Впродовж війни через таємний канал Україна і рф обміняли понад 10 000 військовослужбовців – WSJ

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

 

Усе почалося ранньою весною 2022 року. Під час бою під Києвом бригадний генерал, заступник голови ГУР України Дмитро Усов знайшов у кишені вбитого російського офіцера мобільник.

 

Він зателефонував за одним із номерів, побачених у списку контактів, і відразу запропонував угоду: "Ваш офіцер мертвий... тіла ваших в обмін на тіла наших". Так зародився незвичайний канал обміну.

 

Усов використовував позивний "Стаєр" і рідко називав своє справжнє ім'я. Через два місяці після початку війни Усов встановив контакт із генерал-лейтенантом ГРУ Олександром Зоріним, який раніше обіймав ключові посади в Лівії та Сирії.

 

Усов зазначив, що Зорін "на голову вищий" за інших російських представників, з якими йому доводилося спілкуватися раніше. Ця співпраця стала основою для систематичних обмінів полоненими. Їхні перші переговори призвели до виведення українських військових з "Азовсталі". На той момент там перебувало понад 2500 бійців.

 

Потім переговори проводили за участю посередників із Туреччини, Катару та Саудівської Аравії.

 

У Києві штаб ГУР координує роботу обміну: збирають сім'ї військовополонених, аналізують російські сайти і соцмережі, створюють базу даних щодо кожного полоненого, включно зі зростом, кольором очей і статусом за Червоним Хрестом.

 

Звільнені українські солдати іноді передавали списки товаришів, щоб прискорити обмін. Обміни тривали і в умовах небезпечної логістики. WSJ приводить як приклад збиття російського літака Іл-76 із українськими полоненими. Іноді пропонувалися ризиковані схеми: обміняти засуджених колаборантів або навіть останки давно померлих російських шпигунів.

 

Проте секретний канал працює. За словами Усова, незважаючи на те, що сторони вороги, вони "встановили певний рівень комунікації" і діють чесно в питаннях обміну полоненими.

 

Військові історики зазначають: такий постійний обмін під час активної війни - феномен вкрай рідкісний. Наприклад, СРСР утримував німецьких військовополонених до середини 1950-х, США та Північний В'єтнам розпочали обмін лише 1973 року, а Іран та Ірак завершили звільнення полонених через десятиліття, за кілька днів до початку війни в Іраку 2003 року.