Рівень шуму під час війни: як зберегти спокій людей?

Здається, говорити про рівень шуму під час війни — абсурд: яка тиша можлива в такій ситуації? Адже не лише на фронті, а й у глибокому тилу рвуться ракети, вибухають бомби, гудуть «шахеди». Цей ворожий ракетно-дроновий терор виснажує людей навіть у далеких від лінії зіткнення містах і селах: вони не сплять ночами, сидять у підвалах, погребах, підземних переходах та інших схованках, а вранці знову мають іти на роботу, у поле, на службу чи навчання. Тому години спокою сьогодні важливі як ніколи, а будь-що, що нагадує грім і какофонію війни, лякає.

Те, що в мирний час здавалося дрібницею — петарди, голосна музика, мопеди, скутери та перфоратори, сьогодні стало реальною загрозою для фізичного й психологічного стану людини. Звичні раніше звуки перетворилися на фактори, що дратують, пригнічують і втомлюють, не дають спокійно ні спати, ні жити — ні в місті, ні в селі. Особливо шум від двоколісних транспортних засобів, звуки яких нагадують «шахеди», лякає не менше, ніж самі дрони. Таким чином, те, що колись було другорядною незручністю, нині набуло першорядного значення.

Після 2014 року, коли невідомі запускали заборонені феєрверки, то травмували психіку військових після повернення із зони АТО. 24 лютого 2022 року все змінилося: тепер свої «феєрверки» запускає ворог. Але й сьогодні знаходяться «невідомі», які тероризують мирне оточення специфічними діями.

У селах поблизу великих міст, зокрема Києва, базуються мобільні вогневі групи: 2–3 військовослужбовці з кулеметами на пікапі, які полюють на «шахеди», шукаючи їх за звуком, подібним до мотора мопеда. У народі «шахеди» часто називають «мопедами». Уявіть: після безсонної ночі військові та мешканці, що просиділи в підвалах, чують звук «шахеда» — але це лише місцевий косить траву мотокосою о шостій ранку.

У містах ситуація гірша: мотокос там небагато, зате безліч мопедів, скутерів і мотоциклів, які не зупиниш, щоб пояснити наслідки їхньої поведінки. У Києві щороку реєструється понад 4 тисячі таких двоколісних транспортних засобів, ще стільки ж — у Київській області. Це дані вже часів повномасштабної війни. Скільки їх було до цього, невідомо.

Щойно під ранок завершується комендантська година, тисячі умовних «шахедів» виїжджають на дороги, створюючи шумове навантаження на жителів столиці та інших міст. Можливо, власники вважають свої дії законними, але проблема залишається вкрай актуальною.

Редакція ZN.UA направила запити до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та до Київської міської державної адміністрації щодо дозволеного рівня шуму, санкцій за його порушення та інформації про відповідальних за контроль за його дотриманням і результати цього на практиці.

Але давайте по порядку.

Якій рівень шуму дозволяється?

Обидва міністерства послалися на Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджені наказом МОЗ від 22.02.2019 року №463. Взагалі-то дивно, що це наказ одного міністерства, а не закон України чи постанова Кабінету міністрів України, але в ньому хоча б установлено, що допустимі рівні шуму в приміщеннях житлових i громадських будинків і на території житлової забудови не мають перевищувати 55 дБ удень (з 7:00 до 23:00) і 45 дБ уночі (з 23:00 до 7:00). Для розуміння: 60 дБ — це звичайна розмова на відстані одного метра, шум кухонної витяжки тощо, тобто норми доволі сприятливі для людського вуха, але є деякі «але».

КМДА в своїй відповіді посилається на доволі чітко виписаний нормативний документ щодо рівня шуму — це «Правила благоустрою міста Києва», ухвалені ще 2008 року.

