Був завербований РФ для провокацій: у Польщі затримали підлітка з України

17-річний українець "вандалізував пам'ятники жертвам УПА та громадські будівлі антипольськими написами" за наказом іноземної розвідки.

Коротко:

У Польщі затримали 17-річного українця, ймовірно завербованого російськими спецслужбами для диверсійної діяльності.

Як повідомив міністр внутрішніх справ і координатор польських спецслужб Томаш Семоняк, підліток "вандалізовував пам'ятники жертвам УПА (зокрема, в Домоставі) і громадські будівлі, намалювавши антипольські графіті". Хлопець усе це робив за наказом іноземної розвідки.

"Ці дії сприяли розпалюванню напруженості між поляками та українцями", - наголосив Семоняк.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що "цього молодого українця завербували іноземні спецслужби".

"Кращого подарунка для росіян годі й шукати", - сказав він.

Туск додав, що це не перший випадок, коли Росія вербує українців і білорусів для провокацій у Польщі, передає TVN 24.

"Пам'ятаємо, що майже в кожному з таких випадків саме Росія стоїть за спробами розпалити конфлікти й антипольські настрої в Україні та антиукраїнські - в Польщі", - наголосив Туск.

Вандалізм над пам'ятником жертвам Волинської трагедії: деталі інциденту

Як повідомляє Radio Rzeszów, 6 серпня в польському селі Домостава невідомі пошкодили пам'ятник жертвам Волинської трагедії. На монументі намалювали червоно-чорний прапор і написали "Слава УПА".

Польська поліція почала розслідування обставин вандалізму.

Скандал із виступом Макса Коржа в Польщі

Днями на концерті білоруського репера Макса Коржа у Варшаві спалахнули заворушення. За зберігання наркотиків, напад на охоронців і зберігання піротехніки заарештували 118 осіб, десяткам виписали штрафи.

Але найбільше поляків обурило те, що на концерті бачили прапори ОУН і УПА - організацій, які Польща вважає причетними до вбивств поляків під час Волинської трагедії 1943 року.

Польський прем'єр Дональд Туск заявив про намір депортувати 57 українців і шістьох білорусів.

Посольство України в Польщі підтвердило, що проти 57 українців відкрили провадження про депортацію.

"Символіка Бандери в польських громадських місцях - і в українських - мене обурює, але це інша країна, але в польських громадських місцях вона неприйнятна. І ми повинні дуже рішуче реагувати на подібні речі, просто висилаючи таких людей", - заявив президент Кароль Навроцький.

День пам'яті жертв Волинської трагедії в Польщі та реакція МЗС України

Як писав Главред, Сейм Польщі встановив 11 липня День пам'яті жертв так званого "геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки".

У МЗС України заявили, щоКиїв розцінює цей крок Польщі як такий, що йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною та Польщею. В українському міністерстві попередили, що такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння і примирення, над якими тривалий час працюють наші країни.

"Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу та спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки", - йдеться в повідомленні.

У січні 2025 року Україна дала згоду на ексгумацію останків поляків у селі Пужанки на Тернопільщині, яке було повністю знищене разом із його жителями 1945 року.

Фонд "Свобода і демократія", який знайшов це місце поховання два роки тому, отримав дозвіл від української влади на ексгумацію останків із землі та проведення подальших досліджень.

Як розвиватимуться польсько-українські відносини - думка експерта

Політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка Петро Олещук вважає, що проблеми України у відносинах із Польщею мають як економічний, так і геополітичний та історичний характер. При цьому, на думку експерта, історичний аспект здебільшого використовується як ширма для прикриття інших, більш прагматичних питань.

"Відносини з Польщею і надалі розвиватимуться хвилеподібно: потепління змінюватиметься охолодженням, і навпаки. До того ж, існує низка проблем, які ускладнюють наші відносини, і вони навряд чи зникнуть у найближчому майбутньому", - сказав Олещук у коментарі Главреду.

При цьому є об'єктивні чинники, які змушують Польщу та Україну зберігати стратегічне співробітництво - насамперед це спільна загроза з боку Росії.

"Не зникла і небезпека для так званого Сувалкського коридору - території, що є частиною Польщі. Думаю, ця тема ще не раз буде піднята Росією в тій чи іншій формі. Таким чином, польсько-українські відносини й надалі коливатимуться між двома полюсами: з одного боку - спільна загроза з боку РФ, з іншого - історичні та економічні протиріччя", - вважає політолог.

Інші новини: