозумів і передав Трампу так, ніби от-от має статися якесь велике проривне рішення.

Путін витратить стільки часу, скільки буде потрібно, щоб пояснити Трампу мотиви своїх дій і як, на думку Путіна, кожне з положень [плану] сприятиме справі миру.

Ймовірно, найвища мета Путіна — змусити Трампа погодитися з цією частиною, тією частиною і потім ще однією. І якщо Трамп має пропозицію щодо чогось у плані Путіна, з чим той може погодитися, він зробить це негайно.

Дзвінки через Zoom — це чудово, але все одно немає нічого кращого, ніж перебувати в одній кімнаті зі своїм співрозмовником стільки годин, скільки він готовий там залишатися.

— І вони користуватимуться послугами перекладачів, так? Бо я не думаю, що з боку Путіна це буде англійською.

— Подробиць небагато, але здається, Білий дім підтвердив, що почнеться все зі спілкування віч-на-віч лише з перекладачами, а потім буде ширша зустріч.

Але двостороння зустріч, думаю, триватиме довго. Коли ми зустрічалися 2018 року в Гельсінкі, після цього був обід із двома делегаціями — лідерами та чотирма-п’ятьма людьми з кожного боку. Він почався дуже пізно, бо спілкування один на один тривало надто довго.

Не можна недооцінювати той факт, що Путін володіє англійською. На зустрічах зі мною він виправляв російського перекладача, який неправильно передавав його слова. А коли знаєш іншу мову, як Путін, ти чуєш сказане двічі.

Він спершу чує, що каже Трамп, а потім — що перекладає інтерпретатор. Він може порівняти обидва варіанти, мати більше часу, щоб сформулювати відповідь.

— При цьому Трамп не розуміє російської, тож у нього менше часу.

— Він усе одно зазвичай одразу говорить те, що першим спадає на думку.

А Путін знає, як це робиться. Я бачив це на багатьох зустрічах із ним, починаючи з першої в жовтні 2001 року, невдовзі після атаки 11 вересня.

— Ви згадували про дзвінок, який пройшли досить добре між Зеленським, Трампом та європейськими лідерами. Чи дійсно лідери Європи зараз мають хоч якийсь вплив на думку Трампа? Адже були доволі позитивні сигнали.

— На мою думку, найкращий спосіб зрозуміти, що сталося в середу, — це своєрідне короткострокове "щеплення".

Путін завдав удару у відповідь, підлещуючи Трампа за його зусилля. Я очікую ще більше такого пізніше, а вже точно — коли вони зустрінуться в Анкоріджі.