Удень це 40 дБ, уночі — 30 дБ. На відміну від наказу МОЗ, Правила чітко визначають: «Створювати шум при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів і піротехнічних виробів та інших гучноголосих установок у будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях та в зонах відпочинку в нічний час з 22:00 год. до 8:00 год. заборонено». Подібні обмеження встановлено в інших великих містах і обласних центрах країни. Сьогодні такі обмеження щодо рівня шуму на дорогах встановлюють багато місцевих рад, хоча їхня реалізація має свої підводні камені, про які нижче.

Які санкції за порушення тиші передбачені законодавством?

Усі три поважні інституції відповіли, що у статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85–255 грн) і накладення штрафу на посадових осіб і громадян — суб’єктів господарської діяльності — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255–510 грн).

У разі повторного порушення протягом року розміри штрафів зростають до 255–510 і 850–2550 грн відповідно, та ще й із конфіскацією «предметів порушення тиші».

Хто має контролювати рівень шуму в місті? Та чи контролює…

Протоколи про правопорушення за статтею 182 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто Національної поліції, і, як повідомило ZN.UA МВС України, за сім місяців цього року «оформлено 4765 адміністративних матеріалів». Однак залишається невідомим, з якого приводу складено ці матеріали — щодо дебошира в квартирі чи мотоцикліста на дорозі. Стаття одна.

Таким чином, з відповідей МВС, МОЗ і КМДА може скластися враження, що «всьо харашо, прєкрасная маркіза», — рівень допустимого шуму встановлено, санкції передбачені та наша поліція нас береже. Але чому ж тоді все за вікном так гуде? Тому давайте проаналізуємо ситуацію більш прискіпливо.

По-перше, зазначимо, що в оригіналі наказу №463 часові проміжки такі: день 8:00–22:00, ніч 22:00–8:00. Окрім того, в наказі зазначено 48 типів приміщень і територій, для яких допустимі рівні різні, аж до 70 дБ, але найголовніше — в наказі всюди йдеться про «території, які безпосередньо прилягають до…» чогось, а як тільки ми виходимо на вулицю, в сквер чи, приміром на пляж, то потрапляємо в зону повної шумової та правової невизначеності! Який дозволений рівень шуму на дорогах? Чи можна їздити на мотоциклах у парках? Або вмикати голосно музику в лісі? Або ганяти на скутері по Козинці та Дніпру? Відповідей на всі ці запитання ні в листах міністерств, ні в наказі МОЗ немає.

По-друге, жодні нормативні акти не встановлюють обмежень на допустимий рівень шуму на дорогах (принаймні я таких не знайшов). Понад те, законодавством не встановлено, що при технічному огляді транспортних засобів (ТЗ) узагалі здійснюється перевірка рівня шуму, в цьому разі перевіряється лише, чи нема втручання в системи транспортного засобу. Додамо, що техогляду підлягають лише ті ТЗ, для яких встановлено проведення обов’язкового технічного контролю, приміром, для пасажирських перевезень. Отже, левова частка легкових і вантажних автомобілів, а також незчисленна орда двоколесих ТЗ ні під який контроль, де можна (випадково!) спіймати порушників, узагалі не підпадають! Тому і продовжують на дорогах ревіти монстри без глушників.

Нарешті, в цьому питанні маємо певну конкуренцію норм законодавства. Відповідно до Закону України «Про систему громадського здоров’я» контроль у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму мають здійснювати органи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства (частина 8 статті 32), а саме — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

В підсумку маємо, що законодавство «про тишу» є, покарання за її порушення встановлено, виконавець визначений, навіть два(!), але чи є реальний контроль і відповідне покарання «за мопеди», невідомо. Ймовірно, нема.

Підводні камені боротьби з шумом

На сьогодні є чимало рішень місцевих органів влади, які забороняють рух двоколісних ТЗ, мотоциклів, скутерів і мопедів у нічний час, з 22:00 до 8:00. Відповідні рішення прийняли Березнівська громада на Рівненщині, Козелецька та Менська на Чернігівщині та інші, але у випадку, коли рівень шуму перевищує санітарні норми. Для довідки: працюючий мотоцикл дає 65 дБ, тобто вже набагато більше за дозволені 55 дБ. Але хто контролюватиме та виконуватиме ці рішення?

