Тайванська симуляція

Хороші новини для всіх, крім пацифістів. Нещодавно до редакції від доброї людини надійшов свіжий звіт Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). Красномовна назва — «Lights Out? Wargaming a Chinese Blockade of Taiwan».

Нічого новітнього тут не має бути. Час від часу американці здійснюють аналіз можливих воєнних симуляцій конфлікту між США, Тайванем і Китаєм. В основному блокада Тайваню розглядається як реальний інструмент впливу чи, точніше, тиску. Тож подивімось, наскільки мирно (це жарт) налаштовані Сполучені Штати.

Автори звіту — Марк Канціан, Метью Канціан та Ерік Хегінботам. Для аналізу було випробувано 26 сценаріїв, де моделювали різні рівні ескалації. Аналітики й так розуміють, що Китай може ізолювати острів, не вдаючись одразу до вторгнення. Тому, в принципі, в кожному звіті зазвичай підкреслюють: така блокада загрожує не лише Тайваню, а й світовій економіці.

Минають роки, звітів стає все більше. Та дещо не змінюється. Острів усе ще залежить від імпорту природних енергоносіїв. США все ще не завжди готові до швидкої реакції. Тож свіжі дані змушують замислитися про загрозу великої війни в Індо-Тихоокеанському регіоні.

І все по-чесному. Я одразу попередив, що це хороші новини для всіх, крім переконаних пацифістів.

Тепер про сценарії. Матриця ескалації комбінує чотири рівні з боку Китаю та стільки ж — від Тайваню і США. Залежно від дій обох сторін, спектр варіюється від блокади до повної війни. Проте є у них спільний момент. Усе починається з того, що напруга зростає, а Китай оголошує «мертву зону» навколо Тайваню. Мовляв, відтепер судна мусять заходити в китайські порти на інспекцію, інакше — перехоплення чи навіть атака.

Китайські рівні виглядають так.

• Перший рівень — лише немільйонні сили. Це берегова охорона (CCG), морська служба безпеки (MSA) та народне морське ополчення (PAFMM). Вони стараються захопити кораблі без пострілів, роблячи це внутрішньою справою Китаю.
• Другий рівень — підводні човни та міни. Китай блокує торгівлю в міжнародних водах, але уникає відкритого вогню поза територіальними водами Тайваню.
• Третій рівень — уже кінетичні дії, просто дещо обмежені. Китайські сили відкрито атакують судна та ескорти в зоні блокади, але не чіпають Тайвань чи Японію.
• Четвертий — повномасштабна війна. НВАК б’є по Тайваню, США та потенційно Японії, у тому числі завдаючи удари по базах і материку.

Наче звучить переконливо. Тепер про рівні для Тайваню та США.

• Перший рівень — Тайвань обмежується обороною у своїх територіальних водах, не виходячи за її межі.
• Другий рівень — Тайвань активно атакує китайські сили, які намагаються перехопити судна в зоні відповідальності.
• Третій рівень — США вступають з обмеженою допомогою. Забезпечують охорону кораблям.
• Четвертий рівень — повномасштабна війна. Також передбачає удари США вглиб китайської території.

Автори провели 21 симуляцію з фіксованими рівнями та ще п’ять — з вільною ескалацією (відмінність у тому, що гравці самі вирішували, як реагувати). Результати шокують. У майже всіх сценаріях утрати йдуть на тисячі, навіть на найнижчих рівнях конфлікту. На високій складності США втрачають сотні літаків і десятки кораблів, але втрати Китаю значно більші.

Є у сценаріях і ще одна «червона нитка». Так чи інакше, блокада тисне на ескалацію, бо сторони намагаються змінити баланс. Тайвань не витримує без США, якщо Китай топить 40% суден субмаринами, а енергія (газ — за 10 днів) вичерпується швидко. «Блакитного палива» на острові взагалі вистачить ледь на десять діб.

Тепер подивімось на ті самі симуляції, де гравці мали певну свободу дій. Дві симуляції з п’яти переросли в загальну війну з ударами по Гуаму та материку. У цей час автори моделювали три показники:

• доступність торговельних суден (Тайвань і США мусять мобілізувати флот, бо комерційні уникають ризику);
• пропуск вантажів (від перехоплень до конвойних боїв);
• вплив на Тайвань (економіка падає, суспільство страждає від браку енергопостачання).

Оскільки цивільні читачі по всьому світу більше звикли до слизьких провокацій, у звіті все йде не за таким планом. Наприклад, Китаю нарахували більше шансів на мінування підступів до острова.

Щоб розуміти ці показники краще, варто читати іноземні джерела. Повірте, у нас «Труха» про Тайвань напише надто запізно.

Візити китайських військових до кордонів Тайваню вже б’ють рекорди. За період із січня по липень 2025-го Китай улаштував Тайваню вже майже 2500 інцидентів із вторгненням у територіальні води острова. І все це «щастя» має тенденцію до зростання на 4000+ інцидентів до кінця року, бо щомісяця фіксують 300–400 вторгнень.

Увага, за весь минулий рік було зафіксовано трохи більше ніж 3000 інцидентів.

Двічі увага: 2024 рік побив усі рекорди 2023-го.

Коли в серпні 2022 року Ненсі Пелосі завітала на Тайвань, китайці до кінця року забезпечили понад 1700 порушень адміністративних меж острова. Зараз ми говоримо про 4000 інцидентів за рік. Лише сліпий чи лінивий не побачить тенденції, оскільки інтернет тепер є у всіх.