Рада грабує Київ? Через що перегризлися нардепи і хто із простих українців може постраждати

З бюджету Києва можуть забрати мільярди гривень на невійськові потреби, зокрема на оклади чиновникам. Між нардепами стався розкол — одні б’ють на сполох, а інші захищають гучний законопроєкт.

"Телеграф" розібрався в тому, що відбувається і розповідає про позиції сторін.

Через що гризуться нардепи

16 липня Верховна рада у першому читанні ухвалила попередній законопроєкт №13439-3. Він містив збільшення держбюджету на 457 мільярдів гривень — насамперед для армії (412 млрд.), але частина грошей мала піти на інші потреби не пов’язані з обороною.

Оскільки держбюджет перекроювався посеред року, то відповідно, щоб отримати необхідні кошти, їх потрібно звідкись і якимось чином забрати. Це і стало головним каменем спотикання.

Загалом до урядового законопроєкту про внесення змін до Держбюджету на 2025 рік народні депутати внесли цілу низку альтернативних проєктів, з яких Комітет ВРУ з питань бюджету схвалив саме №13439-3. І саме в ньому були пункти, які частина політиків прозвала "грабунком".

Водночас питання з виплатами військовим вже у серпні підтискало, а тому в Раді вирішили зареєструвати новий проєкт закону №13573 про зміни до бюджету-2025, що включає лише збільшення видатків на сектор оборони. Законопроєкт проголосували за основу і загалом у день реєстрації та багато критиків №13439-3 видихнули з полегшенням, але не надовго.

13 серпня Бюджетний комітет порекомендував Раді ухвалити законопроєкт 13439-3 про зміни до державного бюджету-2025 у другому читанні. Тепер він стосується переважно невоєнних витрат. Голосування заплановане наступного тижня.

Що ти таке — 13439-3

Голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, яка оголосила про швидке голосування, перерахувала деякі основні статті, на які пропонується збільшити витрати законопроєктом (не повний перелік):

• +25,7 млрд грн — збільшення поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові і гуманітарні видатки);
• +4,3 млрд грн для Мінцифри, з яких – (1,4 млрд грн) нова програма Мінцифри для закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування у бойових умовах, (2,8 млрд грн) – гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech;
• +4,6 млрд грн — харчування учнів початкових класів у ВСІХ областях та 5-11 класів на прифронтових територіях;
• +3,2 млрд грн — закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;
• +1,5 млрд грн – субвенція місцевим бюджетам для розвитку мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей;
• +1,2 млрд грн — підтримка ветеранів війни та їхніх сімей (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами (автоцивілки);
• Окремо передбачено рішення для підтримки ВПО;
• 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла чи реконструкцію приміщень для проживання ВПО.

І так далі.

Цікаве не перерахували

Член Комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна наголосила, що серед правок також є і збільшення окладів чиновникам. І це при дефіциті бюджету.

"Поправка нардеп Кузбит, якою ця людина пропонує змінити базову величину для розрахунку окладів Голови, членів Рахункової палати з 2102 грн. до 3028 грн. Тобто, збільшити оклад працівників на 44 відсотка! І це посеред року, і це при такому кричущому дефіциті", — Южаніна.

Таким чином, в першу чергу оклад зросте у голови Рахункової палати. Нею зараз є Ольга Піщанська – ексглава Антимонопольного комітету України.

Юрій Кузбит – голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Член депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу".

Подейкують, що грабіж

Один із авторів законопроєкту нардеп Юлія Гришина наполягає, що зміни у законопроєкті вкрай важливі для держави.

"Для посилення її обороноздатності, розвитку, забезпечення добробуту громадян.", — запевнила вона.

А Роксолана Підласа пояснила подробиці документа.

"Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших НЕвійськових видатків на 36,7 млрд грн (з яких 33,6 млрд грн – це скорочення обслуговування державного боргу), а також переспрямування зарахування частини податку на прибуток банків з бюджету міста Києва до загального фонду державного бюджету (8 млрд грн). Принагідно нагадаю, що невійськові видатки фінансуються коштом міжнародних партнерів і ці гроші (окрім гранту від Великобританії) поки що не можна спрямовувати на потреби оборони.", — пояснила Підласа.

Проте критики б’ють на сполох

12 серпня радниця голови Асоціації міст України Віталія Кличка Оксана Продан розкритикувала законопроєкт 13439-3. Вона пояснила, що народні обранці запропонували вилучити із доходної частини столичного бюджету надходження від 10% податку на прибуток.

А це кошти, спеціально передбачені законом на виконання функцій столиці (дипломатичних, транспортних, адміністративних, культурно-інформаційних, безпекових, соціальних).

Довідка: 10% податку на прибуток усіх розташованих у Києві підприємств, а не лише комунальних почали перераховувати до Київського бюджету з 2015 року в рамках реформи децентралізації.

"Рекомендації Конгресу Ради Європи про статус столиць, від 2021 року, прямо говорять про компенсацію столицям за додаткові видатки, що випливають із виконання функцій столиці.

Саме таку компенсацію народні обранці запропонували вилучити в законопроєкті №13439-3. При цьому ініціатори вилучення "забули", що дохідна частина бюджету Києва не тільки збільшена на 10% податку на прибуток відносно структури бюджетів інших громад, але й зменшена на 24% ПДФО", — пояснила вона.

Як би було правильно, на думку Продан

Оксана Продан наполягає на тому, що в разі вилучення з дохідної частини бюджету Києва 10% податку на прибуток, яких немає в доходах інших громад, необхідно передбачити додаткове включення до доходів Києва 24% ПДФО, щоб забезпечити надходження як у всіх 64%. Адже Київ, як і інші громади, стримує власними силами тариф на тепло для киян, навіть не отримуючи від держави на це 4%.

Негативні наслідки, за версією Продано:

• "У результаті крім заборгованості держави перед столицею у розмірі 10 млрд, влада вилучить зі столичного бюджету ще близько 8 млрд. гривень. А це означає, у разі вилучення податку на прибуток, необхідно буде зменшувати витрати за різними статтями:
• автоматично зменшить допомогу військовим від міста (адже кошти передбачені під час виконання бюджету);
• зменшить виплати вчителям та медикам з бюджету міста;
• Вилучення коштів з бюджету Києва вдарить по всіх тимчасово окупованих громадах і бойових діях, що перебувають у зоні, тому що забере кошти у людей, які виїхали з рідних громад і проживають у Києві як ВПО.

Кожен із мільйонів киян держава може забрати живі гроші у разі вилучення податку на прибуток з бюджету Києва. Очевидно, що не для людей, а проти киян. Очевидно, що таке вилучення послабить силу українських військових і зробить мільйон киян біднішим", — заявляє вона.

Розкритикував законопроект також і нардеп Олексій Гончаренко. Він назвав законопроект "грабунком".

"Слуги знову хочуть пограбувати бюджет Києва. Щойно на Бюджетному Комітеті провалили дві мої поправки: Перша поправка — в повному обсязі зберігає зарахування надходжень податку на прибуток до бюджету Києва. Підтримали тільки 8 депутатів, 14 утримались. Правка не пройшла. Друга — зменшує період вилучення — не з 1 серпня, а хоча б 1 жовтня. Підтримали тільки 7 депутатів, 15 утримались. Теж не пройшла. Намагались протягнути на голосування пограбунок на 8 млрд минулого засідання, але побоялись після історії з НАБУ та САП. Зараз знову почалось", — написав Гончаренко.

Підсумок простими словами

Якщо підбити підсумки гучної історії, то ось що є:

• Верховна Рада України має намір проголосувати за законопроєкт 13439-3 про внесення змін до держбюджету;
• Їм, зокрема, передбачається забрати із доходної частини столичного бюджету надходження від 10% податку на прибуток – 8 млрд грн;
• Автори законопроєкту кажуть, що документ має підвищити добробут громадян;
• Однак критики називають це "грабунком", нагадуючи, що держава хоче вилучити у столиці мільярди при тому, що вже має міському бюджету 10 мільярдів;
• Противники законопроєкту стверджують, що він призведе до дефіциту бюджету Києва, який зробить мільйони киян біднішими;
• Серед пунктів законопроєкту – збільшення окладів чиновників;
• Голосування за закон 13439-3 призначено на наступний тиждень.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що економіст пояснив, хто з українців стане біднішим у 2025 році.