Чинний Закон України «Про Національну поліцію» не дозволяє поліції перевіряти технічний стан авто чи інших ТЗ, ба більше, він дає вичерпний перелік випадків, коли поліцейські взагалі мають право зупиняти ТЗ. Для випадку явного перебільшення рівня шуму з великою натяжкою підходять два: «якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу» та «якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення … адміністративного правопорушення».

Багато любителів швидкої їзди брутально вирізають каталізатори із своїх мотоциклів та авто, збільшуючи тим самим потужність двигуна. Це цілком правомірно можна вважати технічною несправністю. На слух такий ТЗ вирізняється із загального потоку дуже сильно, тому рішення зупинити та покарати порушника залежить лише від бажання та сумління поліцейського. Агов, МВС!

У другому випадку те, що шумний ТЗ є знаряддям порушення «Правил благоустрою» — очевидно, але чи є сприйняття поліцейським на слух рівня шуму «інформацією» — питання, на яке має дати відповідь службова інструкція. Знову, МВС, агов!

Однак і далі можна спіткнутися об підводні камені. Припустимо, поліція зупинила гучний мопед, далі вона повинна скласти протокол про адмінпорушення, він має містити фактичні дані, що виступатимуть доказами у справі (вимоги статті 251 КУпАП). Які? Очевидно, заміри рівня шуму з допомогою шумоміра (яких повно продається в Інтернеті). Технічно це зробити просто, але поліція на це не має повноважень, це може зробити лише інспектор Держпродспоживслужби! Отже, складання протоколу організувати можна, але це перетворюватиметься на цілу епопею…

Зараз у КМДА в статусі «на реалізації» перебуває петиція №13161 «Посилити контроль за дотриманням рівня шуму на дорогах столиці від транспортних засобів» .Зрозуміло, що в сьогоднішній ситуації двовладдя в столиці реалізувати цю петицію вкрай проблематично з політичних обставин, та й як це зробити в межах чинного законодавства, незрозуміло. Хіба якесь кульгаве рішення на кшталт вже прийнятих в інших громадах…

Зате «в ногу з часом» начальник КМВА Тимур Ткаченко, який (чомусь у Телеграмі, а не на офіційному веб-сайті) обіцяє розібратися з мопедами.

Тут варто нагадати йому, що спочатку слід розібратися з головами РДА, які брутально не виконали його розпорядження від 21.03.2025 року №204 і не скасували підвищення тарифів на обслуговування житла для киян. А вже потім братися за мопеди.

Висновки та драконівські фантазії

Отже, законодавство є, але реальних, а не популістських механізмів контролю за його дотриманням — контролем рівня шуму на дорогах — нема. Як і актуального підходу держави до проблеми, зумовленої війною та її новими «шумами». Тому, з одного боку, необхідно в терміновому порядку розробити та ухвалити низку нормативних актів, які надали б Національній поліції додаткові до існуючих механізми здійснення такого контролю. А з іншого боку, Нацполіція цілком може користатися тими, які дає їй у руки чинний Закон «Про національну поліцію» (описані вище). В іншому разі розлючений нарід незабаром почне ночами колоти шини усім мопедам підряд або ж на шоломи мотогонщиків полетять цеглини та пляшки. Це означатиме, що терпець людей урвався, й це вкрай неприємно та небезпечно…

Наостанок щодо драконівського, на мій погляд, проєкту закону від 04.08.2023 року №9564, який пропонує підняти штрафи «за шум на дорогах» до 17 000–34 000 грн. Вважаю це чистим популізмом у дусі більшості прожектів «зеленої квазімонобільшості». Річ не в тім, щоб піймати якогось цапа-відбувайла на мотоциклі та оштрафувати під об’єктиви телекамер, а в тому, щоб налагодити постійний моніторинг рівня шуму на дорогах, бо лише це оберігатиме здоров’я втомлених війною людей.