За кордон до 22 років: які прогнози щодо президентської ініціативи дають експерти

Слова Володимира Зеленського про спрощення правил перетину для юнаків до 22 років учасники Українського молодіжного форуму «Ми тут» зустріли оплесками. Однак поки що йдеться лише про ініціативу. Відсунути знак «стоп» на чотири роки вперед чи залишити його на відмітці 18 років мають Кабінет міністрів та військове командування. Чому про це заговорили на четвертому році війни і які наслідки може мати позитивне рішення - Коротко про розповіли експерти.

Ставка на емоції електорату

Цього літа це вже друга згадка про спрощення перетину кордону для чоловіків немобілізаційного віку. В середині липня стало відомо, що у Верховній Раді розглядають можливість дозволити виїзд за кордон для юнаків до 24 років. Щоправда, потім з’ясувалося, що йдеться лише про студентів іноземних вузів, щоб відкрити їм шлях в Україну на канікули (зараз ситуація така, що приїхав до мами - а назад уже зась).

Ця тема вирішення ще не знайшла, а ми вже почули про президентську пропозицію. Вона поки також не деталізована, а тому припускають, що може стосуватися усіх хлопців віком до 22 років - без винятку. Принаймні так це було сприйнято більшістю.

- Це ставка на певний кластер електорату з прицілом на майбутні виборчі процеси. Зауважте, що президент також говорив про підвищення стипендій. Це складова його соціальних ініціатив, як, наприклад, «Зимова єПідтримка» або «Пакунок школяра», розрахований на прихильність матерів першокласників. Якщо рішення буде ухвалене, можна сподіватися також на схвалення ініціатив президента з боку молодіжної спільноти, - каже політтехнолог Олег Постернак.

В’їдливі юристи відмічають нюанс: заборона виїзду за кордон чоловікам від 18 до 60 років міститься в указі президента про запровадження правового режиму воєнного стану. Вирішити питання на користь молодих можна було б завдяки змінам до указу. Однак Володимир Зеленський одноосібну відповідальність на себе не взяв - делегував ухвалювати рішення уряду та військовим.

- Це інформаційні маневри. Якщо заглиблюватися у правову історію, то у разі припинення бойових дій питання може бути відкориговане за іншим сценарієм. Але споживачі інформації здебільшого не заглиблюються в юридичні тонкощі. Людина читає телеграм-канал і відкладає собі в голові, що президент піклується про підростаюче покоління, хоче зберегти його рухливість та інтегрованість у Європу. Розрахунок на емоції. А коли запрацює ініціатива чи запрацює взагалі - то вже десята справа, - відмічає політтехнолог.

45% школярів думають про виїзд

У травні цього року мережа благодійних організацій Caritas України оприлюднила результати дослідження, яке охоплювало 14 областей. Було опитано 622 дитини віком 14 -17 років та їхніх батьків. 394 респонденти з місцевого населення, 228 – з числа ВПО.

З’ясувалося, що майже половина неповнолітніх учасників дослідження, а саме 45%, розглядає можливість виїзду за кордон. При цьому виявляють більшу готовність хлопці, ніж дівчата, переміщені підлітки - ніж місцеві. 10% школярів планують виїхати найближчим часом, ще 35% – у більш віддаленій перспективі. Не замислюються про іміграцію 29%, не мають такого наміру - 26%.

Того ж травня міністр освіти Оксен Лісовий під час зустрічі з журналістами визнав, що тенденція виїзду дітей за кордон після 11-го класу існує, хоча він не вважає її масовою. Уявімо, що позитивне рішення вже ухвалено, перед вибором "їхати - не їхати" будуть вже не діти, а повнолітні люди, які можуть не враховувати думку батьків.

Не тільки безпека, але й освіта

- Найімовірніше, міграційні процеси зростуть, - прогнозує заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олександр Гладун. - Розглядати можливість виїзду - це ще не означає реалізацію планів, але тим не менше ми говоримо про настрої. Якщо буде змінено вік заборони, то молоді люди виїжджатимуть, і більшість з них не повернеться. Скажемо чесно, з погляду демографії - це не краща ініціатива.

Науковець зауважує, що справа не тільки в безпековій ситуації.

- Дуже багато до цих настроїв додає політика МОН - це майже тотальне запровадження платної вищої освіти. Комусь якісь гранти дають, але не всім і не в повному обсязі. А у європейських країнах - і тих, які поруч, і тих, як віддалені, наприклад, Фінляндія та Німеччина, - надають вищу освіту іноземцям безкоштовно, якщо вони вчаться національною мовою. Якщо англійською - тоді за гроші, вони їх і зі своїх беруть, бо логіка така, що людина з англійською, швидше за все, кудись поїде. Якщо національною, то безкоштовно. У молоді є стимул їхати за кордон, вчити мову, а там курси є, і безоплатно здобувати фах. Виходить, що наша державна політика в галузі освіти просто вичавлює молодь за кордон.

Олександр Гладун нагадує, що передові держави зацікавлені не тільки в тому, щоби вчити іноземців, а й щоб затримати їх у себе після здобуття диплому - на рік чи три подовжують термін перебування в країні, щоб людина знайшла собі робоче місце.

- Якщо в умовах війни відкриємо закриті кордони, ми програємо і щодо фахівців, і щодо демографії, і щодо статево-вікової структури, - констатує Олександр Гладун.

Сподівання може бути перебільшене

Втім, сподівання, що новація пошириться (якщо взагалі збудеться) на всіх, швидше за все, перебільшене. Виступаючи в ефірі Ранок.LIVE., народний депутат Сергій Євтушок припустив, що дозвіл на виїзд нададуть лише студентам, які мають запрошення до закордонних вузів та учнівські візи.

- Не забуваймо, що є категорія чоловіків віком до 25 років, які підлягають мобілізації. Це ті, хто вже проходили військову службу, закінчили військову кафедру або мають статус військовозобов’язаного через непридатність до служби у мирний час та обмежену придатність у воєнний. Президент досі не підписав закон, який забороняє примусовий призов останньої категорії, - нагадує юрист Ігор Зорін.

Правник також вважає, що проти послаблення правил може виступити військове командування, з огляду на можливий відтік мобілізаційного резерву.

- Якщо Верховний головнокомандувач накаже - військове командування виконає, - коментує припущення військовий оглядач Денис Попович. - Просто зараз на мобілізації це не позначиться. Наслідки можуть бути у віддаленій перспективі. Якщо війна затягнеться ще на три і більше років, а ми цього не можемо виключати, призовний вік доведеться знижувати.