Зворушливі обійми та сльози: як родини зустрічали звільнених з полону 84 українців

Обмін полоненими 14 серпня / © Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

З російського полону вдалось повернути 84 людини, з них більш як півсотні — цивільні.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентів ТСН.

Що відомо про звільнених з російського полону

Серед тих, кого вдалось повернути додому — Богдан Ковальчук. Він потрапив до рук росіян у 17 років ще у 2016, його засудили на 10 років.

Є три жінки — Світлана Головань, Юлія Паніна та Марина Березняцька. Серед них є і вчителька молодших класів, яку окупанти ув’язнили через проукраїнську позицію.

Серед звільнених і медики. Хірург Ігор Назаренко, який перебував у полоні з 2017 року. Це Ігор Кірʼяненко він у полоні переніс інфаркт та інсульт — перебував у неволі з 2020. Це і Юрій Шаповалов, який провів у полону 7 років.

Також повернувся командир мінного тральщика «Генічеськ», який зник у перші місяці повномасштабної війни в Маріуполі.

З полону повернувся полковник Держприкордонслжби — побратими зустрічали його надзвичайно теплими обіймами.

Поспілкуватися з цивільними, які вже на лікуванні, журналісти змоги не мали, але 31 військового, які повернулися додому — вже встигли побачити. Для чотирьох родин цей день став особливий, адже родичам вдалося особисто зустріти і на кілька хвилин обійняти своїх.

Як родичі зустрічали звільнених з полону українців

Анна не стримує сльози, а коханий нарешті посміхається в телефоні і зрозуміло — вже година-дві і вони зможуть обійнятися. Додому повертається її Максим — морпіх Максим Туркоман. Він з 2014 року у війську. Зустрічати його приїхали усією родиною.

Кирило бачив тата, коли йому було 5, тепер хлопцю 9 і він впевнений, що тата одразу впізнає — бо вони дуже схожі.

Ірина Абрамова чекала на свого Мішку 40 місяців і два дні. У них два сина Давид та Артур — на заставці телефону вони ще школярі у вишиванках поруч із татом. Зараз сини вже працюють. З сумки Ірина дістає ланцюжок та хрестик куплені напередодні.

Коли українці на рідні землі — одразу телефонують рідним.

«84 — 51 цивільні, 10 офіцерів, але серед тих, хто повернувся багато захисників. Один зі звільнених був у полоні з 2014 року, один потрапив 18-річним хлопцем, вчителька молодших класів, рідні брати, підприємці просто цивільні українці», — каже Андрій Юсов.

Віолетта та Анастасія показують маленькому Давідові — відразу двох його родичів. Це два рідні брати Владислав та Артур — тато та дядько Давіда.

Влад і Артур були у полоні сорок місяців. Їх тримали нарізно, але ж повертаються разом.

Спочатку у двір заїжджає швидка допомога — у ній двоє хворих хлопців. Після цього заїжджає автобус.

Анастасія, виглядаючи чоловіка Артура тримає руки у молитві, але побачивши його у вікні, руки самі складаються у сердечко.

Не всім звільненим пощастило побачити рідних відразу. Ірина не може дочекатися, поки її коханий вийде з автобуса і сама стрибає до нього.

Морпіха Максима родина встигає обійняти лише похапцем.

Трохи більше як за годину вільні хлопці повертаються до автобуса. Анастасія обіймає свого Артура. Владиславу побратим приносить Давида. Він обіймає свою Віолетту під гіллястим горіхом, і хвилюється, куди побіг його малий. Давид побіг за гостинцем — приносить татові зелені горіхи.